Голова правління ЛОО Комітету виборців України розповідає про підготовку до парламентських виборів на Львівщині.
Почнемо з найголовнішого: чи готова Львівщина до позачергових виборів. Чи немає проблем, наприклад, із приміщеннями, де розміщатимуться виборчі дільниці?
Звичайно, Львівщина готова. Причина в тому, що наш регіон почав готуватися до виборів набагато швидше – ще 2 квітня, від першого указу Президента. Але, все одно, деякі проблеми у нас існують. До прикладу, проблема з виборчими дільницями. Навряд чи можна вважати, що приміщення для дільниць, особливо в сільській місцевості, відповідають усім вимогам.
Яким саме вимогам не відповідають ці приміщення?
Головна норма – це метраж цього приміщення. Нині приміщення поділені на малі, середні, великі, і до кожного закріплено певний метраж. Однак, дуже часто він не дотримується, бо приміщень для того, щоб забезпечити все згідно з законом, банально не вистачає.
Другий момент, полягає в тому, що наші дільниці (це питання неодноразово доведено різноманітними моніторинговими групами) не пристосовані для людей з особливими потребами. Це особливо стосується тих приміщень, які розташовані на 2-3 поверхах чи вище. Є також ціла проблема з тим, що виборці не мають умов, аби дістатись до дільниць (особливо старші люди, яким важко пересуватися).
Якщо є замалий метраж – це може порушити таємність голосування?
Переважно, це і є основною причиною порушення таємності голосування. Бо створюється великий натовп у виборчих дільницях, або почергово запускають людей. Також голосують не в кабінках, бо туди виникає черга. Однак, хочу відзначити, що в зв’язку з тим, що буде лише один бюлетень, – такого натовпу, який ми бачили на минулих виборах, не буде.
Яка процедура, так званого, голосування на дому?
Зараз ця процедура дещо змінена. Звичайно, якщо з якихось причин людина не може самостійно прийти і проголосувати, вона може звернутися до виборчої дільниці і уточнити, чи є в списку тих осіб, які голосують за межами дільниці, тобто, на дому. Єдиний момент суттєво відрізняє цю процедура від попередньої. Відтепер не потрібно мати документа, який би посвідчував те, що ця людина змушена голосувати на дому.
Чи зможуть на Львівщині до 30 вересня забезпечити потрібну кількість членів дільничних комісій?
Формування виборчих дільниць відбуватиметься на партійній основі, а, зокрема, його будуть формувати ті партії, які мають фракції у Верховній Раді 5 скликання. Таких суб’єктів є п’ять. Звичайно, є проблеми. Бо якщо помаранчеві сили можуть тут забезпечити людський потенціал, то їхні опоненти навряд чи мають людську підтримку. Хоча ешелони з Донецька чи Луганська, які ми бачили в 2004 році, мають право приїхати до нас знову. Але виникає питання, чи будуть дієздатними комісії, якщо ці ешелони не приїдуть.
Проаналізуймо ситуацію в зворотному напрямку: чи поїдуть помаранчеві в Донецьк та Луганськ?
Так. Тим більше, що в законі передбачено – 50% дільничних виборчих комісій – мають бути представники коаліції, 50% – опозиції.
Як ви вже згадували, відповідно до оновленого виборчого законодавства членами окружних виборчих комісій можуть бути лише представники парламентських політичних сил. Чи не вважаєте ви це дискримінацією щодо інших партій та блоків? Чи не може ця обставина стати підставою для оскарження результатів виборів у суді?
Навряд, це стане підставою опротестовувати результати виборів. Багато експертів, серед них і я, вважаємо, найбільшим ризиком виборчої компанії – бойкот однієї з політичних сил. Власне, якщо члени дільничних виборчих комісій не захочуть прийти – не буде кворуму, а відповідно комісія не зможе розпочати процес голосування. До цієї ситуації є запобіжник. Пригадаємо попередні виборчі компанії, коли формувалися резерви з інших людей. І окружна виборча дільниця, справді, відповідно до закону, може доукомплектувати комісію, якщо не буде кворуму. Але, це, звичайно, певні перешкоди для роботи виборчих комісій.
Але, повторюсь, чи є реальна підстава звернутися до суду – партіям, представники яких не будуть членами комісій. Адже, це норма, хоча і прописана в законодавстві, але не відповідає конституції.
Не думаю, що це буде основна та вагома норма, через яку звертатимуться до суду. Що стосується партійного принципу формування комісій, ми вже працювали за його допомогою в 2006 році.
Учора Центральна виборча комісія затвердила бюджет проведення дострокових парламентських виборів. Чи вистачить Львівщині виділених для неї коштів. І яка це сума?
Суми детально я не знаю. Але, маючи досвід в цьому питанні, я думаю, що коштів вистачить.
Якими є основні суперечності в українському законодавстві у зв’язку з оновленням закону про вибори народних депутатів?
Колізій є дуже багато. Найбільша – хто саме повинен оголосити про початок передвиборчого процесу. Скажімо, в законі про вибори, говориться, що це повинен бути указ Президента і рішення Центральної виборчої комісії. У цьому випадку ми маємо лише указ Президента, а рішення ЦВК про початок виборчої кампанії я ще не бачив.
У Львові створили єдиний електронний реєстр мешканців. З комп’ютерних баз житлово-експлуатаційних контор та паспортних столів інформація акумулюватиметься у Львівському інформаційному центрі. Чи допоможуть такі кроки міської влади виправити помилки у списках виборців?
Я думаю, що допоможуть. Але слід відзначити те, що базою списку виборців, чи майбутнього реєстру повинні бути уточнені копії списків з виборчих дільниць 2006 року. Проблема полягає в тім, що ці списки виборців перебувають не в державних архівах, а в архівах органів місцевого самоврядування всіх рівнів. І тому на сьогодні є велетенська робота зібрати ці списки.
Скільки у відсотковому співвідношенні у 2006 році було помилок у списках виборців? Які служби стежать за тим, аби ці списки постійно вдосконалювалися?
Зараз утворені окремі органи, які працюватимуть над реєстром виборців. Вони утворюються при органах місцевого самоврядування і державної адміністрації; підпорядковані Мін’юсту, і будуть постійно оновлювати реєстр виборців.
Як ситуація із списками виборців виглядала на минулих виборах?
У Львові, у 2004 році було дуже багато помилок у списках виборців, особливо у першому турі. Наші представники, які допомагали виборцям в судах відстоювати свої права, внесли в списки 2 тисячі осіб. У 2006 році ми вже проводили розгорнуту компанію для того, аби виборці самі приходили на дільниці і попередньо уточнювали себе в списку. До самого голосування лише 10% виборців прийшли уточнити себе у списку, а в останній тиждень ця цифра зросла до 25%. Окрім того, нарікань та скарг людей про відсутність їх у списках, ми прийняли лише від 50 виборців. Я вважаю, що це дуже хороша статистика.
Коли виборці зможуть прийти і подивитися, чи є вони у списках?
Як тільки ці списки будуть передані в дільничні виборчі комісії. А, це робиться після утворення комісій. Про це буде повідомлення окремо в пресі.
Відповідно до нового законодавства відкріпні талони не виготовляються та не видаються. Розкажіть, будь ласка, виборцям процедуру, як вони зможуть проголосувати, якщо у день виборів не будуть у місці, де зареєстровані.
Ці люди повинні спрогнозувати, де вони будуть в день голосування і звернутися до місцевої дільниці (дізнатися через ЗМІ). І, знову ж таки, внести себе в уточнені списки для голосування.
Відкріпні талони відмінили, аби зменшити фальсифікацію. Наскільки це реально?
Я не скажу, що відміна відкріпних талонів збільшить, або зменшить фальсифікацію. Можу лише відзначити, що це зробили тому, бо дуже мало часу для підготовки до проведення цих виборів. А ще всі відкріпні талони стали ключовою зачіпкою стосовно фальсифікації. Про це багато говорили, хоча великої кількості подібних фактів не зафіксовано. У 2006 році ми майже не мали таких фактів.
А що робити студентам, які їдуть до дому, а приписані тимчасово у гуртожитках? І за скільки часу їм потрібно звертатися, аби внести себе в списки вдома.
За 10 днів до голосування вони повинні звернутися до виборчої дільниці, де вони будуть перебувати, з заявою про те, що вони там хочуть голосувати. Після чого, їх виключать з тої дільниці, де вони приписані.
Відповідно до законодавства ЗМІ не мають права давати політичну рекламу суб’єктів виборів, якщо вони ще не зареєстровані як такі у Центральній виборчій комісії. Як тоді розцінювати політичні ролики, які уже кілька тижнів крутяться на загальноукраїнських каналах?
Це дуже складне питання. Не слід забувати, що багато загальноукраїнських каналів згідно з нашим законодавством вважаються іноземними, тому що іноземний власник має частку більшу, ніж 50%. У таких каналах є дужа важка процедура відповідальності, бо немає кого покарати. Також є проблема в тім, що багато загальноукраїнських каналів, маючи попередній досвід покарань за подібні порушення, які насправді є дуже м’якими, нині їх не бояться.
Галина ПЕТРУШКА, «Львівський портал»