– Торік погодили «сміттєву стратегію» для області до 2030 року. Зокрема, вона передбачає створення 7 базових полігонів на Львівщині. Де вони розміщуватимуться, що буде із рештою?

– Полігони нам будуть потрібні лише для того, щоб частково захоронювати те, що залишатиметься від переробки на заводах. Ми розглядаємо можливість облаштування на території області трьох комплексів з переробки сміття: один завод спалюватиме сміття, другий – виготовлятиме RDF-паливо, третій – працюватиме за іншою чи такою ж технологією. Відтак полігони нам будуть потрібні для того, щоб оцей залишок, який зостанеться після спалення чи іншої переробки, захоронювати на них. Тобто, згідно із стратегією ми не будемо возити сміття на полігони і просто там скидати, все воно проходитиме через заводи.

Базовими стануть полігони, які є в найкращому стані і які мають найбільшу можливість приймати сміття, зокрема, мова йде про червоноградський і новояворівський. Так, минулого року ми отримали з державного резервного фонду 50 млн грн на закупівлю техніки для цих полігонів, а саме – бульдозерів та екскаваторів, які дають можливість розгортати сміття, робити його пересипку. У межах обласного природоохоронного фонду ми виділяємо кошти на рекультивацію полігонів та стихійних сміттєзвалищ. Власне, цього року плануємо повністю рекультивувати три сміттєзвалища – у місті Турка, селі Крупське Миколаївського району і селі Воля-Висоцька Жовківського району.

Що буде із рештою полігонів? (всього у області є 20 с санкціонованих сміттєзвалищ, - ред.) Після того, як побудуємо ці комплекси, вони рекультивовуватимуться і закриватимуться. Так, нещодавно перекривали дорогу в Миколаєві, насправді їхній полігон не є для нас у пріоритеті згідно із стратегією. Поки ми не побудуємо заводи, возитимемо туди сміття. Втім ми слідкуємо за тим, щоби там дотримувалися відповідні екологічні стандарти.

– У якому стані наразі полігони області?

– Насправді на Львівщині є тільки три-чотири полігони, які відповідають вимогам, зокрема, у Новояворівську, Миколаєві, Червонограді. Решта – це просто легалізовані сміттєзвалища. Загалом, коли вивозимо сміття зі Львова, розподіляємо його таким чином, щоби не створювати загрозливої ситуації на якомусь полігоні. Так, наприклад, коли звозимо ТПВ у Червоноград, робимо згодом перерву, щоби провести певні роботи і мати можливість знову його возити сюди.

– Який їхній ресурс, скільки часу вони можуть приймати львівське сміття?

– У них є достатні ресурси, щоби приймати ТПВ зі Львова. Завдяки тому, що ми вкладаємо у них кошти, маємо можливість робити додаткові карти складування відходів, впорядковувати те, що є. Якщо взяти полігон у Самборі, то раніше можна було сказати, що він ще зможе пропрацювати 10 років, однак тепер там інша ситуація, і є багато місця.

Минулого року за кошти з резервного фонду ми закупили три сортувальні лінії, які вже нині монтуються на полігонах в Новояворівську, Самборі, третю ще думаємо, де розмістити. Завдяки встановленню цих сортувальних ліній з'явиться можливість на 30% зменшити об'єм того сміття, яке буде захоронюватися, більше того, це будуть майже безпечні відходи, і на цьому зароблятиме сам полігон.

– Щодо будівництва трьох сміттєпереробних заводів, які зрушення є у цьому напрямку?

– Незабаром буде підписана інвестиційна угода з одним із інвесторів, який приймав участь в конкурсі, що ми проводили. Це польсько-українська компанія, йде мова про ділянку на території новороздільської «Сірки». Думаю, що найближчим часом розпочнеться процедура виділення йому земельної ділянки. Більше того, цей інвестор сказав, що за рік він проведе підготовчі роботи, щоби була можливість туди возити сміття і його переробляти.

На початку або ж у середині липня проведемо остаточне, підсумкове громадське обговорення, де представимо технологію заводу. Це стане стартом для виділення землі, щоб далі працювати по цій території.

Що стосується інших ділянок, то наразі інвестори продовжують вивчати їхні можливості. Більше того, ми запропонували й низку інших ділянок. Однак ще раз повторюю, що станом на сьогодні є один інвестор, який прийшов і заявив про готовність починати роботи.

– Тобто, коли все-таки у області стартує зведення першого такого комплексу?

– Цього року ми, безперечно, почнемо робити перший завод. Інше питання – коли він буде введений в експлуатацію. В тому договорі, який підписуватимемо з інвестором, у нас на це є три роки. Перший етап передбачає підготовчі роботи, які мають бути виконані за рік, облаштування сортувальної лінії і відповідного майданчика, наступні два роки – безпосереднє будівництво самого комплексу з переробки. Тобто, за три роки матимемо сучасний завод, де виготовлятимуть RDF-паливо.

– Одним з етапів «сміттєвої стратегії» є впровадження механізму стимулювання населення з метою оптимізації сортування відходів. Розкажіть детальніше про це. Як взагалі мотивувати мешканців області сортувати відходи, і чи готові вони до цього?

– Із 1 серпня 2017 року ми започаткували у Львові роздільний збір сміття. Зібрали всіх перевізників, порахували, скільки потрібно доставити контейнерних майданчиків для скла, паперу. Після цього почали популяризувати через ЗМІ необхідність роздільного збору. Хочу сказати, що свідомість львів'ян, за словами самих перевізників, дуже змінилася. Якщо раніше люди все скидали в один контейнер, то тепер – окремо.

Далі плануємо запустити в області роздільний збір хоча би по ПЕТ-пляшці. Почнемо з міст обласного значення, потім – районного, а далі – по селах. Що стосується стимулювання, то, звісно, найкращий спосіб – фінансовий. Ми напрацьовуватимемо такий механізм, щоби ОСББ та інші будинки, які здійснюють роздільний збір не платили або платили менше за вивіз сміття, якщо вони дійсно якісно сортують ТПВ. Таке практикують у Європі. І ми хочемо впроваджувати це й на Львівщині, але лише після того, коли започаткуємо систему роздільного збору в усіх містах обласного значення і районних центрах.

– Тепер про фінанси. Скільки коштів Львівська міська рада перерахувала Львівській ОДА з початку дії меморандуму за сміття, і як їх освоїли?

– Щомісяця Львів нам перераховує по 25 млн грн. Ці кошти йдуть на компенсацію перевізникам за вивезення, частину з них ми економимо і даємо територіям у вигляді субвенції. Торік вдалося зекономили 48 млн грн, станом на 1 червня цього року ми зекономили 52 млн грн, які також будуть скеровані громадам для реалізації соціальних проектів (реконструкції доріг, садочків, лікарень тощо). Це добрий стимул для цих територій. Вони зрозуміли, що сміття – це фінансовий ресурс, за який можна отримати хороші гроші.

Власне, з цих 25 млн грн в середньому на компенсацію використовуємо 12-13 млн грн. Такої суттєвої економії вдалося досягнути, в першу чергу, завдяки тому, що ми встановили жорсткі рамки для перевізників щодо маршрутів вивезення сміття.

– Раніше ви говорили про те, що будуть введені обмеження кілометражу вивезення ТПВ зі Львова по Україні…

– Так, ми обмежили ці відстані задля економії: в середньому це населені пункти, які розміщуються не далі, ніж 600 км від Львова. Відкрилося більше полігонів, які є ближчими до Львівської області, ми оптимізували маршрути, якими вивозять сміття. Також запровадили жорсткий контроль на етапі зважування: все сміття, яке вивозиться, – зважують. Додам, що всі машини обладнані GPS-навігаторами, і ми в онлайн-режимі можемо відслідковувати, чи транспорт, виїхавши зі Львова, добрався і розвантажився у необхідному пункті призначення.

Маємо поодинокі випадки, хоча минулого року їх було значно більше, коли недобросовісні перевізники скидають сміття у невідведених місцях. Зокрема, таку ситуацію зафіксували поблизу Житомира. Станом на сьогодні за цим фактом відкриті кримінальні провадження. Думаю, поліція та суд приймуть рішення, щоби покарати цих перевізників. У майбутньому недобросовісні перевізники вилітають із списку тих перевізників, які можуть працювати з ЛОДА.

– Куди вивозять львівське сміття, який відсоток йде на полігони Львівщини і в інші області?

– Минулого року на полігони Львівщини вивозили 33% ТПВ, а 67% – за межі області. Цього року завдяки тому, що території почали отримувати серйозні кошти, завдяки співпраці між ЛОДА і органами місцевого самоврядування, показник захоронення сміття зі Львова на території області вже зріс до 43%. Решту везуть на інші полігони за межами Львівщини, зокрема, у Житомирську, Київську області.

Щодо кількості вивезено сміття, то вона має сезонний характер. Восени, коли триває прибирання і ЛКП викидають багато листя, його є більше, взимку – менше. В середньому зі Львова вивозять від 590-600 тон в добу.

– «Сміттєвий меморандум» між ЛМР і ЛОДА уклали терміном на 2 роки, тобто він діятиме до літа 2019 року. Чи будуть його продовжувати, Львів спроможний самотужки вирішувати свої сміттєві проблеми?

– Вони могли і тоді справитися з цією проблемою, якби не використовували сміття в політичних цілях. І це має негативні наслідки зараз тому, що деякі активісти та політичні сили побачили, як Львів цим користувався, і почали використовувати сміття для отримання певних політичних дивідендів, як це зараз відбувається у Миколаєві.

Коли ми перебрали на себе ці повноваження від міста, то відкинули політику, працювали в господарській площині. Зараз у нас повністю налагоджена система. Говорити про те, що Львів, забравши назад ці повноваження, справиться з ними, я не можу, бо пригадується їхня тодішня безпорадність.

Коли термін дії нашої угоди закінчиться, і якщо міська влада і далі не справлятиметься і засипатиме Львів сміттям, нам, звичайно, доведеться знову втрутитися.