П’ять років тому в Україні «прогримів» Чемпіонат Європи з футболу. На згадку про це львів’янам залишився збудований спеціально до ЄВРО-2012 сучасний стадіон, який потребує постійних фінансових вливань. Довгий час «Арена Львів» була просто концертним майданчиком, більше того, через її збитковість навіть йшла мова про те, щоб розібрати її на будматеріали. Але, як бачимо, стадіон функціонує і як-не-як намагається триматися «на плаву». Про футбольне життя «Арени Львів», фінансові труднощі та перспективи у інтерв’ю Львівському порталу розповів в.о. директора стадіону Євген Болкун.
– «Арені Львів» вже п’ять років. Пам’ятається, як після відкриття наша міська влада билася в груди про те, що стадіон має «космічні» перспективи. Але, коли минуло ЄВРО-2012 і оцей ажіотаж, «Арена» стикнулася з жорсткими реаліями, і було не так легко давати собі раду…
– На щастя, прогнози щодо того, що він занепаде, не збулися, і «Арена Львів» працює. Тут присутній футбольний клуб, минулого року їх було два. Можливо, цього року до нас прийде ще одна команда.
Окрім футболу в нас проводиться дуже багато різних заходів, зокрема, конференції, симпозіуми. Є і постійні клієнти, бо більшої локації за «Арену Львів» у місті нема. Тому, коли потрібно провести захід на більш як 600 осіб на належному рівні, то, звичайно, звертаються до нас.
Також тут проходять додаткові заходи, такі як картинг, школа водійського навчання, роуп-джампінг. Цього року у нас також мають відбутися змагання серед стронгменів, дріфтінг, великий концерт «Океану Ельзи», всеукраїнський пісенний конкурс… Готуємо і нові атракції, щоби людям було цікаво сюди приходити.
Вважаю, що стадіон живе повноцінним життям. Звичайно, є фінансові проблеми, як і у всіх стадіонів такого типу. Якби він був не суто футбольним, то можна було б проводити і інші спортивні заходи (змагання з легкої атлетики, тощо).
Якщо говорити про «Шахтар», то завдяки тому, що цей клуб сюди зайшов, стадіон почав краще функціонувати. Тут проводилися більш рейтингові матчі, приходило більше вболівальників…
Це футбольний стадіон і на ньому має бути футбольний клуб. Краще, щоб клуб утримував стадіон, тоді все точно буде справно функціонувати. Але на сьогоднішній день ми лише організовуємо проведення матчів. На жаль, стадіон дискваліфікований на офіційні матчі збірної України до 2018 року, але у наступному році, думаю, збірна буде тут грати. Вони також цього хочуть, бо, як відомо, українська збірна у Львові ще жодного разу не програвала, тут є велика підтримка. Тому, ми чекаємо наступного року.
– Ви сказали, що стадіон мав би утримувати футбольний клуб. Чи є такі амбіції щодо «Арени Львів» у «Карпат»?
– Настільки я розумію, «Карпатам» це поки що це нецікаво, вони тут лише хочуть проводити матчі. Можливо, знайдеться такий клуб, який би хотів утримувати стадіон. Але це не дешеве задоволення, тут дуже дороговартісні інженерні мережі і вони потребують постійного обслуговування. А п’ять років – це такий термін, коли дещо вже починає псуватися, дещо потребує реконструкції та ремонту. Відповідно, на все це потрібні кошти…
– Чи вдалося вам вийти на самоокупність, чи пак, навіть прибутковість (чи є заборгованості по зарплаті, комунальних послугах, чи виділяються кошти з держбюджету для підтримки стадіону)?
– Ми балансуємо на межі самоокупності. Вийти повністю на беззбитковість дуже важко. В нас є невеличка підтримка від держави, але цих коштів не вистачає на те, щоб повністю покрити комунальні послуги.
Комунальні послуги забирають у нас десь 60-70% бюджету. Якщо стадіон і не проводить ніяких заходів, то інженерні мережі все одно мусять працювати. Лише на електроенергію у нас йде 300 тис. грн в місяць. Більше того, за грудень, коли підсвічували поле стадіону «штучним сонцем», заплатили 980 тис. грн, і ще 600 тис. грн – за теплопостачання. Загалом за рік ми витрачаємо десь 9 млн грн на енергоносії.
На самоокупність вийти дуже важко… Якби відвідуваність футбольних матчів була вищою, якби за проведення матчу футбольний клуб міг би платити стільки, скільки це насправді коштує, то можливо б і вийшли. Але, на жаль, футбольні клуби також мають певні фінансові проблеми, всюди є скорочення, зменшення затрат… Тому переговори нам даються дуже важко, не просто дійти до якогось компромісу, щоб це було всім вигідно.
Що ж до заборгованості по зарплаті, то її нема і не було, відколи я тут працюю.
– Скільки робочих місць дає «Арена Львів»? На стадіоні працюють люди переважно з Львівщини, чи інших регіонів України?
– У нас працює 75 осіб. Це охорона, відеонагляд, пожежна, ІТ-шніки, бухгалтерія, господарська, експлуатаційна служби, юридичний, комерційний відділ. В основному, наші робітники є львів’янами. Є один охоронець, який залишився працювати тут після «Шахтаря». Сам він із Донецька, але тепер «осів» тут.
Середня зарплата на «Арені Львів» складає 4,5 тис. грн.
– На чому стадіон зараз взагалі заробляє найбільше? Які у вас розцінки на спортивні, розважальні, релігійні заходи?
– Якщо футбольний клуб хоче, щоб ми зробили все «під ключ», то це одна ціна, якщо деякі функції клуб бере на себе, то вартість вже інша. Тобто матч обійдеться десь у 160-300 тис. грн.
Що ж до всіляких конференцій, виставок, то все залежить від кількості людей, від локації, часу, від того, які послуги їм потрібні (світло, звук, тощо). Це у нас коштує не дешево, але ринок диктує свої умови і часом ми балансуємо на межі собівартості.
Все-таки варто сказати, що 60% доходу отримуємо з нефутбольних подій.
– Що вигідніше «Арені-Львів»: проводити матчі «Карпат» впродовж чемпіонату, чи організувати, скажімо, раз на рік концерт «Океану Ельзи»?
– Я вам скажу так, що потрібно проводити і одне, і інше. Бо лише в комплексі ми можемо досягнути того, щоби стадіон нормально функціонував.
Тут додам також, що є певні обмеження щодо проведення футбольних матчів та концертів у чаші стадіону. Не можна проводити більше двох ігор в тиждень, тому що через це не відновиться поле. Також не рекомендовано дуже часто проводити концерти, бо треба накривати газон покриттям, а через це знову ж таки можливі проблеми з травою. Газон може бути накритим тільки 72 години.
– Відомо, що стадіон досі не введений в експлуатацію повністю. Що входить у цю другу чергу, у скільки станом на зараз вона може обійтися? І чи напрацьовуються якісь можливості нарешті ввести «Арену Львів» в експлуатацію на 100%?
– Друга черга включає трансформаторну підстанцію на 20 МВт, яка знаходиться за кільцевою дорогою, і деякі мережі, частина з яких вже прокладена, але не введена в експлуатацію.
Ми постійно пишемо листи у Міністерство молоді та спорту, зустрічаємося в Кабміні та просимо, щоби це таки довели до кінця. Але це не від нас залежить, оскільки ми лише експлуатуємо стадіон. Замовник – «Західінфрапроект», генпідрядник – «Альтком», вони би і мали це доробити і передати нам в експлуатацію.
Трансформаторна підстанція є дуже важливою для стадіону, бо це альтернативне джерело живлення. Зараз ми маємо електроенергію, яка йде через кабель, що був проведений під час будівництва. Там вже п’ять муфт, були розриви, це все є небезпечним. Ми маємо дизель-генератор, але на ньому довго не попрацюєш, максимум, добу.
Станом на 2013 рік завершення другої черги оцінювали у 300 млн грн. Але, я переконаний, що перш, ніж щось робити, треба провести будівельний аудит. Можливо, ця сума і стане меншою. Ми таку пропозицію подали у Міністерство. Думаю, що певний процес вже йде.
Хоча це питання постійно періодично активізується і затихає. Спорт і такі споруди фінансуються по залишковому принципу, у держави є важливіші питання, які потребують коштів.
– На «Арені» зараз грають львівські «Карпати». Чи були у вас вже попередні переговори, де виступатимуть «зелено-білі» у сезоні 2017-2018? Чи є, можливо, домовленості з іншими футбольними клубами?
– Сезон завершується всередині літа, тому підписуватимемо угоду із «Карпатами» десь у червні. Звісно, було б добре, якби, окрім «зелено-білих», зайшов ще якийсь футбольний клуб, який би грав у єврокубках. Це було б цікавіше, на рейтингові матчі приходило би більше людей.
Щодо інших клубів, то ще нема ніяких домовленостей. Ходять лише закулісні розмови. Не виключено, що деякі матчі «Шахтар» гратиме у нас. Можливо, це буде і «Зоря»… Ми готові прийняти всіх, хто має можливість заплатити за наші послуги. Звичайно, що чотири клуби «Арена Львів» прийняти не зможе, але два – цілком. Так, у квітні минулого року ми встановили рекорд по Україні, провівши вісім матчів на стадіоні.
– Все-таки, як щодо винниківського «Руху»?
– Так, ми дали їм можливість зіграти один раз на нашому стадіоні. Було феєричне свято, грав живий оркестр, ФФУ дарувала футбольним школам м’ячі. Винниківський «Рух» тоді виграв із рахунком 6:1. Проте вони поки що не готові фінансово і не можуть платити стільки, скільки потребує стадіон…
– Наскільки «вдарило» економічно по «Арені» те, що звідси пішов «Шахтар»?
– Звичайно, нам стало важче у фінансовому плані. Але, як бачите, «Арена Львів» живе. Поки що даємо собі раду, в нас більше розв’язані руки, можемо планувати собі інші заходи. Бо, як відомо, за день до матчу, безпосередньо у цей день, і у день після гри на стадіоні не можна проводити ніяких заходів.
Можливо, це не у повній мірі відповідає тій ціні, яку платив нам «Шахтар», але, думаю, на 80% ми вже заповнили їхню відсутність.
– Роз’ясніть, будь ласка, детальніше, чиєю є «Арена-Львів»? Адже вона не у власності ні міста, ні області? У бюджети яких рівнів сплачуються податки? Скільки їх залишається на місці?
– «Арена Львів» є державним підприємством, управляє стадіоном Міністерство молоді та спорту. Якщо би місто схотіло взяти під свою опіку стадіон, то держава би не перечила. Я спілкувався на цю тему з представниками Міністерства, і вони не мають нічого проти того, щоб віддати його у комунальну власність. Думаю, місто зараз більш спроможне допомагати фінансово стадіону.
Податки сплачуємо згідно із законодавства: податки з фізичних осіб, соціального страхування – залишаються на місці, податок на додану вартість, податок з прибутку йдуть в державний бюджет.
– Наскільки відрізняється ціна «Арени Львів» для «Карпат» чи «Шахтаря» від ціни для офіційного матчу національної збірної України з футболу?
– За національну збірну платить ФФУ. Вартість матчу значно вища, оскільки ми беремо на себе абсолютно все обслуговування. У минулі роки це обходилося збірній у близько 450 тис. грн, тобто в два рази дорожче…
– Чи відомо Вам, яка ситуація із кримінальним провадженням щодо розкрадань бюджетних коштів, виділених на проектування та будівництво «Арени Львів»?
– Мені нічого не відомо про це кримінальне провадження. Із цього приводу до нас ніхто не звертався. Можливо, тому що ми не мали до цього всього відношення. ДП «Арена Львів» було створене в кінці 2011 року, коли стадіон вже був збудований, ми не були ні замовником, ні підрядником, тому до будівництва не маємо жодного відношення, лише експлуатуємо те, що нам передали.
– «Арена» уже ставала жертвою дій агресивних вболівальників. Тобто «дебоширять» – вони, а дискваліфіковують – «Арену». Як ви працюєте в цьому напрямку, зокрема й з цими ж фанатами чи командами, які вони підтримують?
– Стадіон дискваліфікували через червоно-чорний прапор і майку із зображенням цифри 88 на матчі Україна-Сан-Марино в 2013 році. Це заборонені символи. Один з членів ФФУ самостійно звернувся щодо цього випадку в УЄФА, після чого стадіон дискваліфікували…
Що стосується футболки і цифрою 88, то, думаю, це була провокація. Ми залучали істориків, писали статті, листи в ФФУ, Міністерство, щоби все-таки УЄФА виключило червоно-чорний прапор із переліку заборонених символів, тому що це, можна сказати, наш другий національний прапор, а не націоналістичний чи терористичний символ. Але поки що його не виключили, відповідно, санкції тривають.
– Недалеко від стадіону збираються будувати великий конференц-центр та виставковий зал? Не побоюєтесь конкуренції і того, що нова зала може вкрасти ваших клієнтів?
– Звичайно, якщо його збудують, то кількість нефутбольних заходів може впасти…У мене є зустрічна пропозиція: навіщо витрачати 200 млн євро, будуючи цей конгрес-хол, якщо можна прилаштувати під це діючий стадіон?! Для цього на «Арені Львів» потрібно облаштувати накриття над стадіоном і це буде коштувати в десятки разів менше. Наш стадіон може перетворитися в такий собі експо-центр. Коли треба буде грати у футбол, – завозитимуть газон, через два-три тижні проведуть матч, а потім знову його знову заберуть. Зокрема, у Польщі є такі стадіони-трансформери, які працюють за цим самим принципом.
Якщо таки цей центр збудують, і він матиме більший попит, то наш стадіон занепаде. Отож, моя пропозиція і полягає у тому, щоб передати «Арену Львів» у комунальну власність, щоби нею розпоряджалося місто, тоді і не прийматимуться такі рішення. Цю пропозицію я, власне, і подав у Міністерство, вона їх зацікавила. Думаю, найближчим часом будуть проводитися переговори із міською владою щодо можливої передачі стадіону в комунальну власність.
– Нещодавно стало відомо, що крісла із «Арени Львів» візьмуть в оренду для проведення «Євробачення» в Києві…
– Крісла демонтовані, гарно упаковані та вже відправлені до Києва. Там їх складуть під наглядом наших працівників. Після завершення «Євробачення», їх демонтують і повернуть «Арені Львів». За їхню оренду нам заплатять 500 тис. грн.
Ці стільці зняті з тієї частини стадіону, де протягом року не сиділи вболівальники, оскільки відвідуваність на футбольних матчах дуже знизилася…Так, на останні матчі приходило 4 тис. вболівальників, а в нас всього є 35 тис. стільців, тому чому б їх не здати в оренду і не виручити за це кошти, поділитися ними з футбольним клубом, зробивши якусь знижку на проведення матчу?! Більше того, у виграші і держава, бо їй не доведеться купувати ці стільці, а це б обійшлося значно дорожче. Цей ажіотаж, який нині є, мені здається просто надуманим. Вже після 20 травня всі стільці будуть на своїх місцях.
Фото: Facebook-сторінка Євгена Болкуна
Соломія ГОЛОВІНА, Львівський портал