Сподівання десятків тисяч мешканців гуртожитків розбилися як кришталь. Нині президент заветував закон, який давав їм право на приватизацію помешкання. Питання знову «зависло», жителі гуртожитків і далі «у повітрі»…
Так, нині Петро Порошенко наклав вето на Закон щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків. Прес-служба глави держави аргументувала це тим, що він може посилити соціальну напругу.
«Документом обмежуються права громадян, які законно мешкають у гуртожитках, на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках залежно від наявності трудових (службових) відносин з підприємством (організацією), яке надало їм право проживати в гуртожитку, або офіційної реєстрації місця проживання в гуртожитку…», – йдеться у офіційному повідомленні.
Проте «вибуху» соціального невдоволення таки не оминути: мешканці неабияк обурені рішенням президента і вже готові вдаватися до радикальних методів.
«Прийняття цього закону звільнить людей від кріпацтва. Нині не вирішується питання із приватизацією помешкань людьми, які багато років пропрацювали на підприємствах і не мають можливості приватизувати займані кімнати через те, що гуртожитки незаконно були включені у вартість цілісно-майнових комплексів і приватизовані разом із підприємствами», – обурився мешканець одного з львівських гуртожитків Петро Яньо.
За словами чоловіка, у такий спосіб президент підтримав не простих людей, а олігархів.
«Своїми діями пан Порошенко, який є головним олігархом України, захистив не простих мешканців, а власників гуртожитків. А останні хочуть виручити колосальні суми компенсації при передачі їх у комунальну власність. Всі оті зауваження, які має президент до закону, є повнею дурнею. Він просто піддався тиску олігархів…Тут варто було б додати, що у Верховній Раді є близько 150 депутатів, які мають у своїй власності гуртожитки», – наголосив Петро Яньо.
Також мешканець гуртожитка запевнив, що через це рішення вже з понеділка можливі акції непокори по всій Україні.
Водночас своє невдоволення висловив і народний депутат України, співавтор законопроекту щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків Ігор Васюник:
«В мене розривається телефон від дзвінків людей, які проживають в гуртожитках, і які раділи ухваленню цього законопроекту, як своїй власній перемозі над роками знущань над їхніми правами. Це звичайні прості люди. Подекуди одна сім’я живе на 20 метрах квадратних. Вони не мають законного права на цю площу (а купити собі нове житло – не дозволить 90% з них), їхні діти – безхатченки (їх просто не дають прописати), вони платять вдвічі більші комунальні послуги – бо стали рабами (в прямому сенсі цього слова) власників приватних структур, яким свого часу через незаконні рішення судів передали у власність ці приміщення. Передали у власність разом з людьми. Таких сімей десятки тисяч по Україні».
За словами Ігоря Васюника, соціальна напруга щодо цього питання існує не менше 15 років.
«Про яке погіршення соціальної напруги йдеться в поясненні до вета?!Соціальна напруга вже існує як мінімум 15 років. Єдине про що благали люди: «дайте нам приватизувати це житло, бо нас викидають на вулицю», – зазначив народний депутат.
Відтак, на його переконання, радники та друзі президента зробили йому дуже погану послугу.
«Ці зміни до законодавства з перемінним успіхом готували і обговорювали 4 (!) роки, на всіх засіданнях були найкращі юристи, представники парламенту двох скликань, комітетів, КМУ, і найголовніше – самі мешканці гуртожитків приїжджали на ці засідання! То де були радники президента весь цей час?! Хто ці радники, які так його підставляють?! Стратегія противників цих змін незмінна – затягувати час. Бо сказати людям в очі справжні наміри – заважає страх», – пояснив Ігор Васюник.
Своєю чергою юрист, яка входила у авторський колектив законопроекту, Мирослава Дмитришин у коментарі Львівському порталу наголосила на тому, що глава держави неаргументовано наклав вето.
«Цей закон захищає права людей, які там проживають на законних підставах. Із їхньої ініціативи у ньому якраз і вносилися зміни. Тому, виглядає так, що президент взагалі цього його не читав», – пояснила вона.
«Надалі процедура така: комітет розглядає і враховує правки, внесені президентом, і повторно надсилає йому на підпис. Є ще інший варіант – подолання президентського вето без внесення запропонованих ним змін, що має відбутися шляхом голосування 300 депутатів», – розповіла юрист.
Фото: volynnews.com
Ірина ДРАГУН, Львівський портал