ВІЛ – не вирок

Усі ми знаємо, що здоров’я – найбільша цінність у нашому житті. Проте не завжди замислюємося над його важливістю. Найчастіше поява хвороби повідомляє нам про нездоровий стан нашого організму. Саме тоді ми починаємо діяти. На жаль, у наш час з’явилося багато хвороб, які вилікувати не вдається. Причиною може бути невчасне звернення до лікаря, коли стає запізно. Однією з найнебезпечніших і невиліковних хвороб сучасного людства залишається вірус імунодефіциту людини.

СНІД (Синдром набутого імунодефіциту) – важке інфекційне захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), яке руйнує імунну систему, і таким чином знижує опірність організму проти будь-якого захворювання.

Цьогоріч на Львівщині зафіксовано майже 17% зростання зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції. Лише за дев’ять місяців 2013 року в області зареєстровано 330 випадків захворювання на ВІЛ. Зросла також частка хворих, виявлених в стадії СНІДу. Загалом, станом на 01.10.2013 року на обліку в медичних закладах області перебуває 2456 ВІЛ-позитивних людей, з них в стадії СНІДу перебуває 718 осіб. Померли від захворювань, обумовлених СНІДом – 70 осіб.

Людська необізнаність створює сприятливі умови для передачі ВІЛ

Існують три основні шляхи передачі вірусу: 1. При статевому контакті з ВІЛ-інфікованою людиною;

2. Коли цілісність шкірних покривів порушується гострим предметом, яким перед цим користувалася інфікована людина і кров якої залишилась на ньому.

3. ВІЛ також може передаватися плоду від інфікованої матері під час вагітності, пологів чи при грудному годуванні хворою матір’ю.

Симптоми: Коли людина вперше інфікується ВІЛ, через 2 – 3 тижні після зараження в неї можуть спостерігатись такі симптоми, як: «немотивована» гарячка, що триває понад місяць, і не знижується при лікуванні відповідними препаратами; лімфаденопатія (особливо, якщо є збільшені лімфатичні вузли хоч би на двох різних ділянках); прогресуюча втрата маси тіла (10% і більше від вихідної); хронічна діарея тривалістю понад 1 місяць; стійкий сухий кашель; нічна пітливість; часті головні болі, слабкість; запалення слизистої оболонки порожнини рота.

ВІЛ не передається: через чхання, кашель, при перебуванні в одному приміщенні з інфікованою людиною, через укуси комах, домашніх тварин, при обіймах, рукостисканні, і т.п.

Стереотипи: За словами хворих на ВІЛ, їхній діагноз у більшості людей викликає страх, упередження та безпідставне засудження. «Люди цього не розуміють. Вони вішають на тебе ярлики. Якщо ти маєш ВІЛ, отже, ти – розпусний, ти вживав наркотики. Але ми – одружені люди, які вели нормальний спосіб життя й однаково опинились у тому ж човні», – цитує хворого громадська організація , що займається проблемами ВІЛ/СНІДу – NAM.

Іноді жорстокість людей переходить усі межі: «сусіди побили наші вікна й розбили машину, коли дізналися, що ми маємо ВІЛ… Це було жахливо, й ми врешті-решт виїхали». Однак, як показує лікарська практика, від цього ніхто не застрахований: «Я раніше думав, що люди, які живуть з ВІЛ – брудні, й вони заслуговують на те, що отримали. Я був спустошений, коли дізнався, що ВІЛ-інфікований»…

Важливо зрозуміти, що ВІЛ – це вірус, так само як існує вірус грипу. Він не може бути підставою для осуду когось чи сприйматись, як власне покарання.

ВІЛ – це не смертельний вирок, а захворювання проти якого необхідно боротися

На жаль донині не існує засобів, здатних вилікувати СНІД, є лише препарати, які можуть уповільнювати прогресування хвороби. Якщо ВІЛ-інфекцію не лікувати, вона буде мати фатальні наслідки. При відповідальному лікуванні, ймовірність переходу ВІЛ-інфекції в стадію СНІД значно зменшується, а життя ВІЛ інфікованих, майже не відрізняється від життя здорових людей.

Як правило, організм людини виробляє антитіла до ВІЛ упродовж 3 – 8 тижнів з моменту інфікування. Цей термін ніколи не перевищує 6 місяців з моменту інфікування ВІЛ. Але час, необхідний для гарантованого встановлення реального результату тесту на ВІЛ, становить 12 тижнів від останнього можливого моменту передачі вірусу.

Заходи профілактики: оскільки вакцини проти ВІЛ/СНІДу не існує, єдиним способом запобігти інфекції є уникнення ситуацій, що несуть ризик зараження. То ж: не вживайте наркотичних речовин ін’єкційним шляхом та не займайтеся сексом без контрацепції з людьми, у котрих ви не впевнені. Лише Ваша поведінка і спосіб життя можуть вберегти Вас від зараження.

Існує також екстрена терапія профілактики ВІЛ. Її застосовують у випадках, коли людина наразилася на високу ймовірність інфікування: під час незахищеного сексу, розриву презерватива чи зґвалтуванні. Але такий метод є найдієвіший в перші 4 години з моменту виникнення ризикованої ситуації, і не пізніше 72 годин після контакту. Усім, у кого є підозри на те, що він міг інфікуватися і зараз побоюється за власне життя варто пройти тест на ВІЛ-позитивність. Тим, хто пройде обстеження гарантована безпека медичного огляду, його добровільність, анонімність та конфіденційність інформації про результати огляду. Відомості про зараження тієї чи іншої людини ВІЛ або захворювання її на СНІД становлять службову таємницю.

У разі якщо Ви дізнаєтесь, чи вже знаєте, що живете із ВІЛ статусом, не варто опускати рук і впадати в депресію, адже Ваш психологічний стан є надзвичайно важливим для підтримки імунної системи. Пам’ятайте, що ВІЛ і СНІД – це не вирок, а захворювання, проти якого необхідно боротися.

Фото: PHL