Інкубатори для правлячого класу

Де вивчитися на президента. «Коментарі» подають унікальний рейтинг вищих навчальних закладів країни.

ВНЗ тут ранжовано за кількістю дипломів, які отримали в них особи, що приймають рішення у найважливіших державних структурах, а також керівники регіонів. Але предметом аналізу було не тільки питання, які саме університети, інститути, академії стали найкращим стартовим майданчиком для потрапляння в нинішні владні органи. Не менш цікаві зв´язки, які утворилися ще в студентські роки. Деякі з тодішніх дружніх відносин помітно впливають на життя країни і до сьогодні.

Як складався рейтинг

Для порівняння вишів було зібрано дані про дипломи, отримані посадовими особами центральної влади — президентської, законодавчої, виконавчої та судової, а також керівниками уряду та парламенту АРК, обласних і міських держадміністрацій, облрад і Севастопольської міськради, великих держбанків і держкомпаній. Усього в це коло було включено 1200 осіб, у тому числі всі 437 народних депутатів, що мають вищу освіту (п´ять парламентаріїв такої не мають). Використовувалися дані з відкритих джерел інформації та повідомлення самих посадових осіб.

Загальна кількість дипломів, отримана цими особами, становить 1812, тобто в середньому по півтора диплома на кожного. Перелік 25 ВНЗ, які видали найбільше дипломів цим особам, міститься в таблиці. У разі, якщо відбувалося об´єднання вишів, видані ними дипломи підсумовувалися. У таблиці для кожного ВНЗ наведено загальну кількість виданих дипломів (вищеописаному колу осіб), а також розбивка на першу і наступні вищі освіти. Безперечним лідером з забезпечення другої вищої освіти є Національна академія державного управління при Президентові України, яка має кілька регіональних структур. Раніше цю роль виконувала Вища партійна школа (ВПШ) при ЦК КПУ, реорганізована 1991 року в Київський інститут політології і соціального управління. Він теж потрапив до таблиці, хоча 1992-го його ліквідували: депутати і чиновники досі хваляться його дипломами (і особливо дипломами ВПШ).

Постачальник нардепів

Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) — найстаріший виш в Україні. Львівська академія з правами університету була заснована 1661 року відповідно до Гадяцького договору між Річчю Посполитою і Гетьманщиною. У ХVII–ХVIII століттях університет складався з двох факультетів — філософського і богословського. До ХІХ століття кількість окремих дисциплін, що викладалися, зросла до десяти. Сьогодні в ЛНУ навчається 36 тис. студентів.

Щодо поповнення законодавчої влади, то в ЛНУ першу вищу освіту здобули 18 народних депутатів, ще семеро приїжджали сюди за другою. Усього — 24 особи (Андрій Тягнибок обидві свої вищі освіти здобував у ЛНУ), вище показники тільки у столичного КНУ ім. Тараса Шевченка. Найбільш затребувана львівська юридична школа. Брати Олег та Андрій Тягнибоки, які мали дипломи лікаря-хірурга та історика відповідно, за другою освітою пішли на юридичний факультет і закінчили його 1999-го і 2002-го. Так що Андрій цілком міг користуватися конспектами Олега. Їх приклад наслідували депутати від «Свободи» Олег Панькевич та Ірина Сех, за першою освітою — педагог-історик і вчитель молодших класів. Зі студентської лави знайомі народний депутат від «Батьківщини» Степан Курпіль і «регіоналка» Ганна Герман: вони закінчили факультет журналістики з різницею в один рік, 1981-го і 1982-го. Перший, перш ніж піти в політику, майже 15 років пропрацював головним редактором популярної в Західній Україні газети «Високий замок», а друга обміняла посаду директора київського бюро «Радіо Свобода» на посаду прес-секретаря прем`єр-міністра — пішла «робити з Януковича Африку». У ЛНУ глибини економічної науки осягав Віктор Пизеник, філології — Ірина Фаріон, історії — Ярослав Сухий, біохімії — Лілія Гриневич, філософії — Юрій Михальчишин, математики — Степан Кубів. А Микола Княжицький в Інституті післядипломної освіти ЛНУ вивчав міжнародне право і бізнес. Усього тут навчалися десять нардепів від «Батьківщини», вісім — від «Свободи», троє «регіоналів», двоє «ударівців» і вже позафракційний Олег Канівець (в`їхав до парламенту за списком «Батьківщини» як представник «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка).

Третім відомим випускником журфаку ЛНУ є нинішній прес-секретар президента Дарина Чепак. Вона закінчила виш 2000-го, разом з Богданом Тирусем, який отримав диплом інженера-програміста, а зараз очолює управління АП з забезпечення зв`язків із Кабміном.

Серед випускників-юристів ЛНУ є ті, хто зробив кар`єру за спеціальністю вже точно не гірше, ніж у народних депутатів. Це два судді Конституційного суду — Володимир Кампо та Петро Стецюк, голова Верховного суду Ярослав Романюк та голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Ігор Самсін. Нарешті, ще один юрист з ЛНУ — Віктор Шемчук — зараз займає посаду голови Львівської облдержадміністрації.