Суд визнав Садового бездіяльним
Нещодавно закінчився судовий розгляд позову прокуратури Львівської області до міської ради Львова. Прокуратура вимагала визнати бездіяльність дій керівництва міста у проблемі Грибовицького сміттєзвалища, яке за приписом головного санітарного лікаря Львівської області мало бути закритим ще першого квітня 2004 року. Суд погодився з аргументами прокуратури і визнав бездіяльність очільника міста та його підлеглих. Але як не без іронії зауважив на сесії обласної ради заступник міського голови Львова Володимир Шевчук, ані приписи прокуратури, ані СЕС справу закриття звалища в Грибовичах не зрушать з місця. «Силовими методами ми це питання не закриємо, так само як приписами СЕС чи рішеннями прокуратури» – наголосив В.Шевчук.
Депутати обласної ради цікавилися, властиво, одним питанням – коли закриють сміттєзвалище. Битий життям Шевчук так і не зрадив «військову таємницю». Однак з його виступу можна було вилучити кілька цікавих фактів.
По-перше, зараз триває експертиза проекту рекультивації сміттєзвалища. За словами Шевчука, цей процес триватиме максимум півтора місяці, а вже тоді можна буде говорити про реальний початок самого процесу закриття полігону в Грибовичах. За попередніми даними, реалізація цього проекту коштуватиме приблизно 330 мільйонів гривень і може розтягнутися ледь не до 2018 року.
Шевчук списує всі негаразди на те, що місто банально не має грошей. «Ми не мали грошей на те, щоби збудувати елементарну сортувальну станцію, не кажучи вже про те, щоби збудувати менші переробні заводи» – розповідав він на сесії Львівської області.
Депутати Львівської обласної ради закидають представнику міської ради Львова те, що він ставить віз поперед коня. Зокрема, депутат Юрій Зірченко наголосив, що чинні будівельні норми кажуть спочатку закрити звалище, зробити відкоси і тільки через два роки розпочинати рекультивацію. Однак Шевчук каже, що чинний європейський досвід дозволяє проводити ці процеси паралельно. За його даними, цього року на рекультивацію буде виділено до 20 млн гривень.
Очільник ГО «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скрильніков вказує на те, що для рекультивації звалищах в Грибовичах треба приблизно 5-6 років.
«За нашими підрахунками, на рекультивацію звалища потрібно не менше 5 років. Якщо будуть гроші і ці гроші не будуть розкрадати, адже у нас понад половина грошей втрачається на якихось там завищеннях вартості, купівлях некондиційної техніки і тд, то слід першочергово проводити збір інфільтрату, який становить небезпеку для життя людей» – наголосив експерт.
Він додав, що звалище – це живий організм, на який не можна просто повісити замок і забути.
Де будуть наступні Грибовичі?
Тема полігону в Грибовичах є поки що центральною у проблемі поводження з твердими побутовими відходами в області. Адже за майже 55 років свого існування звалище біля Львова перетворилося в бомбу сповільненої дії ледь не європейського масштабу.
У ЗМІ побутують цифри про те, що таке звалище у Грибовичах зараз. Це об’єкт, де накопичилося 11 мільйонів тонн відходів. В тому числі, це справжні озера кислих гудронів та інфільтрату, які є реальними джерелами ймовірного екологічного лиха. І все це буквально біля Львова та ще й майже на чорноморсько-балтійському вододілі. Одне слово, звалище треба закривати і то негайно. Тим паче, що зараз це проблема не лише обласного центру. Як неодноразово заявляли представники міської та обласної влади, на звалище в Грибовичах возить сміття половина районів Львівщини, отже проблема набуває загальнообласного характеру.
Цим свого часу перейнявся голова ЛОДА Михайло Костюк, котрий дав початок ідеї комплексного вирішення проблеми утилізації сміття на Львівщині. З його легкої руки було розроблено проект програми поводження з твердими побутовими відходами, що передбачав так званий кластер ний підхід – розподіл області на кілька зон, де можна було би встановити переробні підприємства з привабливими для інвесторів обсягами переробки.
Минулого тижня цей проект було презентовано громадськості. З оприлюднених даних випливає, що на Львівщині щороку «продукують» 600 тисяч тонн сміття. Це немало за мірками бізнесу, однак потребує зваженого і системного підходу, адже йдеться про механізм, який має ефективно працювати впродовж наступних десятиліть і повинен мінімізувати шкоду від дідівського способу захоронення відходів.
І власне тут на перше місце випливає питання про ділянки під такі підприємства – у проекті програми їх має бути чотири – за числом кластерів під переробку сміття.
Львівська ОДА має на прикметі 7 таких ділянок, але не надто поспішає про них розказувати, маючи сумний досвід з пропозицією облаштувати завод з переробки ТПВ на територіях, що належали до новороздільської «Сірки». Ще одним потенційно привабливим проектом є використання для переробки ТПВ на львівській ТЕЦ-2, але поки що будь-які проекти наражаються на спротив довколишніх громад. Хоча представники ЛОДА під час чергового заходу, де обговорювалися проблеми відходів, повідомили, що одна з ділянок розташована на території Миколаївського району.
Дмитро Скрильніков з ГО «Бюро екологічних розслідувань» вказує на те, що у програми є певні «дірки» на перехідний період від чинної системи до кластерів.
«Фактично реалізацією цієї програми перші полігони переучено на 2016 рік. До того часу є питанням з існуючими сміттєзвалищами – як там підтримувати екологічну безпеку, проводити часткову рекультивацію . Чесно кажучи, не знайшов аналізу наслідків, як ми будемо йти до цього кластерного принципу, бо збільшується відстань для транспортування відходів, зменшується число самих полігонів. Зрештою, у нас погодження будівництва полігонів займає значно більше ніж три роки» – каже експерт.
Саме це питання належить спільно вирішити уже найближчим часом обласним та міським керівникам, відкинувши будь-які ймовірні підводні течії. Адже йдеться про реалізацію мегапроекту в рамках області і цей проект зачіпає реально кожного із 2,5 млн жителів Львівщини. А для того, щоби переконати громади сіл, влада має показати прозорі та зрозумілі проекти, а також прозоро провести відбір інвесторів на ці роботи. Щоби люди зрозуміли, що такі підприємства будуть вигідні та безпечні для їх громади.
Тарас Базюк, Львівський портал