Україна зобов’язана до 2018 року виконати жорсткі вимоги ЄС, щодо зниження впливу ТЕС на екологію – це умови енергетичного співтовариства, до яких наша держава приєдналася у 2010 році. Однак вже зараз всі експерти переконані, що неможливо встигнути зробити це до 2018 року, навіть за умов готовності держави профінансувати модернізацію усіх електростанцій на всі 100%. Через невиконання екологічної директиви Євросоюзу Україна може призупинити членство в Енергетичному співтоваристві.
Є і інші ризики, наприклад, обмеження закупівлі української електроенергії в світі. А лише 2012 року експорт електроенергії приніс Україні 575 млн долл. Якщо знизиться попит на електроенергію, ТЕС доведеться скорочувати закупівлі вугілля. Отже постраждають енергетики та шахтарі.
З огляду на цю проблему в Бурштині 22 квітня відбувся круглий стіл на тему «Екологічні виклики теплогенерації України і шляхи їх подолання». Народні депутати, міська влада, громадськість, експерти та керівництво компанії ДТЕК обговорили проблеми виконання Україною зобов’язань перед Європою щодо поліпшення екологічних показників теплової генерації. Йшлося також про неефективність діючого механізму використання коштів екологічного податку.
За словами керівника департаменту екологічної безпеки ДТЕК Ірини Вербіцької, українські ТЕС за екологічними та економічними показниками посідають найгірші місця серед країн Європи.
«Директива ЄС встановлює нормативи викидів для забруднюючих речовин. Сьогодні ж викиди українських теплоелектростанцій перевищують норми в 5 – 20 разів. Причина у високому зношеності ТЕС, побудованих ще в 50-х – 60-х роках минулого століття. Коефіцієнт корисної дії українських ТЕС сягає 32%, тоді як в Європі – 45%, а їх технічний стан наближається до критичного. Збільшити ККД і зменшити викиди без встановлення додаткового обладнання і модернізації – неможливо», – додає І.Вербіцька.
Зі свого боку мер Бурштина Петро Курляк звернув увагу на складне законодавство для отримання відшкодування екологічного податку. Він також розповів, що попри усі труднощі Бурштин готовий плідно працюватиме з компанією ДТЕК.
«За останні два роки завдяки коштам ДТЕК, які вона сплатила в якості екологічного податку, було вирішено з десяток екологічних проблем. Зокрема, було організовано роздільне сортування сміття та придбані два нові сміттєвози. Зараз ми працюємо над початком будівництва сміттєсортувального, сміттєспалювального заводу, який також будуватимуть за кошти екологічного податку. Проведено тендерний конкурс і визначено переможця, а розроблена проектно-кошторисна документація уже перебуває на затвердженні в Укрдержбудекспертизі у Києві. Ми очікуємо, що будівництво цього заводу стартує в травні – червні цього року», – сказав П. Курляк.
Також, за словами міського голови Бурштина, з ДТЕК реалізовано або започатковано 22 спільних проектів, які “скеровані на благо мешканців”. Окрім того, мер висловив готовність й надалі тісно працювати з тепловиками, аби спільно вирішити три ключові питання які стоять перед містом: надання Бурштину статусу міста обласного підпорядкування, створення індустріального парку у місті та отримання ефективної сплати екологічного податку. «Переконаний, що така співпраця буде ще цікавішою з часом, і ми справді зможемо довести її плідність, щоб за декілька років було чим відзвітувати перед людьми. ДТЕК – це перший реальний бізнесово-соціальний партнер нашого міста», – відзначив мер.
Стосовно викидів з ТЕС, голова міста вважає, що це загальна проблема яку теж слід вирішувати. «Викиди в атмосферу забруднюють навколишнє середовище, що неминуче відображається на здоров’ї мешканців. На мою думку є лише єдиний вихід з тієї ситуації – повернення частини коштів на Бурштинську ТЕС для реконструкції енергоблоків та встановлення електрофільтрів», – резюмував Петро Курляк.
За словами нардепа та керівника комітету ВРУ з питань екологічної політики Ірини Сех, її законодавчі ініціативи стосовно внесення змін до бюджетного кодексу екологічного податку отримали підтвердження. З вуст місцевої влади та представників компанії ДТЕК прозвучало одне й те ж – що кошти, відшкодовані з екологічного податку, повинні максимально корисно реалізовуватись на місцях їх збору. «Потрібно, щоб на місцях залишалась максимальна кількість коштів, а до центру скеровували їх меншу частину. Зараз же 70% коштів екологічного податку скеровується до Києва і 30% залишають на місцях. Згідно з моєю пропозицією все має бути навпаки», – повідомила І. Сех. На переконання Ірини Сех, нові законодавчі ініціативи щодо екологічного податку впровадять найближчим часом.
Ще однією проблемою є невирішеність питання повернення ТЕС екологічного податку, що могло би наблизити Україну до виконання європейських екологічних вимог. Законодавство передбачає таку можливість, але механізму отримання частини екологічного податку до цих пір не має. «До сьогоднішнього дня немає положення щодо використання таких коштів. Ця проблема торкається не лише Бурштина чи Західної України, а всієї країни загалом. Потрібно, щоб до цього процесу долучилася вся громада. Лише тоді різноманітні корупційні схеми та так звані «конкурси» на розподілення коштів, які відбуваються десь в Києві, зникнуть. А підприємства які сплачують податки, отримають ці гроші для ефективного використання на місцях. Це буде правильно, ефективно і з користю для людей, які тут живуть і працюють», – вважає Ірина Сех.
Окрім того генеральний директор компанії ДТЕК Максим Тімченко відзначив, що в Бурштині відбувся мабуть один із найунікальніших круглих столів, коли піднімалися питання проблем екології.
«Сьогодні без консолідації зусиль усіх учасників круглого столу, суспільства, держави та бізнесу ми не зможемо вирішувати екологічні питання, які є проблемою всієї країни, незалежно від політичних поглядів. Досвід цього круглого столу є надзвичайно вагомим – взірцем для національного бізнесу та інших великих компаній. ДТЕК хоче бути лідером не лише у сфері енергетики нашої країни, але й лідером серед великих компаній, які роблять реальні кроки щодо вирішення екологічних проблем.
Сьогодні вдалось ґрунтовно розглянути екологічні проблеми електростанцій які працюють на вугіллі. Важливо пам’ятати, що вугілля – національний ресурс та основна складова енергобезпеки та енергонезалежності України. Однак технології виготовлення електроенергії з вугілля, на жаль, пов’язані з викидами сірки, азоту та пилу. Тому говорити про електробезпеку без комплексного вирішення тих проблем неможливо. Потрібен національний план зменшення викидів, який дозволить Україні виконати узяті на себе обов’язки перед європейським Енергетичним співтовариством і знизити вплив ТЕС на екологію», – сказав М.Тімченко. Він також висловив сподівання, що завдяки цьому круглому столу, де дійшли до спільного рішення різні гілки влади, бізнес та громадськість, таки вдасться до кінця року затвердити національний план кроків з виконання вимог ЄС стосовно викидів в атмосферу.
«Сьогодні є директива Євросоюзу, на яку посилається енергетичне співтовариство для виконання екологічних норм Україною. Це означає, що згідно із нормативами викиди пилу, сірки та азоту ми повинні знизити у 20 разів. Потрібна маса технічних рішень, реконструкція електростанцій, великий об’єм фінансових інвестицій, який обчислюється 12-ма мільярдами доларів при терміні виконання до 2018 року. Якщо дивитись реалістично, то ні технічно, ні фінансово ми цього встигнути зробити не зможемо. Тому сьогоднішня задача – розробити національний план – коли, в який термін і з яких джерел фінансування будуть втілюватись взяті нами (Україною – авт.) зобов’язання», – наголосив М. Тімченко.
Варто відзначити, що навіть попри відсутність «національного плану» компанія ДТЕК під час реконструкцій на енергоблоках, самотужки виконує усі зобов’язання екологічних норм викидів в атмосферу.
«ДТЕК дуже активно співпрацює з Академією наук України з розробки українських технологій, які допомагають нам вирішувати екологічні проблеми. Я запевняю вас, що ми дуже серйозно ставимось до екологічних питань. Ми хочемо бути прикладом для інших великих компаній, розуміючи, що без інвестицій, без серйозної дискусії, без застосування нових технологій, немає майбутнього ні у нашого бізнесу, ні в української економіки, ні майбутнього у наших дітей. І коли ми говоримо про вступ України до Європейського Союзу та про наше бажання жити за європейськими стандартами, то екологія повинна бути мірилом того, а чи живемо ми по-європейськи. Це позиція нашої компанії», – заявив Максим Тімченко.
Він також розповів про те, що ДТЕК задля зменшення шкідливих викидів будує нові електрофільтри і на цьому не зупинятиметься. «В середньому вартість реконструкції одного енергоблоку становить близько 400 мільйонів гривень, а за рік таких реконструкцій проводять на п’яти – шести об’єктах і в кожному із них виконуються стандарти Європейського Союзу. Однак якщо говорити про викиди сірки та азоту, то це потребує масштабнішого будівництва і реконструкції, яке ми вбачаємо в побудові нових енергоблоків», – сказав керівник ДТЕК. За його словами, Бурштинська ТЕС розглядається як пілотний проект з будівництва нових енергоблоків із новітніми технологіями з урахуванням усіх вимог Євросоюзу стосовно екологічних стандартів.
«Наша компанія є одним із найбільших національних інвесторів. Інвестиційний бюджет перевищує 10 мільярдів гривеньна рік. З них близько п’яти мільярдів гривень ми направляємо на модернізацію наших електростанцій та енергоблоків. Об’єм капітальних інвестицій для вирішення екологічних проблем минулого року склав близько 700 мільйонів гривень. Цьогоріч заплановано витратити понад 800 мільйонів гривень. Окрім того цьогорічна сума екологічного збору, який заплатить ДТЕК, становить 1,2 мільярда гривень. Це наш реальний вклад у фінансове вирішення екологічних проблем України», – підсумував Максим Тімченко.
Ініціативи, що були озвучені експертами на круглому столі, стануть основою для подальших дискусій і формування пропозицій щодо внесення змін до законодавства.
Фото: організатори круглого столу
Андрій Котенський, Львівський портал