Сергій Арбузов: Ситуацію з валютним курсом спекулянти загострють штучно та свідомо

Вадим ДЕНИСЕНКО, КОМЕНТАРІ

|

Про боротьбу зі спекулянтами і про те, яким буде курс гривні, а також, як потрібно змінити фінансову систему країни в ексклюзивному інтерв’ю «k:» розповів голова НБУ Сергій Арбузов

Вітчизняна економіка на порозі рецесії. Згідно з прогнозами, ВВП за підсумками року може зрости всього на 0-0,5%. Серед причин і негативні зовнішні фактори, і внутрішні умови. Зокрема практично повне заморожування банками кредитування. Чи стимулюватиме НБУ підопічних до нарощування обсягів фінансування реального сектора?

 По-перше, рецесія це зниження ВВП протягом двох кварталів поспіль. Подібного в Україні поки немає. Падіння ВВП утретьому кварталі цього року обумовлене насамперед високою базою порівняння минулого року (хороший урожай). По-друге, ступінь інтегрованості економіки нашої країни у світові фінансово-господарські відносини настільки сильна, що стан світової економіки безпосередньо впливає на ситуацію в Україні. Більшість наших торгових партнерів тривалий час зазнають труднощів. У першому півріччі з рецесією зіткнулася Франція, до цієї межі вже підходить Німеччина. Складна ситуація і у найбільшого економічного партнера України Російської Федерації. Це не могло не позначитися на вітчизняній економіці, оскільки експорт перевищує 50% ВВП нашої країни. Що стосується звинувачень у небажанні кредитувати економіку, які лунають на адресу банків, пропоную не ставити віз попереду коня. Невисокі темпи зростання обсягів кредитування це результат відносно низького попиту на кредити, який скоротився внаслідок сповільнилося зростання промислового виробництва через вищевказані причини. Зате вдалося домогтися певного зростання кредитування протягом останніх місяців.

 Нещодавно ви заявляли про те, що банки, які знизять ціни на фінансування підприємств, зможуть розраховувати на рефінансування. Коли НБУ почне забезпечувати банки недорогим довгостроковим ресурсом?

 Національний банк і Міністерство фінансів розробляють план заходів. Він передбачає надання банкам недорогого рефінансування для кредитного стимулювання ними української економіки. Банки, які надаватимуть реальному сектору кредити за прийнятними для позичальників цінами, отримуватимуть недороге рефінансування. У них буде можливість отримувати дешеве рефінансування від НБУ навіть у тому випадку, якщо ставки на міжбанківському ринку виростуть. Але і сьогодні вартість рефінансування НБУ, яка наближається до рівня облікової ставки (7,5%), назвати дорогою не можна. Причому обсяги самого рефінансування 74,5 млрд. грн. за січень-жовтень цього року значно перевершують торішні показники (28,8 млрд. грн. за весь рік). Крім цього, цінова стабільність дозволила мінімізувати плату за інфляційний ризик, різко знизивши її складову у вартості кредитних ресурсів.

 Як НБУ страхуватиметься від того, щоб кошти рефінансування не опинилися на валютному ринку, підживлюючи валютні спекуляції, або не «витекли» у вигляді кредитів повязаним особам?

 Дійсно, ефект від підтримки банківської ліквідності багато в чому залежатиме від того, куди банки направлятимуть отримані від регулятора кошти: на кредитування або на ігри з обмінним курсом. Але успішна боротьба з останніми, яку зараз веде Нацбанк, дозволяє говорити, що кошти все ж йдуть на кредитування. До речі, враховуючи те, що загальна сума зобовязань банківського сектору понад 950 млрд. грн., 20 млрд. грн., виділені для підтримки ліквідності, не так уже й багато. Це достатня сума для розумної і збалансованої підтримки кредитної активності банків. Підтвердження цьому приріст виданих банками з початку року кредитів у національній валюті. Його обсяг 33 млрд. грн. Хочу також зазначити, що Національний банк відстежує використання отриманих від нього коштів і вдається до відповідних заходів у разі, коли вони направляються для розгойдування ринку.

 Чи можна говорити про те, що зараз українці більше довіряють вітчизняній банківській системі?

 Безумовно. І НБУ, і банкіри зробили відповідні висновки з тих проблем, із якими вони зіткнулися в 2008-2009 роках. І зараз банки набагато краще готові до кризи, ніж чотири роки тому. Як показують матеріали недавно опублікованого порівняльного дослідження «Ставлення до заощаджень» («The savings behavior: country overview»), підготовленого на основі щорічного опитування громадян європейських країн, побоювання щодо можливого банкрутства банків висловили 30% українців. Це на 2% менше, ніж торік. Так, ми поки відстаємо від Німеччини та Туреччини (там цей показник становив 24%), але впевнено випереджаємо Польщу (43%), банківська система якої вважається дуже сильною навіть за найсуворішими європейськими мірками.

Крім того, про підвищення рівня довіри до вітчизняної банківської системи свідчить і серйозний приріст коштів населення на рахунках у банках, обсяг яких з початку цього року збільшився на 45 млрд. грн.

Питома вага проблемної заборгованості в портфелях банків усе ще залишається значною. Чи збільшуватиметься частка проблемних активів у разі поглиблення кризи? Наскільки зараз банкам буде простіше боротися з неплатниками, ніж дватри роки тому?

 Насправді питома вага проблемної заборгованості в кредитному портфелі українських банків знижується. Якщо станом на 1 січня 2011 року цей показник сягав 14,9% від загальної суми класифікованих кредитів, то на 1 листопада 2012-го частка таких кредитів знизилася до 12,9%. Це велике досягнення, оскільки йдеться про десятки мільярдів гривень.

Національний банк працює над покращенням ситуації з проблемними кредитами. 2013 року ми маємо намір запропонувати зміни до Податкового кодексу, що стосуються зокрема звільнення банків від сплати ПДВ при здійсненні операцій з продажу третім особам нерухомого майна, наданого кредиторам як заставу, зняття з банків функцій податкового агента за операціями з заставним майном фізичних осіб.

 Останнім часом спостерігається відтік іноземного капіталу з вітчизняного банківського ринку. Чи вважаєте ви негативною таку тенденцію?

 Насправді, частка іноземного капіталу в банківській системі України протягом останніх двох років майже не змінюється таперебуває на рівні 39-40%. Тому не варто робити узагальнення послуговуючись одиничним випадком. Так, німецький Commerzbank продав банк «Форум». Однак причиною для цього кроку стали вимоги Бундесбанку, щоб банки Німеччини, які отримали підтримку держави, продали свої частки у фінансових установах Східної Європи. На фінансовому ринку України працюють банки, власниками яких є провідні банківські групи Європи: UniCredit Bank, BNP Paribas Group, Raiffeisen Bank, Credit Agricole, Erste Bank, OTP Bank, ING Bank. Усі вони функціонують досить успішно і не збираються йти з українського ринку. Більш того, низка серйозних іноземних банків цікавиться придбанням українських банків.

 Ще на початку вересня стрибок курсу до рівня 8,20/$ привів НБУ в лють. До банків застосовували жорсткі санкції, деяких навіть відключили від міжбанку. Курс долара зараз скаче набагато сильніше, але, схоже, центробанк сприймає це як належне. Погрози покарати спекулянтів уже не звучать. З чим повязана зміна риторики НБУ?

 НБУ, як і раніше, активно бореться з тими, хто намагається заробити на штучному розгойдуванні обмінного курсу гривні. З цією метою підготовлено законопроект «Про внесення змін до деяких Законів України щодо операцій з іноземною валютою». Він передбачає введення 15% збору на обовязкове державне пенсійне страхування під час продажу інвалюти за готівкову гривню. Необхідність введення такої норми очевидна. Протягом останніх місяців ситуація з курсом валют постійно загострюється штучно і свідомо. Це роблять зацікавлені в спекулятивній вигоді особи, котрі маніпулюють простими українцями і штовхають їх на масове скуповування валюти. Подумайте самі: в липні обсяг чистої купівлі валюти (різниця між проданою та купленою валютою) склав $0,81 млрд., в серпні $0,723 млрд., у вересні $1801,6 млрд., у жовтні $2169,3 млрд. (ледь не був побитий рекорд листопада 2008 року). Обєктивних, економічно обґрунтованих передумов для скуповування «про запас» немає: інфляція нульова, в країні зберігається економічне зростання, сальдо платіжного балансу більшу частину року було позитивним. Тому причини для ажіотажу на валютному ринку виключно штучні. При цьому деякі комерційні банки періодично відмовляються продавати населенню валюту, навмисно створюючи її дефіцит і збільшуючи ажіотажний попит. Коли ж курс іноземної валюти штучно підвищується, валюту спокійно продають. У такій ситуації НБУ не міг залишитися осторонь, зайнявши позицію стороннього спостерігача. Було прийнято рішення цивілізованим правовим шляхом знизити привабливість спекулятивних операцій із готівковою валютою. Ми дуже сподіваємося, що парламент найближчим часом підтримає цей проект.

 Нацбанк недавно заснував Комітет з протидії недобросовісним валютним операціям. Які його основні цілі?

У широкому сенсі основним його завданням є боротьба з валютними спекуляціями. У НБУ за 20 років спостереження за валютним ринком накопичився значний досвід аналізу операцій і способів боротьби з ними різними інструментами. Тому роботу можна умовно розділити на чотири частини.

Перша широка роз’яснювальна робота. Ми пояснюємо населенню на прикладах і фактах, що тримати під подушкою валюту невигідно з жодногопогляду. Депозит у гривні, казначейське зобов’язання, інвестмонети, інвестування в будівництво житла в будь-якому випадку принесуть більше користі і людині, і країні. Уже зараз готується інформаційна кампанія, яка охопить усі регіони країни.

Другий напрямок аналіз результативності вже прийнятих постанов чи інших рішень. Уже зараз видно, що введення обов’язкового продажу валютної виручки дало свої позитивні результати: міжбанківський, а за ним і готівковий ринок валюти «відкотилися назад». Ми уважно стежимо за реакцією ринку і готові до швидких і гнучких рішеньщодо його стабілізації.

Третє напрацювання нормативної бази на підтримку закону, який, я сподіваюся, буде поданий, розглянутий і прийнятий найближчим часом. Це ж величезна робота юристів, статистиків, бухгалтерів, програмістів, операції потрібно коректно врахувати, порівняти з наявною нормативною базою, спробувати передбачити і заздалегідь подолати підводне каміння.

Четверте так зване силове. Звичайно, ми покладаємося на підтримку правоохоронних і контролюючих органів. Після прийняття закону комітет оперативно взаємодіятимеіз силовими структурами, в тому числі за допомогою громадян. Для цього у нас уже зараз працює спеціальна «гаряча лінія», на яку можна повідомити про зловживання банків або пунктів обміну валют. Комітет також шукатиме порушників серед банків, які займаються спекулятивними операціями з інвалютою. У цілому вважаю, що комплекс профілактичних заходів, серед яких покарання, будуть швидше винятком, заспокоять ринок і забезпечать його стабільність.

Чи можна говорити, що підвищення курсової гнучкості поступка вимогам МВФ, бажання підтримати економіку та платіжний баланс або у НБУ просто більше немає достатнього запасу резервів, аби підтримувати курс біля позначки 8 грн./$? Чи має намір НБУ надалі утримувати курс гривні в межах теперішніх значень?

 Поступовий перехід до гнучкого курсоутворення передбачений в наших програмних документах із МВФ. І Національний банк неухильно виконує свої зобов’язання.

Фактично вже з 2008 року основні принципи грошово-кредитної політики не містять прогнозних орієнтирів офіційного валютного курсу гривні, а у Національного банку немає законодавчих зобов’язань щодо його утримання на якомусь попередньо визначеному рівні щодо якоїсь з іноземних валют.

Відповіднодо Меморандуму про економічну і фінансову політику Національний банк встановлює офіційний курс гривні до долара США на основі її середньозважених котирувань на міжбанківському валютному ринку з можливим відхиленням 2%.

Протягом трьох останніх років щоденні відхилення офіційного курсу гривні від ринкового залишалися в межах, визначених програмою standbаy.

Однак навіть в умовах підвищеної гнучкості курсу, його динаміка має узгоджуватися з інфляційними цілями, знижуючи валютні ризики для економіки та фінансово-кредитної сфери країни. Враховуючи досить значний рівень доларизації української економіки, Національний банк не може миттєво перейти до абсолютно гнучкого курсу гривні. Підтримуючи його прогнозованим, ми стимулюємо зниження валютних ризиків. Така політика сприяла суттєвому зниженню протягом останніх чотирьох років розриву між валютними кредитами і депозитами. Якщо на початку кризи, восени 2008 року, він становивприблизно $40 млрд., то сьогодні близько $9 млрд.

Це не лише дозволило підвищити стійкість банківської системи, а й зменшити її зовнішні зобов’язання. Зокрема, зовнішній борг банків скоротився із $42 млрд. у жовтні 2008 року до $24 млрд. у середині поточного.

 Наскільки екстрені заходи, вжиті Нацбанком останнім часом (зменшення терміну повернення валютної виручки, введення обов’язкового продажу валюти, що надходить фізособам із-за кордону), можуть сприяти стабілізації валютного ринку, вирівнюванню платіжного балансу країни?

Валютний ринок уже відчув ефект від продажу банками 50% валютних надходжень за зовнішньоекономічними контрактами. За робочий тиждень, протягом якого діяла норма про обов’язковий продаж 50% експортної валютної виручки, курс долара знизився майже на 15 копійок. І є можливості для подальшого зміцнення гривні. Норма про продаж частини валютної виручки може привести до зміцнення курсу гривні нижче 8 грн./$. Якщо ми побачимо ознаки цього, Нацбанк активізує викуп іноземної валюти. Я уже неодноразово наголошував, що на закордонних рахунках українських резидентів зберігається майже $8,5 млрд. Повернення цих коштів у власну економіку природне бажання будь-якого центрального банку. Тим більше в умовах глобальної напруженості міжнародних ринків капіталу.

 2013 року Україніприпадає пікове навантаження з погашення зовнішнього боргу. Наскільки цей факт може вплинути на стабільність гривні, враховуючи, що резерви НБУ дуже скоротилися? Чи зможе Україна безболісно розрахуватися за зобов’язаннями без фінансової підтримки МВФ?

 Дійсно, в 2013 році буде виплачена найбільш значна сума, якщо розглядати період з 2011-го по 2019-ий. Однак назвати її критичною язик не повертається. По-перше, левова її частина $6,4 млрд. це платежі Міжнародному валютному фонду, і ми сподіваємося на відновлення програми з ним і на рефінансування цих боргів. Упевнений, що нам вдасться впоратися з цим питанням. По-друге, значну частину цієї суми ми зможемо погасити за рахунок розміщення зовнішніх зобов’язань України. Тим більше, що зараз є яскраво виражений інтерес іноземних інвесторів до нових розміщень боргових зобов’язань держави. Про це свідчить «перепідписка» на єврооблігації, які наша країна розміщувала кілька разів влітку і восени. І по-третє, наші резервні активи повністю покривають зовнішні платежі за держборгом у наступному році. Тому будь-які спекуляції на тему ускладнень у зв’язку з виплатою за зовнішніми боргами є нісенітницею.

 Як довго, за вашими прогнозами, валютний курс відіграватиме роль якоря макроекономічної стабільності? Які негативні моменти містить така ситуація?

Якорем макроекономічної стабільності є не обмінний курс, а конкурентоспроможність національного виробництва, динаміка попиту на його продукцію на внутрішньому і зовнішньому ринках, рівень стійкості фінансової системи, гнучкість ринку робочої сили. Обмінний курс у цих умовах не стільки фактор, як результат взаємодії основних макроекономічних складників. У цьому зв’язку варто врахувати, що довгострокова динаміка обмінних курсів визначається диференціалами процентних ставок, рівнів інфляції, темпів зростання ВВП.

В умовах значної зовнішньої відкритості України необхідність спеціального обліку курсової динаміки обумовлена також істотним рівнем доларизації економічних відносин. Будь-який центральний банк у подібних умовах зобов’язаний докладати всіх можливих зусиль,аби підвищити попит на національну валюту і зміцнити її суверенітет.

 Що вже зробив НБУ для зниження доларизації економіки?

 Перш за все необхідно зазначити успішне виконання Національним банком своєї основної законодавчої функції щодо досягнення цінової стабільності. Рівень інфляції в Україні вже майже півроку перебуває на близькому до нуля рівні. Це кращий результат, який може досягти центральний банк для підвищення довіри до національної валюти. Крім цього, зовсім недавно були введені обмеження на використання готівкової іноземної валюти за операціями, пов’язаними із здійсненням іноземних інвестицій в Україну (постанова НБУ № 450). Тепер іноземні інвестори можуть поповнювати свої інвестиційні рахунки тільки шляхом здійснення безготівкових перерахувань. Зроблено це для того, щоб поставити заслін використанню фінансових схем, які дозволяють під виглядом іноземних інвестицій проводити операції з «відмивання» і легалізації коштів, отриманих за кордоном незаконним шляхом у готівковій формі. Не перевірені на «чистоту походження» гроші більше не зможуть потрапляти у вітчизняні комерційні банки.

Ще одне: нещодавно прийнята постанова«Про порядок виплати переказів з-за кордону фізичним особам» ввела обов’язкову вимогу про продаж на міжбанківському валютному ринку надходжень з-за кордону в іноземній валюті на користь фізичних осіб у сумі, яка дорівнює або перевищує в еквіваленті 150 тис. грн. на місяць (постанова №476). Хочу наголосити, що понад 90% грошових переказів українців, які працюють за кордоном, не перевищує зазначеної суми. Отже, вимога про обов’язковий продаж валюти на них не поширюватиметься.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.