Уряд почав заважати собі жити

Юрій Вишневський, Коментарі

|

21 жовтня виповнилося вісім років славнозвісній свого часу фразі Віктора Януковича про «козлів, які заважають нам жити». У нинішнього уряду набір перешкод розлогіший.
Цікаво простежити, як змінювалися протягом останніх двох з половиною років висловлювання Миколи Азарова. Навряд чи хто може краще спростувати теперішнього Миколу Яновича, ніж сам Микола Янович часів початку свого прем’єрства. Тоді він чітко називав дві головні причини економічних труднощів. Наприклад, 25 серпня 2010 року на засіданні Кабміну Микола Азаров висловив сподівання, що «вже в наступному році ми повністю відновимо економіку, яка зазнала серйозних ударів як через світову кризу, так і через недолугу політику попередників». Причому тодішній Азаров чітко називав також способи, якими слід позбавлятися від впливу цих причин.

 Щоб світова криза була не страшна

 «Деякі починають лихословити: нібито Партія регіонів заявляла про подолання руїни. Так, руїна подолана, але Партія регіонів ніколи не говорила про подолання світової економічної кризи», — стверджує сучасний Азаров у офіційній заяві прем’єр-міністра від 9 листопада цього року. Хоча, тільки-но обійнявши прем’єрську посаду, тодішній Азаров любив розповідати про те, що він особисто глибоко розбирається в природі світових криз, і заявляв, що спосіб врятуватися від впливу цих криз існує — це «глибинні реформи». «Всі світові кризи — це всього лише переділ світових ринків з метою створення для себе найбільш комфортних умов», — пояснював той Азаров адміністративно-господарському активу Донецької області 19 березня 2010 року, підкреслюючи, що без проведення «глибинних реформ» країна не виживе: «Вперше у нас з’явилася унікальна можливість реформування країни. У нас свій президент, свій уряд і своя коаліція у Верховній Раді. Якщо ми не використаємо цю унікальну можливість, то повернемося туди, звідки вийшли. У країни не буде майбутнього. Конкуренція в світі настільки загострилася, що нам не вистачить місця». «Уряд налаштований на проведення глибинних реформ», — резюмував тоді «Урядовий портал».

Теперішній Азаров соромиться розповідати про те, які «глибинні реформи» він провів, і воліє обмежуватися розповіддю про «подолання руїни». Втім, колишній Азаров подібну аргументацію категорично відмітав.

 Щоб не повторювати помилок попередників

 

«Ми не будемо, як попередники, тішити себе й обманювати людей порівняннями з минулим провальним роком, ми порівнюватимемо з докризовим періодом економічного зростання», — пообіцяв на засіданні Кабміну 17 березня 2010 року тодішній Азаров. Деякий час він дійсно стримував цю обіцянку і, повідомляючи про показники росту, уточнював, що до рівня докризового 2007 року ще далеко. Однак чесності надовго не вистачило. Теперішній Азаров у заяві від 9 листопада цього року не посоромився сказати, що «зараз Україна знаходиться в набагато кращих умовах, ніж, наприклад, у березні 2010 року», промовчавши про те, чи виконано ту обіцянку, яку дав колишній Азаров 17 березня 2010 : «Вже у 2012 році не тільки надолужимо втрачене, а й зможемо стабілізувати розвиток». Про «стабільний розвиток» сучасний Азаров взагалі давно вже не говорить, оскільки він став для нього недосяжним, а розповідає про «стабільність» без розвитку. «Уряду протягом 10 місяців цього року на тлі світової рецесії вдається утримувати стабільну економічну ситуацію», — заявив він 7 листопада цього року (чим, до речі, поставив у незручне становище Держстат, який тоді ще тільки приступив до підведення економічних підсумків за 10 місяців).

Ще чим дуже хотів колишній Азаров відрізнятися від своїх попередників, — це програмою діяльності уряду. «Програма має носити якісно інший характер, ніж ті, які раніше урядами декларувалися, але не забезпечили корінних змін нашої економіки», — заявив він 2 квітня 2010 року та пообіцяв, що в програмі будуть визначені конкретні етапи діяльності уряду. Перший етап, розрахований на 2,5 роки, — «це етап наведення порядку, виходу з кризи, закріплення тенденцій сталого розвитку, подолання бідності. В кінці цього етапу ми маємо перевищити обсяг валового виробництва, який був до кризи». Цей етап повинен був завершитися якраз зараз. Під другим етапом тодішній Азаров розумів наступні 2,5 роки, протягом яких він припускав «прискорене зростання економіки на базі інноваційно-інвестиційної моделі та системних реформ». «В кінці цього етапу ми маємо перевищити рівень ВВП, який був у 1990 році, та подвоїти доходи громадян», — розрахував тодішній Азаров. За його словами, програма повинна була бути затверджена через два тижні (тобто 16 квітня 2010 року). Але вона так і не з’явилася. Власне, це стало однією з головних причин, чому колишній Азаров перетворився на теперішнього.

 Щоб не заважала президентська адміністрація

Звичайно, Азаров ніколи публічно не виявляв невдоволення тим, що йому не дали ухвалити власну програму, а змусили керуватися народженою десь в президентському оточенні Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки (яка, якщо вірити базі законодавства Верховної Ради, досі навіть не опублікована в належному офіційному друкованому виданні). Проте зараз, після виборів, прем’єр поводиться так, немов цієї програми взагалі немає. 7 листопада він, як повідомляє «Урядовий портал», «зобов’язав міністерства розробити і подати на розгляд Кабінету Міністрів нові підходи до розвитку та модернізації пріоритетних галузей української економіки на найближчі п’ять років». Хоча, здавалося б, які можуть бути «нові підходи», якщо є президентська програма реформ до 2014 року і потрібно керуватися її підходами.

Втім, Азаров поводить себе так, немов не тільки цієї програми, але і самого Віктора Януковича немає в природі. «Я звертаюся до керівників політичних партій, представлених у Верховній Раді України, з пропозицією приступити до переговорів щодо формування серйозної великої коаліції», — офіційно заявив Микола Янович 9 листопада, абсолютно ігноруючи ту обставину, що чинною Конституцією ніякі коаліції в парламенті не передбачені. Цікаво, як уявляє собі Азаров свої переговори з керівником партії «Батьківщина» Юлією Тимошенко, але ще цікавіше, як він збирається що-небудь з будь-ким обговорювати, не маючи на те повноважень від глави держави.

 Щоб не було нестерпно боляче

За безцільно прожиті два з половиною роки колишній Азаров не зміг ні необхідних реформ провести, аби посилити конкурентоспроможність України в умовах світової кризи, ні уникнути тих недоліків, в яких він звинувачував попередників, ні стати повноважним представником Президента Януковича з питань економічної політики та парламентських коаліцій. Зате зумів перетворитися в теперішнього Азарова. Колишній Азаров 17 березня 2010 сказав, взагалі-то, пророчі слова: «Або наш уряд увійде в історію як уряд реформаторів, що вивів країну з кризи, як уряд, з якого почалося нове життя в Україні, або ми безславно підемо, як багато наших попередників». Сучасному Азарову залишилося визнати, що маємо другий варіант.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.