Європа потребує українських кіловатів

Україна приречена купувати імпортний газ, зате має усі шанси вибитись у лідери з постачання електрики до Європи. Уже з минулого року експорт електроенергії за кордон почав зростати, а за перше півріччя 2012 року збільшився більш ніж на 60%, або майже на 1,5 мільярда кВт•год. Що стосується постачання електрики до Європи, то воно зросло на третину. Як ніде інде, такій ситуації радіють у Бурштині, адже тутешня електростанція ще з 2002 року від’єднана від енергосистеми України та працює паралельно з європейською енергосистемою. Звідси електрику постачають до Угорщини, Словаччини та Румунії. Тож без стабільного експорту не можна говорити не лише про розвиток ДТЕК Бурштинської ТЕС, а, насамперед, про збереження її потужностей.

У розетках «острова» така ж частота, як у ЄС

«Ми фізично від’єднані від енергосистеми України і працює­мо у рамках так званого острова: південна частина Львівської області, північна частина Івано-Франківської та повністю Закарпатська область. Бурштинський острів зорієнтований саме на експорт, – каже начальник виробничо-технічного відділу ДТЕК Бурштинської ТЕС Ярослав Сторожук. – Бурштинський острів створювався ще з 1996 року. Ми уже тоді готувались до роботи паралельно з енергосистемою Європи. Підготовчі роботи тривали кілька років, і після того, як ми зробили реконструкцію системи регулювання, що призвело до підвищення рівня надійності виробництва електричної енергії, як у ЄС. Це можна побачити на усіх приладах на центральному щиті. Діагностування робили німецькі спеціалісти. Вони перевіряли можливість нашої роботи паралельно з енергосистемою Європи. З 2002 року ми почали працювати у режимі острова. Робота тривала півроку, після чого знову провели аналізи і дозволили нам працювати далі. За 10 років роботи в «острові» ми уже виробили 32,7 мільярда кВт•год. електроенергії на експорт. Колись у планах було, що вся енергосистема України перейде на роботу, паралельну з енергосистемою Європи. Але це потребує дуже великого фінансування, оскільки треба робити реконструкцію на усіх електростанціях України. Звичайно, що зробити це за короткий час неможливо. Але інвестування грошей дало б у перспективі хороші надходження через збільшення обсягів виробництва».

Також треба розуміти, що збільшення обсягу експорту електричної енергії має технічні обмеження. Це, насамперед, наявність резервних потужностей, теплових генеруючих підприємств, оскільки атомні електростанції, гідроелектростанції та інші джерела альтернативної енергетики працюють без обмежень на виробництво. Також необхідно виконувати технічне переоснащення міждержавних електричних мереж, завдяки яким електроенергія постачає­ться за межі України. З метою відновлення теплових генерую­чих потужностей виконується масштабна реконструкція ТЕС. Це дозволяє не лише відновити проектні потужності, а також збільшити їх за рахунок новітніх технологій, підвищити безпеку експлуатації та знизити екологічний вплив навколишнього середовища.

Українська експортна електрика стала дешевшою

«Сама електростанція експортом не займається — ми віддаємо електроенергію на оптовий ринок» – каже головний інженер ДТЕК Бурштинської ТЕС Василь Немченко. У 2007 року набули чинності зміни до закону «Про електроенергетику», які заборонили продаж електроенергії від окремих виробників – лише через оптовий ринок електроенергії України. Таким чином зараз усі електростанції країни постачають елект­рику на оптовий ринок. Тут виводиться середня ціна, яку регулює Національна комісія з електроенергетики. За такою схемою виходить, що електрика для споживачів коштує однаково, чи то вона вироблена гідроелектростанціями, які мають найменшу собівартість і найвищу екологічність, чи атомними електростанціями, які також мають низьку собівартість, чи то більш дорожча за собівартістю електрика теплових електростанцій. Тож вартість електрики для експорту була такою самою, як і для електроенергії для внутрішнього українського ринку.

Тоді ж, у 2007 році, ввели так звані дотаційні сертифікати, які ще зменшили конкурентоспроможність української електрики. Ця надбавка додавалася до експортної ціни електрики. Дотаційний сертифікат – різновид компенсації збитків постачальникам електричної енергії через регульовані тарифи, які діють для окремих категорій споживачів, насамперед для населення. Одне слово, якщо хтось платить за енергію менше, ніж вона коштує, хтось мусить переплачувати. З такими дотаційними сертифікатами українська електроенергія була на 25-30% дорожчою, ніж в інших продавців, і європейським країнам було не завжди вигідно купувати її. Як наслідок, з 2008 року експорт української електроенергії падав, оскільки у Європі почалась криза, скоротилось споживання електрики, а отже, і впала її ціна, натомість українські ціни, які не так оперативно реагують на зміни на ринку, стали неконкурентними.

Навесні цього року уряд нарешті наважився скасувати дотаційні сертифікати для електроенергії, експортованої до країн Східної Європи: Румунії, Угорщини, Словаччини. При цьому були враховані позитивні результати відміни в 2009 році дотаційних сертифікатів для електроенергії, що експортується до Білорусі та Молдови. Постанова Кабміну щодо напрямку Європи набула чинності у травні цього року. Як наслідок, українська електроенергія стала більш привабливою для європейців, а це дозволяє говорити про те, що експорт електрики зростатиме й надалі. Тим більше, що у самій Європі виробництво електрики поволі знижується.

Але головним поштовхом для збільшення обсягів експорту стало проведення відкритих аукціонів на право експорту електроенергії, так звана лібералізація ринку. Наприкінці минулого року українські компанії могли поторгуватись за доступ до пропускної спроможності міждержавних ліній електропередачі для експорту в 2012 році. За результатами торгів, цього року експорт електрики здійснюють три компанії: державна «Укрінтеренерго», «ДТЕК Пауер Трейд» та «ДТЕК Східенерго» загальною потужністю 2,380 тис. МВт. Зокрема, доступ до перетину Бурштинського енергоострова загальною потужністю 545 МВт придбала компанія «ДТЕК Східенерго». Вона також виборола право доступу до перетину Добротвірська ТЕС-Замость (Польща) загальною потужністю 235 МВт. «Укрінтер­енерго» також продала «ДТЕК Пауер Трейд» доступ до українсько-молдовського перетину потужністю 700 МВт.

Стабільний експорт – поштовх до розвитку економіки

На перший погляд здається, що у збільшенні експорту зацікавлені лише ті компанії, які цим займаються. Але збільшення експорту – це розширення ринків збуту для всіх українських енергогенерацій, а не тільки для ДТЕК Бурштинської ТЕС. Без стабільного експорту про якийсь розвиток тут говорити годі, адже будь-яке підприємство зацікавлене у нарощуванні виробництва. А щоб збільшувати виробництво, треба мати кому продавати товар. «Рівне стабільне виробництво електроенергії за експортними контрактами дає можливість нам працювати з постійним навантаженням і завдяки цьому ми економимо паливо, – каже Василь Немченко. – Безперебійна робота станції — це зай­нятість персоналу, це зарплати. Для регіону — це податки. Але якщо не буде експорту — не буде такого виробітку, бо залишиться лише споживання острова».

У те, що європейська політика енергоощадності призведе до того, що споживання електрики падатиме, а отже, не варто нарощувати потужності, головний інженер електростанції не вірить. «Прогрес іде, ми електрифікуємо практично усе у своїх квартирах, будинках. Навіть той же “зелений” автомобіль — на акумуляторах, заряджається за допомогою електричної енергії, – каже Василь Немченкко. – Інша річ — удосконалення технологій при виробництві, енергоефективність. Але загальне споживання лише зростатиме».

Збільшення експорту позитивно вплине на Бурштин

ДТЕК Бурштинська ТЕС – містоутворююче підприємство. Воно – основне джерело надход­жень до бюджету, тому розвиток станції тут безпосередньо пов’язаний з розвитком регіону.

“Коли збільшується потужність будь-якого підприємства, це означає, що збільшується кількість робочих місць. Збереження та створення робочих місць – це одне з основних завдань як державної, так і місцевої влади, – каже міський голова Бурштина Петро Курляк. – Актуальним є питання модернізації підприємств, впровадження нових технологій, тому питання збільшення потужностей важливе у всіх аспектах, у тому числі й для життя нашої громади. Практично 95% надходжень до бюджету міст — податок з доходів фізичних осіб, тобто податки з зарплат жителів Бурштина. Чим більше буде робочих місць, тим більшими будуть надходження до бюджету. А це позитивно відіб’ється на житті та добробуті міста. На електростанції працюють близько 3 тисяч осіб, при цьому дорослого населення у нас орієн­товно шість тисяч. Тобто фактично кожен другий працює саме на електростанції».

Утім, збільшення експорту електроенергії важливе не лише для розвитку Бурштинського острова. Виробництво електрики – це трудомісткий процес, який тягне за собою багато суміжних галузей. Насамперед йдеться про видобуток та збагачення вугілля. Стабільний експорт до Європи – це, насамперед, стабільний попит на вугілля Львівсько-Волинського басейну. Електростанції – фактично єдиний споживач для вугільних підприємств регіону, тож, якщо не вони, вугілля не купуватиме ніхто. Тобто нарощення потужностей електростанції – це ще й робота для шахтарів, залізниці, яка це вугілля транспортує.

Ще один важливий момент – валютні надходження в країну. Для України будь-який експорт – це, насамперед, можливість поліпшити стан платіжного балансу. А це, своєю чергою, сприяє покращенню стабільності національної валюти.