Дуже часто від заяв прем´єра Азарова йшов дух радянських партзборів доперебудовного періоду. Але це можна було списати на його вік і «совкову» ментальність. Проте, як показав ефір у програмі Володимира Познера на російському «Першому каналі»,Микола Янович не просто «застряг» у радянському часі. Все набагато гірше: прем´єр-міністр уже більше ніж 20 років незалежної України незграбно намагався вписатися в рамки ідеології «руского міра».
Отже, глава українського уряду визнає, що він, проживши 28 років в Україні, «відчуває себе українцем, тобто громадянином України». Головне тут «тобто», тому що відчуває себе лише громадянином, а не українцем. Україна стала для вихідця з Калуги не лише другою Батьківщиною, але і місцем, де він став державним мужем, зробивши політичну кар´єру. І при цьому не спромігся вивчити мову титульної нації хоч би на рівні першокласника. Чи добився б Азаров таких самих висот у пострадянській Росії? Дуже сумнівно. Так чому ж він не читає перед сном «Кобзаря» з подяки долі?
Взагалі, представники української політеліти, потрапляючи на російське телебачення, поводяться, як тубільці перед колонізаторами. Ця відразлива риса є практично у всіх українських політиків – вони послужливо, ні, раболіпно говорять те, що від них там хочуть почути. Не розуміючи, які наслідки це насправді може мати. Той самий Азаров у Познера, говорячи про ухвалення мовного закону, почав розповідати про «витіснення російської мови з усіх сфер спілкування» в Україні. Ну і, що для Миколи Яновича вже стало традицією, звинуватив у цьому попередню владу. Мовляв, уряд Юлії Тимошенко прийняв рішення заборонити дітям у школах розмовляти російською. Цікаво, чому ж «регіонали» ще з часів Кучми боролися за російську мову тільки на словах, а за мовний закон вирішили взятися, коли півень клюнув у рейтинг.
І якщо мовним законом «регіоналів» на мільйони росіян, котрі живуть в Україні і є білінгвами, ставиться клеймо «нацменшини», то при чому тут минула влада? Крім того, Президент України Віктор Янукович чудово розмовляє державною мовою, то чому Азаров не хоче брати приклад з глави держави? І останнє. Говорячи про мовну постанову уряду Тимошенко, її наступник на посаді прем´єра не дав відповіді на ще одне питання: якщо він вважає, що попередники розколювали країну за мовним принципом, то чому займається тим самим? Це ж шлях до громадянської війни. Він – як уповноважений функціонер у системі державної влади просто зобов´язаний дотримуватися Конституції і законів України. І на цій посаді його особисті образи на «українізаторів» нікого не цікавлять.
І ще. Уявіть собі члена уряду Росії, у якого в п´ятій графі написано, що він не росіянин, котрий розповідає в ефірі українського телебачення, що його, мовляв, ущемлюють за мовним принципом у Москві. Уявити цього неможливо навіть у маячні. Як і члена уряду арабського походження у Франції, котрий розповідає про те, що країна, в якій він добився кар´єрних висот, просто зобов´язана розмовляти арабською. Тому що йому погано дається французька мова. А у нас, виявляється, можна. Така ось політична культура, коли високий державний чин може в іншій країні своїми висловлюваннями по суті розколювати власну країну і точно для себе усвідомлювати, що його заяви в Україні залишаться абсолютно безкарними.
Фото: PHL
Василь Ємельянов, Коментарі