Невдала гримаса Андрія Садового

“На превеликий жаль, деякі речі почали мене останнім часом хвилювати…“ (Андрій Садовий, з виступу на сесії Львівської міської ради 9 жовтня 2008 р.)

Зі мною у війську служив такий собі Саша Дворцов. Якщо цейчервонощокий хлопчина не хотів щось разом зі всіми робити,то відразу починав або плакати, або розповідати, що з ним негречно поводяться і він зараз побіжить в штаб і “про всіх все розкаже”. Чомусь саме давній образ цього опецькуватого, лінивого і брехливого юнака постав перед моїми очима, коли минулого четверга довелося спостерігати за вчинком львівського бургомістра Андрія Садового.

Зачитавши написану явно на коліні панікерську і примітивну заяву про “групу фінансових кланів, які у змові з місцевими по­літичними угрупованнями приступили до реалізації плану тотальної дестабі­лізації в місті”, “ аби “в умовах хаосу та безвладдя розпочати тотальний грабунок в місті, масштабний дерибан міської землі та комунального майна”, мер вкотре примусив депутатів грати за його правилами. Замість того, аби відразу дружно гаркнути на хамуватого чиновника: “Ну скільки ж можна лицемірити?!”, міські обранці спершу почали чомусь доводити пресі, що вони жодних виборів не бояться. Однак віддамо належне депутатам: навчені інтригами мера, ті не клюнули на провокацію Садового, котрий раптом запропонував їм усім разом сходити на перевибори. Мовляв, я безстрашний і подивимось, хто кого… Одночасно мер намагався наробити галасу і на всеукраїнському рівні, “настукавши” телеграмою в Київ Президенту: “Неспокійно тут у нас. Якщо хочеш Вікторе Андрійовичу спокою в передвиборний період, то приструни усіма можливими засобами місцевих депутатів. Геть обнагліли — вимагають, аби я звітував про свою роботу! А за що звітувати, батьку рідний?! Дороги розриті, „Євро-2012” провалене, до зими Львів не готовий… Словом, су­цільна тотальна дестабілізація та грабунок міста”. Текст телеграми, звичайно, був інший, а от суть, переконаний, саме така.

Мета вибрику бургомістра зрозуміла, адже ще напередодні він ледь не обіймався з депутатами, декларуючи, що “ми — одна сім’я”, і така зміна поведінки, за словами депутата Данила Яреми, “фарисейство”, мала довести депутатський корпус до шалу. Очевидно, радники Садового прогнозували, що обурені лицемірством і підступністю депутати пошлють мера… У відставку, зрозуміло, а самі залишаться біля фактично зруйнованої господарки Львова. І вже за якийсь місяць екс-мер Садовий матиме всі підстави через підконтрольні чи проплачені ЗМІ кричати на всю країну:”А чи не я казав вам про “тотальну дестабілізацію”?! І львів’яни, в яких дуже коротка пам’ять, казатимуть, наслідуючи героїв Леся Подерв’янського: “А діло чоловік каже!” та знову за нього проголосують. Та епатажний крок “самопомічного” Садового цього разу не спрацював: він залишився один на один із депутатами, котрих відверто образив і принизив, не персоніфікувавши “грабіжників та дерибанщиків”. Залишився без команди, без реально зробленої роботи по Євро, без друзів і без поваги. Та основна його помилка: вперше за часи правління Садового інформація про те, що “у Львові не все спокійно” вихлюпнулась на все­україн­ський рівень. Тепер вже ні пан Васюник, ні пан Червоненко не захочуть прикривати того, хто НІ НА ЩО ПРОДУКТИВНЕ НЕ ЗДАТНИЙ. Його заява призвела ДО ПОВНОГО ПРОГРАШУ МЕРА.

Причини цього піар-шоу лежать на поверхні: після звернення облради до Генпрокуратури з вимогою перевірити діяльність мера щодо зумисного зриву Євро, розмови про доцільність зняття зі своєї посади секретаря міськради Володимира Квурта та ігнорування погоджувальних колегій міський голова захвилювався, якби часом з ним не повторилася та ж історія, що й з відставкою мера Буняка. Побачивши важкий психологічний стан патрона, хтось із радників приніс йому типову “дезу”: вороги твої, шефе, скучкувались, і на цій сесії хочуть віроломно скинути тебе з трону, зіпхнувши на твої плечі всі мислимі і немислимі гріхи! А ти візьми і випереди їх: скажи – не боюся сірого вовка!

І нині є результат: Садовий і не пішов у відставку, і не звітував про все незроблене на сесії, бо, мовляв, місяця йому для підготовки звіту щодо „Євро — 2012″ мало. А депутати чомусь вкотре з ним погодились… Казусність і кумедність ситуації у тому, що на цій сесії НІХТО Садового знімати НЕ збирався! Розмови з десятками депутатів свідчать, що обранці хотіли лише трохи вибештати мера, гіпотетично визнати його роботу з підготовки до Євро негативною, можливо, зняти зі своєї посади пана Жарікова (хтось же має бути винний в зриві євро, бо інакше постане питання: “А де ВИ були з 8 до 11”?!) і ВСЕ! Жодне джерело ні в БЮТ, ні в “Нашій Україні” інформацію про заколот щодо Садового НЕ підтвердило. Залишились питання: що РЕАЛЬНО будуть робити депутати у відповідь, яких мер привселюдно принизив, якщо відкинути емоції? І власне чого досяг сьогодні своєю заявою поки що мер Садовий? Давайте послухаємо депутатів і недепутатів:

Олег Махніцький, ВО “Свобода”:

“Пане Садовий, Ви хотіли полетіти орлом над Львовом і показати, що Ви великий герой. Але зі своєю заявою Ви пролетіли, як ворона, і нагадили. Якщо Ви так не любите Львів, то мали би піти у відставку. Якщо ж ні, то якщо у Вас є якісь факти зловживань, треба було зініціювати створення слідчої комісії, і коли б ці зловживання підтвердилися, якщо вони правдиві, то винних треба було б притягнути до відповідальності”.

Теодор Дяків, БЮТ:

“Це демонстрація того, що я Вас не боюся і не більше. За нею нічого іншого, окрім реального страху, нема, бо відправити міського голову у відставку міські депутати можуть без рішення Верховної Ради (тоді функції міського голови буде виконувати секретар ради, не важливо — рік чи два до наступних виборів), воднораз питання розпуску міської ради та переобрання міського голови і міської ради може вирішити тільки ВРУ, якої нема. Тому Андрій Іванович робить такі сміливі заяви”.

Юрій Кужелюк, УНП:

“Коли хтось говорить про дерибан, то мені це нагадує приказку про злодія. Адже той, хто найголосніше кричить “тримай злодія”, і є найбільшим злодієм. Не може найбільший дерибанщик звинувачувати інших у дерибані. Ніхто нікого не хотів усувати, зокрема міського голову. У нас півтора року залишилося до чергових виборів, і хаосу нікому не було потрібно. Суть справи полягає в тому, що міський голова повністю провалив підготовку до „Євро-2012″. Сьогодні він мав би звітувати, а оскільки йому немає про що звітувати, адже шуму було багато, а роботи зроблено нуль, то він вдався до такого кроку. Це такий собі аферистичний хід, аби відвернути увагу від підготовки до чемпіонату Європи з футболу. Не можна брати в радники психіатра, бо тоді і з’являтимуться такі заяви. Такий крок Садового — звичайний блеф, аби підвищити собі рейтинги, які падають”.

Петро Адамик, “Пора”:

“Я шокований заявою міського голови. Сподіваюся, що якісь вагомі причини для того, щоб таке говорити, у нього були. Раніше неадекватним він не виглядав. Міський голова всіх подивував. Можливо, йому відомо щось більше, аніж депутатам. Заяву Садового я розцінюю, як його небажання виглядати менеджером-невдахою”.

Василь Трач, “Наша Україна”:

“Коли Президент України оголосив вчора дострокові парламентські вибори, то сьогоднішня заява міського голови Львова виглядає так, що він хоче поламати виборчу кампанію до парламенту. Адже вибори до органів місцевого самоврядування і до Верховної Ради не можуть проходити одночасно. Оскільки ВР недієздатна, то такого рішення не буде. Я думаю, Садовий це знає і свідомо напружує ситуацію в місті Львові. Втрачено повністю контроль над ситуацією і, як результат, Садовий хоче перенести внутрішні проблеми на зовнішні надумані причини. На сьогодні ситуація така, що виконавчі органи влади зірвали підготовку до чемпіонату, зірвано опалювальний сезон, у міській раді проводять абияку кадрову політику. Якщо міський голова вважає, що він не впорався з управлінням, то потрібно було просто про це сказати, звернутися до громадян і піти на вибори, а створювати кризову ситуацію в період парламент­ських виборів — свідчить про його безпорадність”.

Василь Павлюк, ВО “Свобода”:

“Те, що він зачитав про якісь клани, групи, фінансові мішки і тому подібне — очевидно, говорив про своє оточення. Те, що кажуть ніби УЄФА задоволене — то міська рада просто їм бреше. У нас є інформація, що Андрій Іванович таким затягуванням “продав” „Євро-2012″ у зовсім інше місто. Якщо це просто нефаховість, тоді давайте ставити крапку. Тому це просто піар-хід, ос­кільки юридичний аспект цієї заяви — просто мильна бульбашка. Якщо Андрій Садовий хоче у відставку, ми вже її приймаємо”.

Юрій Гудима, БЮТ:

“Якщо у міського голови Львова Андрія Садового є факти, в яких він звинувачує депутатський корпус, нехай подає до суду. Заява Садового є нічим іншим як аферою, де немає жодних аргументів і фактів, а лише вигадані міфічні клани та угруповання, які хочуть захопити владу в місті “.

Андрій Павлишин, журналіст, правозахисник і перекладач:

“Ця заява внутрішньо суперечлива, вона абсурдна з юридичного погляду і висловлює якісь дивні, розраховані на не­обіз­наного споживача, ідеї. Усе подається як світова катастрофа і взагалі крах міста: голову міста хтось відправляє у відставку. Але Львів пережив відставку Буняка, керували депутати. І всі недоліки, які були у Львова, такими й залишились. При управлінні Андрія Івановича вони особливо нічим не покращилися. Цей незрозумілий хід, зумовлений внутрішніми “розборками”, зроблено для того, щоб відволікти увагу громадськості від головного. Виглядає на те, що зібралися соціологи, оцінили ситуацію як загрозливу для Садового і вирішили було зробити такий крок, щоб спробувати змінити ситуацію. Далі подивляться за індикаторами: якщо зміняться показники рейтингу на краще, відкличуть цю заяву, не зміняться, підуть з гордою головою і скажуть, що вони вже “не бавляться в цій пісочниці”. А місто залишиться зі своїми клопотами, із, можливо, відібраним “Євро-2012”, і з тисячею інших проблем, за які вже платитимемо ми всі”.

Заступник міського голови Харкова Ігор Шурма:

“Дії місь­кої влади можуть призвести до того, що Львів втратить шанс проводити „Євро-2012”. Доля проведення чемпіонату — у руках міської влади, в той же час міський голова, не уклавши договору з компанією про будівництво стадіону, думає про свої інтереси, тому й зробив заяву про дострокові вибори депутатів та голови Львівської міськради для того, щоб його обрали вдруге, що дасть йому змогу уникнути відповідальності за проведення підготовки до чемпіонату та залишитися на посаді ще на п’ять років. Дії влади були одразу не зрозумілі, адже не логічно, що на тендерних торгах виграла компанія, яка не мала фінансового ресурсу для будівництва стадіону. Після закінчення торгів „Альпіна” звернулася до компанії „Євроімпекс”, яка також брала участь у торгах, за фінансовою підтримкою”.

Але сьогодні під час своєї найбільшої ПІАР- НЕВДАЧІ, викликаної страхом, навчений доморощеними політтехнологами, Садовий, який зробив у своїй кар’єрі найбільшу помилку, не здається.

13 жовтня лише в присутності журналістів ТРК “Люкс” і “Високого Замку” (висловлювання оприлюднив ЗІК) пан Садовий, зокрема заявив:

“Я не є та людина, яка виноситиме сміття з хати. Я не йшов на посаду міського голови дорогою, вистеленою грішми фінансово-промислових кланів і пелюстками політичних партій. Я сказав колегам-депутатам, що не буде в місті такої ситуації, коли впродовж року місто буде без керівництва. І що мені було приємно: депутати задумалися. Якщо в когось є бажання “подерибанити”, тоді — всі на вибори! Одночасно! І громада скаже, хто правий, а хто ні!”

“Коли беремо західні фірми, кричать, як так можна, треба дати заробити своїм, не можна віддавати гроші чужим. Даємо своїм і маємо те, що за Оперним театром. Гнати в шию таких ремонтників треба подальше, щоб їхнього духу більше не було. За це відповідає тендерний комітет і депутати, які там є. Ось я вам дам список, щоб ви знали, як хто голосував за цю фірму”.

„У нас до стадіону ставляться як до будівництва пісочниці. А ми на холодне дмухаємо, все фіксуємо. Все буде максимально публічним, наскільки це можливо, згідно з чинним законодавством, ми відкриті для світу. Тільки публічність — наш порятунок сьогодні. Я думаю, що інтуїтивно ми пішли дуже правильним шляхом, не обтяжуючи інвестора. Ми повинні подякувати “Альпіні” за те, що маємо проект, який робиться рік, а з міського бюджету ми не заплатили жодної гривні, це все лягає в борг”.

“А що зміниться, коли я це оприлюдню, хто стоїть за тими кланами, які замислили заколот проти очільників міської влади? Це що, означає, що завтра правоохоронні органи розпочнуть слідство? Ну то назвіть мені за останні роки в Україні резонансні справи, які доведені до суду й люди понесли покарання? Хоча б одну справу в державі назвіть! Я не конкретизую коло цих осіб, а просто не хочу мати з ними нічого спільного у той спосіб, що усуваю їх від процесів. Коли я не можу цього зробити, я про це говорю і даю їм розуміти, щоб вони самі відійшли. До правоохоронних органів я звертаюся тільки в межах своєї компетенції, яку маю на сьогодні. Я вірю в здоровий глузд, Бога і мудрість людей”.

Здається, Авраам Лінкольн казав, що можна дурити малу групу людей тривалий період, велику групу людей нетривалий період, але дурити всіх і нескінченно — неможливо. Просто Авраам Лінкольн не був особисто знайомий із Андрієм Садовим…