Як поділять мільярдний обласний бюджет?

В цьому році вперше обласний бюджет перейшов межу у мільярд гривень. Закладені в загальний та спеціальний фонд кошти становлять 1 млрд 125, 7 млн. гривень . Це приблизно на 280 мільйонів більше, ніж у минулому році. Але, як відомо – скільки б не було грошей, їх завжди мало. Найбільш “недофінансованими” залишилися культура і екологічні зони. Не змусили себе чекати і перші скарги…

Водночас, загальні видатки бюджету пропонують затвердити на рівні 1 мільярду 124 мільйонів гривень. Резервний фонд бюджету заплановано встановити у сумі 2,5 мільйони гривень.

Хто найбагатший?

З видатків на освітню галузь області передбачають витратити 115 млн гривень, на охорону здоров’я – 238,8 млн гривень, на соціальний захист – понад 42 млн гривень, на культуру і мистецтво – 22 млн гривень, на фізичну культуру і спорт – понад 13 млн гривень. Ще п’ять мільйонів гривень передбачено на органи місцевого самоуправління. Також понад 8 мільйонів гривень передбачено на заходи щодо енергозбереження. Ще десять мільйонів гривень передбачають витратити на транспорт та телекомунікаційну галузь. А тепер докладніше.

За словами голови постійної депутатської бюджетної комісії облради Василя Романіва, життя заставляє більше приділяти увагу соціальному захисту населення. Тому соціальна спрямованість достатня і частка бюджету розвитку (17,4 млн, з них 12, 7 направлено реконструкцію об’єктів загальнообласної власності) значно з більшена в порівняні із минулим роком.

Видатки на загальнообласні установи провідних бюджетних галузей, тобто головні управління освіти і здоров’я, також виросли . Хоча в той же час вони таки недостатні на районному рівні. В цілому на освіту в порівняні із минулим роком видатки збільшено на 33,5 % (124,6 млн грн), на охорону здоров”я – на 32,% (246,3 млн грн, на соціальний захист на 25, 7 % (49, 3 млн). Однак, до рівня фактичних видатків за минулий рік не дотягнули 30%. Ок рім цього 54,6 млн грн із державного бюджету виділено на капітальне будівництво шкіл, закладів освіти, охорони здоров”я, культури та попередження аварій в житлово-комунальному господарстві (ремонт водопроводів, каналізаційних і водомереж). Хоча розуміємо, що всі школи і лікарні за ці кошти не побудуєш. Цікаво буде поспостерігати за боротьбою лікарів, вчителів та комунальників за ці кошти.

Не дивно, що й газова криза вплинула на формування бюджету. Вже зараз виділено 8 млн грн на енергозбереження: на реконструкцію котелень, на придбання більш економічних нагрівальних котлів. Однак не варто тішити себе, оскільки борги за нас ніхто не сплатить і “тепло” просто так не подарує. Ба, навіть навпаки. Прогнозовано, що тариф на газ (теплопостачання) зросте. І хоча ще немає розпорядження Кабміу стосовно підвищення тарифів на населення, але обласна рада вже, на всякий випадок, внесла ці кошти і передбачили на 20% більші видатки на плату за енергоносії – “застрахувалися”.

Ноу-хау у нашому бюджеті – дотації в районні бюджети на використання будівництва – 4 млн грн. Тобто область даватиме певні суми для району. І хоча за словами Романіва – це недостатня сума, але це перший крок, окрім того районні адміністрації спиратимуться на свої кошти.

Якщо ми вже зачепили тему районів, то варто пригадати, що цього року обласна влада запланувала на підтримку агропромислового комплексу в два рази більше грошей ніж минулого року – 10 млн. І ці кошти можуть навіть покрити борги за дизпаливо. Не забули і про сільську медицину. Вперше за всі роки виділено кошти на фінансування фельшерсько –акушерських пунктіав у сільській місцевості. Хоч ці гроші теж можна назвати копійками. Як ніколи, в цьому році віділено централізовано із державного бюджету 11, 5 млн грн на ремонт доріг малих містечок, тобто доріг, які не є в сітці автодору і, а підпорядковані місцевим радам – комунальні. Затверджену суму на область влада розділить по кожному району на область (райцентр, селище, село). Що стосується покращення умов проживання на газифікацію населених пунктів, в першу чергу сільських – виділено 24,5 млн грн із державного бюджету. Однак половина з них піде на погашення боргів за минулий рік, оскільки минулого року не встигли віддати всі гроші (роботи виконані, але не проплачені).

А тепер про недоліки

Основним недоліком бюджету Василь Романів вважає, те, що він надалі є занадто централізованим: 79% його все ще складає субвенція із джержбюджету.. „Найбільші джерела надходжень у бюджет, такі, як податок на додану вартість та податок із прибутку, спрямовуюються безпосередньо у державний бюджет. Тобто підприємства напряму перераховуюють гроші у Київ, там вони регулюються через податкові органи і держказначейство, а вже потім повертаюються із Києва до нас. Це дуже складна схема і хочу зауважити, що в нас немає розшифровки, з яких джерел поступаюютьгроші. Кошти, які нам повертаюються носять цільовий характер і вони спрямовуюються суто на передбачені об”єкти. Якщо б вони були наші, то ми б на місці регулювали ними, ми ж краще знаємо що тут потрібно, ” – каже Василь Романів.

Культура та екологія можуть почекати

Звісно, коли соціальна сфера кульгає, то про культуру ніхто не думає. На культуру і мистецтво виділили лише 22 млн гривень . Хоча за рахунок пошуку додаткових джерел обласна рада і збільшила фінансування культури на 2 млн грн в порівняні із контрольними цифрами, які доведені міністерство фінансів. На рівні минулого року виділено також лише 5.5 мільйонів на “екологію”. Насамперед, на Грибовицьке сміттєзвалище. Обласна рада підписала угода із сільською радою села Грибовичі, де передбачено кошти на реконструкцію старого сміттєзвалища і на розробку нового проекту. Звісно, що цих грошей не достатньо. Тож про проблеми зі сміттям ми ще не раз прочитаємо у львівських ЗМІ.

Про друге “екологічне лихо” нашої області, Яворівський сірчаний кар’єр, теж не забули, хоча теж й не доплатили. На збереження та відтворення порушеної екології на цьому кар’єрі в цілому виділили лише 170 тисяч гривень. Хоча тішить, що депутати хоча б програму розробили, як врятувати нашу екологію: “Виконання робіт пов’язаних із очисткою гірничовидобувної галузі, поглиблення та очистка русла ріки Шкло, опрацювання методів та технологій лісових насаджень на порушених ділянках в межах сірчаного кар’єру”. Однак це лише програма і кошти передбачені в ній мізерні.

Перші скарги

Перші скарги, як це не парадоксально, пролунали від лікарів. Головний лікар Яворівського району Міля Марків стверджує, що з бюджетного пирога сільській медицині перепали крихти . « Мене просто поставили перед фактом на засіданні комісії, на якій мій виступ був криком душі, який, на жаль, залишився голосом волаючого в пустелі , – каже Міля Марків.- Таким чином, ми у 2006-му не зможемо відкрити в жодному селі амбулаторію сімейного лікаря . Не лише в містах, але й у селах медики повинні працювати в цивілізованих умовах. Люди поважного віку, батьки з дітьми не завжди можуть приїхати до Новояворівська в типову лікарню. Зрештою, навіть в Яворові нічим кардіограму зробити, а за останніх 300 років приміщення монастиря, в якому знаходиться районна центральна лікарня, тільки торік вдалося частково капітально відремонтувати: мало що бракувало, аби терапевтичне відділення за валилося на гінекологічне. Я – безпартійна. Моя партія – це пацієнти, задля блага яких повинна працювати правильно розподілена кожна бюджетна копійка. Ясна річ, що грошей бракує. Але це не означає, що солідні суми слід спрямовувати лише в один міський медичний заклад чи на потреби освітян, а село залишити й надалі голим, босим, простоволосим і без амбулаторії сімейного лікаря». Це звісно тільки перша ластівка, чекаємо, що буде далі.

“Цікаві витрати”

Куди ще вирішила вкласти гроші обласна рада ? 9,3 мільйони гривень на проведення виборчої компанії, 1мільйон – на будівництво пам’ятнику Степану Бандері, 2.6 мільйони – на організацію відзначення 150-річчя від дня народження Франка, 100 тисяч – на реконструкцію входу до Львівської ОДА, щоб зробити його більш пристосованим для неповносправних у 2005 році на реконструкцію входу було витрачено 235 тисяч гривень).

Зрештою, теперішній бюджет може і змінитися… Причиною цього може стати лише одна умова – зміна влади. Новостворений депутатський корпус має право переглянути бюджет і переформатувати його по-своєму.

Галина ТАРАБАНЬ