Навколофутбольні ігри: відродження футболу чи „дерибан” майна

|

У порядку денному чергової сесії облради серед інших пунктів фігурував й наступний: „Про участь Львівської обласної ради у створенні відкритого акціонерного товариства ФК „Карпати” та затвердження договору про створення та статуту товариства”. Пункт залишся без розгляду – за офіційною версією, через невчасне подання документів. А отже, одна із найскандальніших львівських колізій останнього часу й надалі зависла у повітрі.

ЯК ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ

Ідея створення „народної команди” з юридичною назвою ВАТ ФК “ Карпати” вперше була озвучена навесні цього року. Саме тоді почесний президент „Карпат” і, за сумісництвом, один із найвідоміших олігархів Львівщини Петро Димінський озвучив її на одній із прес-конференцій. Ідея була проста, як усе геніальне. До розбудови „Карпат”, якою ось уже кілька років титанічно займався Петро Петрович, мали долучитися обласна та міська влада.

Ідея, з якою Димінський намагався достукатися до сердець Олійника, Сендака, Буняка та підпорядкованих їм структур, вразила серця львівських достойників. І вердикт – зробити ФК “ Карпати” всельвівським відкритим акціонерним товариством, – було винесено.

Робоча група, яка мала напрацювала необхідні документи та механізм створення ВАТ, було створено без зайвих застережень. Мавр зробив свою справу, і уже 23 червня Львівська ОДА дала добро на входження до ВАТ “ Клуб професійного футболу Карпати”. Наступним кроком мало бути затвердження усіх необхідних формальностей обласною радою. Входження до новостворюваного ВАТ міської влади організатори вирішили залишити на десерт.

Ось тут раптом і почалися труднощі. Серед депутатів обласної ради знайшлися й такі, які з підозрою поставилися до альтруїстичних планів Петра Димінського. Чи то вони занадто добре знали почесного президента ФК „Карпати”, чи далася взнаки проста людська заздрість… Але дехто почав відверто натякати, що йдеться не про відродження львівського футболу, а про банальний львівський гешефт.

Можливо, депутати мали рацію. Деякі з них так й не змогли зрозуміти, чому футбольний клуб не зможе покращити свої показники без бази відпочинку „Янів”, готелю на вулиці Глінки чи будинку на Винниченка, 14, які нарівні із стадіоном „Україна” та учбово-спортивною базою „Спартак” пропонувалося внести у статутний фонд новоствореного товариства. А, відповідно, шукали зачіпок.

Голова фракції УНП у облраді Галина Юрків зразу ж наголосила на тому, що депутати не проти хорошого футболу, але чомусь, незважаючи на всі намагання, результатів вони не бачать. Віра Байса була конкретнішою, заявивши, що наразі немає грошової оцінки тих об’єктів, які відповідно до проекту рішення пропонували передати у статутний фонд. „Це рішення до футбольної команди не має жодного відношення, це виключно комерційний проект, – у свою чергу наголошувала депутат Лариса Федорів. – Захистом футболу давайте не будемо прикривати дерибан майна”. Врешті-решт конкретизувала претензії голова депутатської комісії культури та спорту Марія Христинич, заявивши, що комісія не підтримує підготовлений проект рішення.

Аби не створилось враження, що долю львівського футболу вирішують лише жінки, присутній на сесії голова ЛОДА Петро Олійник від себе також додав, що документ „сирий” і його треба доопрацювати. Найбільше застережень голова, звісно, теж мав з приводу подальшої долі тих об’єктів, які передають у статутний фонд.

ОБРАЖЕНІ „КАРПАТИ” І ДОБРА ВОЛЯ ОБЛРАДИ

Керівництво „Карпат” вирішило діяти по-джентльменськи і з жінками воювати не стало. Зате губернаторові дісталося на горіхи за всіх. Федоришин оприлюднив заяву, з якої випливало, що саме Петро Олійник “успішно завалив питання “Карпат”. Втім, якщо зважити, на перманентні конфлікти Олійника та Димінського, частина з яких знаходить свій розголос на сторінках преси, нічого дивного у подібних заявах немає.

Після невдачі на сесії ображене керівництво „Карпат” вирішило показати свою гордість. Богдан Федоришин заявив, що більше не буде піднімати тему об ’єднання ФК “Карпати” із владою. Подібної позиції він дотримується й дотепер. „Ми не попрошайки і не збираємося кланятися людям, які не хочуть допомогти львівському футболу” – заявив генеральний директор „Карпат” під час останньої прес-конференції. За словами Федоришина, вони готові зачекати, поки до влади прийдуть нові люди, які будуть по-іншому ставитися до перспектив розвитку футболу на Львівщині.

Залишими на совісті панів Федоришина та Димінського тезу, що лише надання „Карпатам” вищеперелічених об’єктів нерухомості врятує львівський футбол від остаточного занепаду. Однак констатуємо той факт, що при всій категоричності своїх заяв, Богдан Федоришин не виключає співпраці зі своїми опонентами, якщо вони, м’яко кажучи, „одумаються”. Зокрема, генеральний директор „Карпат” не забув додати, що якщо буде на те воля (стосовно створення ВАТ) депутатського корпусу, клуб готовий прийняти пропозиції. “Якщо з їхнього боку буде ініціатива і сприяння, то з нас корона не впаде”.

У добрій волі обласній раді якраз не відмовиш. Нещодавно профільна комісія облради з питань культури, духовного відродження, ЗМІ, молоді і спорту провела огляд спортивних об’єктів. Саме тих, які депутати свого часу відмовились внести у статутний фонд ВАТ “Клубу професійного футболу “Карпати”. Комунальному підприємству облради „Нерухомість та майно” доручено зробити експертну оцінку об ’єктів. Нарешті питання про участь обласної ради у створенні відкритого акціонерного товариства ФК „Карпати” було винесено на розгляд сесії (за словами Федоришина, без жодної ініціативи зі сторони керівництва футбольного клубу) і, можливо, справді було знято з розгляду лише через неготовність документів.

РОЗКЛАДЕМО ВСЕ ПО ПОЛИЧКАХ

Навряд чи серед депутатів обласної ради існують такі, які бажають зла львівському футболу. Річ, безумовно, в іншому. Як уже згадувалося вище, у частини депутатського корпусу склалося враження, що під виглядом відродження „Карпат” певні люди просто хочуть „подерибанити” комунальне майно.

Формуванню подібної думки сприяло кілька факторів. Насамперед відверто негативний імідж почесного президента ФК „Карпати” Петра Димінського серед частини львівського політикуму. Не додала позитиву ідеї й спроба вирішити питання „нахрапом”, у максимально короткі строки, коли частина депутатів банально не „в’їхала в тему”. Нарешті давайте не будемо забувати про традиційні політичні розборки, коли частина депутатського корпусу виступила проти ідеї лише тому, що вона належала політичним опонентам.

Втім, не всі воліють бачити у Димінському символ зла, а в його ідеях лише потяг до власного збагачення. Голова депутатської комісії Олег Канівець вважає, що справа у тім, що самому Димінському просто не під силу “тягнути такий тягар”, оскільки діяльність футбольного клубу потребує серйозних затрат. Тому створення пропонованого ВАТ необхідне і піде лише на користь рідному футболу. На думку Канівця, можна створити навіть цілу інфраструктуру із магазинами, басейнами, стадіонами, між іншим, і базарчик біля стадіону “ Україна” можна було б внести в цю інфраструктуру. А дивіденди від частини акцій обласна рада могла б чесно віддавати клубові.

Не бачить Олег Канівець нічого загрозливого й у тому, що владні структури свою частку до статутного фонду новостворюваного акціонерного товариства внесуть відповідним комунальним майном. Головне, аби зиск від цього мав справді футбольний клуб, а не конкретні фізичні особи.

Які ж саме обєкти мають перейти до новоствореного товариства?

Насмперед – футбольний стадіон „Україна”. Стосовно цього об’єкту ніхто особливо й не сперечається. Зрозуміло, що найкраще, коли стадіоном володіє той, хто ним безпосередньо користується. Хоча світова практика знає й інші приклади. Всесвітньовідомі італійські „Мілан” та „Інтер” почергово орендують комунальний стадіон в Мілані, що не заважає їм досягати вражаючих результатів.

База відпочинку „Янів” в селищі Івано-Франково. Оцінена експертами в 3 мільйони гривень. Ніхто не заперечує, що футболістам для підготовки потрібно мати хорошу заміську базу подалі від галасливих міських кварталів. Але варто переконатись, що база використовуватиметься саме для підготовки футболістів, а не для „релаксу” новітніми товстосумами.

Готельний комплекс на вулиці Глінки. Експерти оцінили його у 6 мільйонів гривень. Тут, здається, йдеться про чисту комерцію. Готель хоча й перебуває в комунальній власності міста, однак орендований на 25 років. У разі входження готельного комплексу до майна новоствореного ВАТ орендна плата надходитеме безпосередньо футбольному клубові. Хоча, можливо, клуб планує використовувати готелі для поселення суддів чи футбольних функціонерів, що відвідуватимуть Львів. Футбольні команди, як правило, селяться у дешевших готельних закладах.

Будівлі комплексу учбово-спортивної бази „Спартак”. За словами Олег Канівця, експерти навіть не могли зробити оцінки цього комплексу, який перебуває у зруйнованому стані. Однак не варто забувати про вартість землі, яка за попередніми оцінками експертів також становить ніяк не менше кількох мільйонів доларів.

Клуб претендує також на офісні приміщення на вулиці Винниченка, 14, безпосередньо поблизу обласної ради. Тут ситуація ускладнюється великою кількістю охочих до цього будинку. Зокрема називають філію „Укрлізингу”, яку очолює Ярослав Янишин. Депутат облради, до речі.

Загалом пиріг, як бачимо, достатньо ласий. І громада, чиїми представниками, зрештою, є депутати обласної чи міської рад, має право сто разів зважити, перш ніж передати цей ласий шматок у чиїсь руки. І, безумовно, постійно контролювати, як він використовується.

Звісно, ніхто не зможе просто так перевести майно із обласної комунальної власності у приватну – для цього, принаймні, потрібне рішення сесії. Але сучасна історія України знає чимало прикладів, коли спритним ділкам цього й не потрібно – достатньо контролювати „менеджмент”, аби справно отримувати зиск з ніби-то державної чи комунальної власності.

Схоже, що питання про створення „народного клубу” за у часті представницьких владних структур у Львові таки стоїть на порядку денному. І рано чи пізно депутати проголосують за підготовлену до цієї сесії ухвалу. Залишається сподіватися, що депутати матимуть достатньо здорового глузду, аби невдовзі громада мала можливість подякувати їм за допомогу у відродженні львівського футболу, а не звинуватити у сприянні „дерибану” майна.

Галина ТАРАБАНЬ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...