У ніч на неділю, 6 лютого, у Шевченківському гаю вщент згорів автентичний експонат – гуцульська гражда XIX століття, яку привезли зі села Криворівня на Прикарпатті.
Цей прикрий випадок не лише обурив і засмутив львів’ян, а й продемонстрував неспроможність місцевої влади подбати про безпеку культурних цінностей, адже як з’ясувалось, частина території музею досі неелектрифікована, не має сучасних протипожежних систем та навіть відеонагляду.
Львівський портал розповідає, що відбулось у ту ніч на Кайзервальді, які вже є версії займання, чи можна було уникнути знищення пам’ятки і чи з’явиться нарешті світло в кінці Шевченківського гаю.
Хронологія подій
За даними ДСНС, пожежа у дерев’яній гуцульській гражді XIX століття виникла у ніч на неділю, 6 лютого, орієнтовно о 02:14 год. Коли на місце прибули рятувальники, то будівля вже була повністю охоплена вогнем. Загасити пожежу вдалося лише о 03:27 год. силами 23 надзвичайників.
Та частина Шевченківського гаю є неелектрифікована, відповідно, камер відеоспостереження там також немає, як і сучасних протипожежних систем. Тому за дотриманням порядку на території музею, яка охоплює 36 га, стежить лише фізична охорона.
Як розповідає в.о. керівника Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького Михайло Закопець, останній обхід охорона здійснювала о 23:30 год. В цей час в автентичній гуцульській гражді чи біля неї не було жодних загорань чи задимлень. Через пожежу першими почали бити на сполох львів’яни, що живуть у багатоповерхівках по сусідству.
«Охорона обходить територію вночі кожні три години. Оскільки вона має площу 36 га, то це займає певний час. Під час обходу о 23:30 год. на об’єкті не було зафіксовано жодних загорань, задимлення чи інших сторонніх проявів можливої пожежі. О 02:14 год. люди, що мешкають у багатоповерхових будинках неподалік, повідомили про загорання. Служби приїхали через 6 хвилин, проте вже вся будівля була охоплена вогнем», – каже очільник музею просто неба.
«Втрата є неоціненною»
У вогні вщент згоріла автентична хата, її внутрішнє наповнення з двома сотнями експонатів. Всі вони були предметами побутового вжитку гуцулів: бочки, ложки, виделки, тарілки, глечики та різного роду кераміка. Михайло Закопець відкидає теорію викрадення експонатів, адже на згарищі їх таки знайшли.
«Так, кераміка згоріла і є непридатна до використання, але за попереднім оглядом вона є там на місці… Вартість експонатів зараз підраховуємо. Втім загалом ця втрата є неоціненною, ми не можемо переводити її у ресурси», – додає він.
Версії виникнення пожежі і чи був підпал
У понеділок, 7 лютого, поліція назвала попередню причину пожежі. За версією слідства, вона могла спалахнути у дерев’яному будиночку через необережне поводження з вогнем під час розпалювання печі.
Водночас керівництво Шевченківського гаю цю версію жодним чином не коментує і наголошує, що вона не є підтвердженою, оскільки свого висновку ще не дали надзвичайники.
«Це є версія поліції. І це є непідтверджена версія, бо немає заключення ДСНС, ми його очікуємо. Лише після цього можна буде фахово це прокоментувати. Зараз триває слідство, експертиза ДСНС, залучені всі можливі служби», – коментує Михайло Закопець.
Як уточнили Львівському порталу у Головному управлінні ДСНС Львівщини, серед причин виникнення пожежі наразі розглядають дві версії: пічне опалення та підпал.
Частина львів’ян також говорить, що пожежа виникла неспроста і підозрює, що це був підпал. Так, археолог та історик Микола Бандрівський вважає, що йдеться про заплановану провокацію, оскільки саме біля цієї гуцульської гражди цьогоріч до 80-ої річниці УПА збирались вирити криївку.
«Хто отой невідомий ініціатор і розробник цього ура-патріотичного проєкту? Він має бодай зелене поняття, що таке музей-скансен, специфіка його експонатури і які цілі музейництва загалом? Як можна було пропонувати таку нісенітницю для об’єкту пам’ятки архітектури, який до того ж позбавлений елементарних систем пожежогасіння та навіть банального відеонагляду? Невже не можна було передбачити ймовірність провокації (підпалу) у зв’язку з таким проєктом та прорахувати технічні умови її здійснення? І, звичайно, хотілось би глянути на кошторис проєкту, джерела фінансування, а також прізвища і посади задіяних у ньому осіб», – наголошує Микола Бандрівський.
Керівництво музею зі свого боку заперечує будь-які роботи з облаштування біля гражди криївки. Михайло Закопець запевняє, що наразі справа дійшла лише до розроблення проєкту. Хоча можливість створення такого нового об’єкту він не виключає.
«Щодо криївки, то жодне будівництво біля гражди не ведеться. Тут проводилась науково-дослідна робота, вона передбачала вивчення ґрунту, талих вод і подальший розвиток з отриманням усіх необхідних дозволів. Це є проєкт, тобто за деяких умов і факторів криївка може там бути. В суботу [напередодні пожежі] там жодних робіт не проводили», – резюмував очільник Шевченківського гаю.
Так у Шевченківському гаю виглядала автентична гуцульська гражда XIX століття
Світло в кінці Шевченківського гаю
На брифінгу щодо пожежі, який організували у Ратуші, посадовці були небагатослівними й не з особливим ентузіазмом відповідали на запитання журналістів, особливо тих, які стосувались протипожежної сигналізації у Шевченківському гаю.
Так, керівниця міського департаменту розвитку Наталія Бунда заявила, що пожежа в музеї є «великою втратою», але запевнила, що у мерії є розроблений «план дій». Від деталізації, термінів та об’єму фінансування цього плану посадовиця утрималась.
«Для нас це є велика втрата, але водночас у нас є розроблений план дій, зокрема й щодо збереження та реставрації інших експонатів та об’єктів…. Насправді ті електромережі, які були, не витримувати високої напруги, часто вибивало світло, а тому неможливо було застосувати якесь обладнання. Тому був розроблений проєкт щодо модернізації електромереж музею, минулого року його модернізували, додали новий електрокабель, що дасть нам можливість провести електрику по кожному об’єкту, освітити їх, встановити належну кількість камер відеоспостереження і далі впроваджувати заходи безпеки», – заявила Наталія Бунда.
На території Шевченківського гаю розташовані 110 об’єктів. І через те, що місто дотепер не спромоглося навести лад зі світлом на території музею, протипожежною системою обладнані лише кілька сакральних споруд. Всі інші, за словами Михайла Закопця, забезпечені вогнегасниками, піском і водою.
«Пожежну сигналізацію мають декілька об’єктів, зокрема сакральні. Але зараз буде проводитись повна ревізія. Стосовно пожежної безпеки, то на об’єктах передбачені вогнегасники, вода і пісок. Все, що можна було передбачити такого типу на об’єкті, було передбачено… Водночас складною є ситуація з наркоманами [які роблять свої закладки у Шевченківському гаю]. Щодня охорона ловить і виводить їх, наскільки це можливо на такій великій території», – підкреслює керівництво музею.
Що буде далі з втраченим музейним експонатом, наразі достеменно ще ніхто не знає. Перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко заявив, що це місце заповнять новою гуцульською хатою, проте яким чином це зроблять, мають ще визначити експерти.
«Зараз я можу сказати, що ми вже прийняли рішення відновити об’єкт на цьому місці. Яким чином це буде відбуватись, вирішуватимуть разом із експертами на науково-методичній раді. Можливо, ще вдасться реконструювати будівлю, хоча вона була знищена пожежею повністю, а, можливо, будуть перевозити в музей об’єкт з інших населених пунктів», – розповів Андрій Москаленко.
Зауважимо, що пожежа такого масштабу на території Шевченківського гаю стається вже не вперше. Ще у 2012 році тут також згоріла дерев’яна гуцульська хата XIX століття, яку привезли з Верховини. Серед причин експерти називали підпал і проблеми з електропроводкою.
Зі свого боку очільник музею розводить руками, мовляв, у всьому світі загораються дерев’яні будівлі, в тому числі й пам’ятки, навіть ті, які є під охороною сучасних протипожежних систем.
Воно, мабуть, справді й так, проте є одна суттєва відмінність: у Шевченківському гаю не те, що сучасних протипожежних систем нема, тут повсюду навіть світла дотепер нема. Тож коли дерев’яна споруда згорає як сірник, навряд чи тут допоможе звичайний вогнегасник…
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталя ДУЛЯБА