Археолог, історик, доктор історичних наук Микола Бандрівський про пожежу у Шевченківському гаю, яка знищила автентичну гуцульську гражду XIX століття й дві сотні музейних експонатів, а також можливу причину її виникнення:
«Всі вже, певно, знають, що у львівському Музеї народної архітектури і побуту (скансені), що у Шевченківському гаю, до тла вигоріла єдина гуцульська гражда, якій було близько 200 років. І треба ж статися такому збігу: у тій гражді на момент займання знаходилося дві сотні музейних експонатів. Звісно, нічого з того врятувати не вдалося…
Отож спочатку про ймовірні причини. Почну з того, що взвод охорони зняли зі скансену одразу, як тільки його перевели із обласного у міське підпорядкування. Коли ще музей архітектури і побуту перебував у віданні управління культури ОДА, то все і з охороною і з фінансуванням більш-менш було нормально. Але як тільки львівські «патріоти» домоглися від Києва переведення скансену до [підпорядкування] Львівської міської ради, то одразу настав повний… Кажу те, що знаю, бо після демобілізації з армії кілька років працював там художником-реставратором.
Колишні директори скансену, Борис Якович Рибак, а після нього – Архип Григорович Данилюк, ще давали собі раду з охороною тих дерев’яних хат і церковець, вибивали кошти на протипожежне оприскування гонтових і солом’яних покрить, самі їздили косити зимою очерет у Кривчиці, щоб перекрити ним окремі об’єкти. А перебування того скансену у структурі міської господарки – то сумний фінал цієї музейної інституції.
Навіть тотальне відеоспостереження не врятує того музею. Що з того, що оператор за пультом зафіксує загорання чи спробу грабежу експонатів на об’єкті? Хто буде алярмово реагувати? Пожежники, які приїдуть через пів години, коли там все вигорить до тла (дерев’яна хата згорає за 15-20 хвилин), чи наряд поліції, який годину в нічній темряві з ліхтариками, буде відшукувати ту гражду чи хату серед лісу на Кайзервальді?
Також і встановлення відеокамер, і протипожежної сигналізації (вона там частково присутня) не порятує ситуації. На такому важливому й територіально розкинутому об’єкті як Музей архітектури і побуту має бути свій внутрішній підрозділ швидкого реагування, бо зорієнтуватися пожежним чи поліцейським машинам на тих звивистих доріжках музею ще й вночі є майже нереально.
А тепер про «спусковий гачок» нічної трагедії на Кайзервальді.
Першопричину вбачаю у тому, що саме на цій єдиній гуцульській гражді, яка пішла з димом, дирекція Музею народної архітектури і побуту тиждень тому планувала вирити підземний 10-метровий тунель, який мав з’єднати оту нещасливу гражду з викопаною поруч «криївкою УПА». А завершити цей проєкт планували до 14 жовтня 2022 року, коли наша держава святкуватиме 80-ту річницю УПА.
Звідси у мене питання: хто отой невідомий ініціатор і розробник цього ура-патріотичного проєкту? Він має бодай зелене поняття, що таке музей-скансен, специфіка його експонатури і які цілі музейництва загалом? Як можна було пропонувати таку нісенітницю для об’єкту пам’ятки архітектури, який до того ж позбавлений елементарних систем пожежогасіння та навіть банального відеонагляду? Невже не можна було передбачити ймовірність провокації (підпалу) у зв’язку з таким проєктом та прорахувати технічні умови її здійснення? І, звичайно, хотілось би глянути на кошторис проєкту, джерела фінансування, а також прізвища і посади задіяних у ньому осіб.
P.S. Просто для інформації: та гуцульська гражда, що вночі раптом здиміла до тла, знаходилася за 200 метрів від вілли сьогоднішнього міського голови Андрія Садового. Цей факт, звісно, ні про що не свідчить, але вперте намагання деяких львівських (і позальвівських) чиновників та депутатів будуватися якомога ближче до лісистого і відносно ще чистого Шевченківського гаю не може не турбувати. На час, коли я працював у скансені, його площа становила близько 70 га, а сьогодні – лише 40 га з лишком. Питання: якщо територія скансену – не льодовик, то чому вона починає танути?».
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталя Дуляба