Влада Львова не зробила жодного кроку задля переведення міської господарки на енергозберігаючі технології чи на шляху впровадження на ТЕЦ альтернативного палива.
Місто почало і, найімовірніше, завершить цьогорічний опалювальний сезон без жодного прогресивного кроку і суттєвих відмінностей від попередніх років. Попри це, у Львові є люди, які прагнуть до енергетичної незалежності і найважливіше «переманюють» на свій бік інших.
Діряві тепломережі з яких щогодини виливається до 200 тон гарячої води; до 40% тепловтрат, які чомусь визначають, як борг городян – усе це львівські реалії, які не вселяють жодного оптимізму. Перехід на альтернативне паливо задля унезалежнення від газу (йдеться зокрема про переведення ТЕЦ-2 на вугілля), впровадження енергозберігаючих технологій – не більше, ніж обіцянка міської влади.
«Чиновники навіть не намагаються проводити глобальний аналіз енерговитрат, які несе місто і кожне помешкання, зокрема. Їм це невигідно робити, бо наразі усі збитки покриваємо ми, звичайні мешканці, з власних кишень, незважаючи на те гарячі у квартирі батареї чи ледь-ледь жевріють. Люди платять, компанії нічого не втрачають – тож така «гармонія» влаштовує тих, хто мав і міг би щось змінити», – зазначив адвокат «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скрильніков.
За його словами, запропонувати людям альтернативу «владі бракує політичної волі». «Для початку влада повинна стимулювати мешканців. Йдеться про утеплення будинків, встановлення автономного опалення, а не завалювати цей процес непрохідною бюрократією. Своєрідна незалежність відкрита для багатших, однак радше не тому, що вони прагнуть економити, а просто не хочуть бігати в ЖЕК і вибивати щоразу скаргами зайвий градус тепла в помешканні», – констатує адвокат.
Альтернативні джерела енергії – сонця, вітру, землі, а також екологічне біопаливо, які б зуміли унезалежнити від проблемного газу, для міста наразі недосяжні, вважає Дмитро Скрильніков. «І проблема не в наукових розробках і проектах, їх навіть у нашому місті не бракує. Не вистачає найважливішого – людини, яка б зуміла згенерувати усі ідеї та зусилля науковців для створення проекту із застосуванням енергозберігаючих технологій нового тисячоліття, який зумів би ефективно замінити нинішню збиткову, вкрай затратну теплопостачальну систему», – наголосив він.
Попри це, у Львові є люди, які прагнуть до енергетичної незалежності і найважливіше «переманюють» на свій бік інших. Архітектор-реставратор Оксана Денис однією з перших модернізувала своє помешкання. Шостий рік поспіль кам’яниця на вулиці Саксаганського черпає енергію від двох сонячних батарей, розташованих на даху. До міста приїжджало чимало зацікавлених, аби перейняти досвід тутешньої автономної новаторки.
Народний депутат Петро Писарчук, який за фахом є інженером-енергетиком, також на собі відчув переваги енергонезалежності. Сонячні батареї на сьогодні уже встановлені на торгово-виробничому комплексі «Південний».
«Мінімізувати втричі витрати на енергію та тепло у теперішній ситуації – це вже велика справа. Гадаю, від цього не відмовиться жоден мешканець Львова. Важливо підштовхнути людей до інновацій, всіма можливими способами посприяти їм в цьому. Економія кожної взятої родини позитивно відіб’ється на економіці міста, а відтак країни», – зазначив Петро Писарчук.
Власне, Петро Писарчук не обмежився впровадженням новітніх технологій виключно на «Південному». На замовлення народного депутата працює низка наукових установ, які розробляють проекти для усього міста із застосуванням енергозберігаючих технологій та відновлювальної енергії, а також переведення Львова на такі альтернативні види палива, як тирса, хмиз, солома тощо.
«Допоки немає результатів усіх розробок не хочу бути голослівним. Справді над проектами працюють знані фахівці, які є асами своєї справи. Перед ними стоїть дуже складне завдання, адже Львів – чимале місто зі своєю специфікою. До того ж, неможливо усю територію брати під одну гребінку. Наприклад, в одному районі на височині можуть бути вітряки, сонячні батареї, на іншій території, яка нижче – видобувати енергію з землі. Наразі працюють експерти-науковці, а вже незадовго почнемо впроваджувати пілотні проекти. Пора вже у нашому Львові міняти щось на краще…», – переконаний Петро Писарчук.
Львівський портал