Боргова яма від Садового, або як у Львові інвестиції залучають

Схоже, життя в кредит для Львова повільно, але впевнено перетворюється із рятівного кола на справжній зашморг. Львівська міська влада на чолі з мером Андрієм Садовим стали настільки залежними від кредитів, що, очевидно, іншого шляху розвитку міста, як залучення інвесторів, і не бачать. Воно й не дивно, адже кредитні борги повертатимуть не із їхньої кишені і, найімовірніше, уже не за каденції Садового.

Водночас обурює те, що багатомільйонні кредити, які сплачуватимуть із міських бюджетів наступних років, міська влада намагається приховати риторикою про інвестиції. Начальник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій ЛМР Сергій Кіраль чомусь вважає потенційні кредити Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейського інвестиційного банку (EIB) і KfW саме інвестиційними проектами.

Зокрема, як повідомив Сергій Кіраль, під час VІІІ Львівського міжнародного економічного форуму ці банки презентуватимуть шляхи розвитку міста з погляду банківської сфери. Окрім цього, банки готові надати кредити на розвиток інфраструктури Львова. За словами Сергія Кіраля, йдеться про 30 млн євро на розвиток електротранспорту від ЄБРР та про 20 – 30 млн євро на розвиток системи громадського транспорту від KfW. Паралельно із цим Європейський інвестиційний банк готовий надати до 2 млрд євро кредиту українським містам, що прийматимуть Євро-2012, на розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури цих міст. Щоправда, наразі умов кредитування та точної суми з цих коштів, яку може отримати Львів, ще невідомо.

Однак не варто забувати про «успіхи» команди Садового щодо будівництва стадіону. Наразі з міського бюджету вже виділили 80 млн грн на початкові роботи. Якщо ж міський голова та профільний департамент шукатимуть інвестора на подальші роботи так «результативно», як і попередні півтора року, то, найвірогідніше, що й футбольну арену до Євро-2012 доведеться будувати у кредит. До речі, таку пропозицію міський голова та чиновники ЛМР висловлювали неодноразово.

Паралельно із цим необхідно пам’ятати і про досі невиплачений кредит Світового банку, який ще за каденції Любомира Буняка надали ЛКП «Львівводоканал» для реалізації проекту покращення водопостачання та каналізації Львова. Йдеться, зокрема, про майже 25 млн дол. США кредитного боргу.

Ще одне фінансово-кредитне питання Львова – муніципальні облігації, які періодично випускає міська влада. На думку деяких депутатів ЛМР, надмірна захопленість облігаціями може привести Львів до боргової ями.

Окрім цього, ще одним потенційним дамокловим мечем над міським бюджетом нависає будівництво проміжного пасажирського терміналу міжнародного аеропорту «Львів», яке, в принципі, мало б відбуватися за кошт інвестора, проте, як завжди, не склалося. Таке «задоволення» обійдеться міській скарбниці в доволі кругленьку суму – від 5 до 10 мільйонів євро.

Це аж ніяк не весь перелік кредитів і витрат, які так чи інакше погашатимуть за кошти міського бюджету. Натомість де-факто, навіть якщо місту вдасться залучити ці кредити, а кошти таки немалі, то постає інше питання: за який, точніше, чий рахунок ці кредити плюс відсотки за них сплачуватимуть? Відповідь на це питання львів’яни знатимуть упродовж наступних 10 – 20 років.