У Львові справжня пошесть незаконних забудов. Ця епідемія продовжує ширитися через відсутність ліків, тобто – управи. Жодну новобудову, де виявлялися порушення, не було знесено. Так і нищиться архітектурне обличчя нашого міста…
Власне, учора, 26 травня, до Львова з робочим візитом прибула науково-методична рада Міністерства культури. Спершу представники відомства проінспектували скандальні забудови у історичній частині Львова та зафіксували виявлені порушення. Потім зустрілися з громадою і активістами, які борються з горе-забудовниками. Дискусія тривала більше двох годин і була справді гарячою, бо тема болюча для всіх львів’ян, які люблять своє місто.
Київських гостей атакували претензіями і скаргами через бездіяльність. Представники міністерства відбивалися, як могли, основною зброєю була фраза: «Це не наша компетенція». Про що говорили під час цієї зустрічі, через що сварилися, у чому дійшли порозуміння та чому втікали від місцевих журналістів – читайте у матеріалі Львівського порталу.
«Мінкульт – найвищий орган у сфері охорони культурної спадщини, ми вже не маємо куди далі звертатися. Натомість ви часто виходите з позиції, мовляв, не маєте відповідних повноважень. Але хто, як не ви?!», – звернулася захисниця парку «Знесіння», активістка Зоряна Іванків.
Як відомо, будівництво у парку «Знесіння» пов’язаною із народними депутатами від БПП Ярославом та Богданом Дубневичами. Воно ведеться фірмою «Архібуд» на вул. Довбуша із порушеннями природоохоронного, оборонного та земельного законодавств. Історія з цим парком триває ще з 2007 року і тягне за собою не одну оборудку та судову тяганину. Детальніше про незаконне будівництво у парку «Знесіння» Львівський портал писав у матеріалі: «Чим дихатимеш, Львове? Як місту відтяли частину «зелених» легень на поталу забудовникам». Нещодавно суд врешті решт задовольнив частково позов захисників парку і зобов’язав забудовника повернути земельну ділянку державі.
Своєю чергою директор «Єврейського відродження» і Центру дослідження юдаїки Мейлах Шейхет розповів представникам Мінкульту про те, як на місці колишнього гетто, де замордували тисячі людей, нині зводять багатоповерхівку.
«Через вашу бездіяльність маємо проблему на проспекті Чорновола,45-б, де були розстріляні не лише євреї, але і українці. Їхні останки порозвозили за містом, і ми не знаємо де їх шукати…», – наголосив він.
Мейлах Шейхет зауважив, що поховання є об’єктами культурної спадщини.
«Згідно Положення про Міністерство культури України збереження поховань не належить до компетенції міністерства. Тому, ми, звичайно, дбатимемо про ці місця, але це не наші повноваження. Ми займаємося збереженням об’єктів культурної спадщини в рамках ЗУ «Про охорону культурної спадщини»…», – пояснила заступниця міністра культури Тамара Мазур.
-Хоча ми все одно вдячні, що вперше за історію діяльності цієї каденції Міністерства культури ви з’явилися у Львові, – сказав Мейлах Шейхет.
-Це не так. Просто ми вперше запросили вас на зустріч, – відказала заступниця міністра.
-А як ви можете перевіряти ці об’єкти без нас, учасників збереження культурної спадщини? Так робили за комуністичної системи, – обурився Шейхет.
Коли градус розмови почав зашкалювати, Тамара Мазур сказала: «Ми прийшли сюди поговорити з вами, а не послухати вас, тому що про все це ви писали у своїх листах, і я хочу, щоби ви так само почули й мене…».
Однак присутні почали скаржитись на ігнорування їхніх звернень міністерством.
«Ми на всі листи реагуємо в установленому порядку», – відрубала заступник міністра культури.
Варто сказати про те, що спершу розмова більше нагадувала якийсь іспит на знання законодавства про охорону культурної спадщини, який приймала Тетяна Мазур. Власне, на зустріч прийшли і пересічні львів’яни, яким часто-густо нема діла до усіх цих юридичних нюансів, а просто болить руйнування історичних вуличок рідного міста архітектурними потворами.
Активіст, який бореться проти забудови на вулиці Поповича,6, Володимир Ошерович наголосив на тому, що у Львові не виконується рішення суду щодо визначення земель історико-культурного призначення:
«Ще трішки, і у Львові на наших головах почнуть будувати, й казатимуть, що це відповідає чинному законодавству… Є рішення окружного суду, яке вступило у законну силу, воно стосується визначення земель історико-культурного призначення. Андрій Садовий не виконує це рішення, бо не хоче показувати ні пам’ятки архітектури, ні охоронні зони, нічого… А ви – центральний орган, який зобов’язаний забезпечувати охорону культурної спадщини в державі. Пам’ятки архітектури знищуються, охоронні зони забудовуються, а пан Садовий та забудовники посилаються на ваші дозволи…».
Своєю чергою Тамара Мазур зауважила, що залюбки б зустрілася з міським головою Львова Андрієм Садовим, оскільки має питання щодо кількох забудов:
«Я думаю, що пан Садовий не знав, що я нині є у Львові. Принаймні, з ним я не змогла зустрітися… Я б з великою радістю з ним зустрілася і поставила б питання щодо кількох забудов, які ведуться у вашому місті».
Адвокат Тетяна Могінська почала вимагати прозвітувати про конкретну роботу Міністерства щодо охорони історичного середовища у Львові.
«Назвіть будь-яку адресу, де припинено будівництво…», – домагалася вона.
«Кожен лікар, оперуючи людину, робить все, що належить, аби зберегти життя. Але не від медика залежить те, на якій стадії хвороби до нього прийшов пацієнт…», – взялася порівнювати Тамара Мазур.
«Не можу зробити те, що від мене не залежить, – продовжила вона, – я наділена повноваженнями складати акти, фіксувати правопорушення, вносити приписи, я не маю права зупиняти будівництво».
Також присутні закидали те, що на цій зустрічі мали би бути присутня начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілія Онищенко-Швець і т.в.о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської облдержадміністрації Оксана Ткачук.
Водночас член УНК ІКОМОС та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Василь Петрик дорікнув, мовляв, Міністерство культури майже всю увагу приділяє проблемам охорони культурної спадщини Києва.
«Як Міністерство культури України, ви не можете функціонувати повноцінно в сфері охорони культурної спадщини, більше працюєте, як «міністерство охорони культурної спадщини Києва». Тому що 80% уваги та розгляду питань стосуються виключно столиці», – сказав архітектор-реставратор.
Він також зазначив, що Інститут архітектури НУ «Львівська політехніка» проводить постійний моніторинг стану збереження історичного центру Львова.
«Ми щорічно готуємо цей звіт. Він є і в архівах Мінкульту… Я б хотів, щоби у міністерстві принаймні хтось їх проаналізував і подивився на всі ці проблеми», – додав Василь Петрик.
Водночас він зауважив, що сфера охорони культурної спадщини зараз перебуває в такому занедбаному стані, що потребує реанімації.
«Ця проблема стосується і міністерства, і місцевих органів влади. Але оскільки ви є тут, думаю, нам слід домовитися про певні принципові речі, бо можемо сваритися безкінечно. Насправді є дуже багато претензій, і вони абсолютно обґрунтовані. Люди дійшли до тієї крайньої межі зневіри у системі державного управління… Сфера охорони культурної спадщини – це не сфера, де можна вийти на Майдан, тут не зберуться мільйони, це вузьке коло людей, і щоразу їх стає все менше і менше. З цією ж проблемою ми зіткнулися в ІКОМОС (Міжнародна рада з питань пам’яток і визначних місць,-Ред.): немає поповнення молодими фахівцями, реставраторами.
Домовмося про те, щоб Міністерство культури не розглядало жодних подань від приватних замовників, якщо не буде результатів розгляду від місцевого та обласного органів охорони культурної спадщини, якими б вони не були; щоби ця інформація була у відкритому доступі і фахівці за необхідності могли б зреагувати», – сказав Василь Петрик.
Своєю чергою реставратор та громадський активіст Віктор Гануляк, якого нещодавно побили у Львові через його позицію щодо незаконних забудов у місті, також звернувся до представників міністерства: «Те, чим ви маєте займатися, робить громада. А потім нас б’ють битами. Дієвої роботи міністерства у цьому напрямку нема».
Також зачепили і питання буферних зон у місті.
«Пані Лілія Онищенко мені казала те, що зараз відбувається робота над історико-архітектурним опорним планом, а також буде розпочато роботу щодо буферної зони. Вони чітко визначать її межі і подадуть нам її на затвердження. Може виникати питання: чому ми не фінансуємо такі роботи? Ми б фінансували, якби для цього були бюджетні призначення», – пояснила заступниця міністра культури.
Окрім цього, Тамара Мазур розповіла присутнім про будівельне лобі у Верховній Раді, яке противиться мораторію на забудову в буферних зонах.
«Нами був розроблений проект Закону про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини», який передбачав мораторій на забудову в буферних зонах. Один з народних депутатів зареєстрував цей проект за нашим проханням… Але ми повинні розуміти, що у Верховній Раді є будівельне лобі, яких не влаштовує це», – сказала заступник міністра культури.
Відтак вона поділилася досвідом Києва у цьому напрямку: «У столиці рішенням міської ради було встановлено мораторій на видачу нових земельних ділянок з цільовим призначенням під забудову. Але, як на мене, тут був певний момент загравання з громадськістю: наче нові ділянки і не можна видавати, але на старі мораторій вже не діє. Тому, думаю, це питання можна у вас вирішити міським головою або міськрадою… Найпростіший спосіб встановити мораторій – визначити режими буферної зони, де прописати заборону нового будівництва. Так зараз є у Києві: нове будівництво у буферній зоні є забороненим».
Вже опісля двогодинної розмови з представниками громадськості Тамара Мазур виділила час на спілкування з журналістами, наголосивши, що має лишень кілька хвилин.
Насамперед вона пояснила мету приїзду київської делегації:
«Ми приїхали до Львова, зважаючи на велику кількість звернень стосно забудов, які не були погоджені з Мінкультом та мають ознаки таких, що зводяться з порушенням вимог чинного законодавства. Відтак вирішили проінспектувати забудови у буферній зоні, зафіксувати такі порушення, винести приписи, а також звернутися до компетентних органів з вимогою призупинити порушення вимог чинного законодавства у межах їхньої компетенції. Окрім цього, метою приїзду був особистий прийом громадян з питань охорони культурної спадщини».
Заступник міністра культури у розмові з журналістами ще раз наголосила, що їхня компетенція обмежена Законом України «Про охорону культурної спадщини».
«На жаль, він не дає нам права призупиняти будівництво або якимсь радикальним способом зупинити те, що вже відбувається, але він містить механізми реагування. Далі вже має включатися компетенція інших органів. Я б хотіла, щоби найбільші претензії, які нині висловлюють міністерству, озвучували й іншим учасникам цього процесу, адже від їхніх рішень залежить, зокрема, і фізичне припинення будівництва. Ми проводитимемо активну діяльність щодо фіксації правопорушень і звернення до компетентних органів, які вповноважені припинити будівництво. Також будемо й надалі працювати над змінами до законодавства», – пояснила Тамара Мазур.
Окремо слід наголосити, що журналістам Львівського порталу не вдалося поспілкуватися із представниками науково-методичної ради під час їхнього рейду скандальними забудовами Львова і кількагодинна «гонка» за делегацією з Міністерства культури не увінчалася успіхом. Бо ніде зловити їх так і не вдалося. У телефонному режимі київські гості також не захотіли спілкуватися.
За словами активістки Олесі Дацко, представникам Мінкульту просто нахчати на львів’ян.
«Представники Мінкульту бояться людей! Вже вдруге за останні півроку у Львові. І навіть не повідомляють про приїзд. Хоча мета – нібито зустрітися з громадськістю. Плювати вони на нас хотіли. Виглядає, що приїхали «стригти» бабло зі забудовників. А не вирішувати проблеми культурної спадщини…», – наголосила О.Дацко.
За словами активістки, вона ще 3 квітня 2017 року скерувала офіційний запит до міністерства з проханням повідомити дату та мету приїзду до Львова науково-методичної ради. Проте відповіді, як уже можна здогадатися, так і не отримала.
Отож, опісля зустрічі з мешканцями ми поцікавилися у Тамари Мазур, чому журналістам Львівського порталу було відмовлено у коментарі, на що заступниця міністра культури відповіла: «Я не відмовлялася, просто ми приїхали сюди з робочим візитом, а не з метою піару. Часто журналісти ставлять дуже багато питань і відбирають купу часу, хоча, можливо, у мене склався такий стереотип…».
Окремо також слід наголосити, що у першому читанні у Верховній Раді прийнято Проект Закону № 1553 про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (щодо збереження пам’яток культурної спадщини, внесених до Списку всесвітньої спадщини Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), який розробляла група експертів та фахівців протягом півроку. Під час роботи над документом були враховані вимоги хартії та конвенції ЮНЕСКО по збереженню культурної спадщини, які Україна ратифікувала. Окрім того, враховані зауваження 37-ї сесії Комітету ЮНЕСКО (2013 р.) щодо створення Органів управління пам’ятками та плану їхнього розвитку.
За словами авторів документу, запропоновані законодавчі зміни – це своєрідний «запобіжник» проти будь-яких корупційних дій навколо пам’яток. Зокрема, передбачено створення Органу управління пам’яткою. Керівником повинен бути професіонал з досвідом роботи в даній сфері не менше 5 років. Здійснюватиме нагляд за діяльністю Органу управління та станом збереження пам’ятки – Наглядова рада, до складу якої увійдуть провідні науковці та фахівці у сфері збереження культурної спадщини, громадські активісти у сфері охорони пам’яток. Однією із функцій наглядової ради буде погодження кандидатури на посаду керівника органу управління. Якщо раніше експерти лише просили і кричали про порушення, то тепер вони матимуть повноваження впливати на кінцеве рішення чиновників Мінкультури (при видачі будь-яких дозволів на роботи). Окрім того, законопроектом пропонується доповнити діючий Закон визначеннями понять «пам’ятка всесвітньої спадщини», «буферна зона», Також закріплюється категорія пам’яток всесвітнього значення.
Проте документ, який реально може зупинити незаконні забудови, і у Львові зокрема, наштовхнувся на шалений спротив зацікавлених у його неприйнятті кіл. Так, Кабінетом Міністрів України розроблено альтернативний Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини»». Проте його зміст та запропоновані зміни наразі залишаються таємницею. Висновки напрошуються самі собою…
А вчорашні «великі перегони» у Львові лише яскраво це підтверджують.
Соломія ГОЛОВІНА, Львівський портал