23 лютого день народження Віктора Андрійовича Ющенка. Главі держави “стукнуло” 53 роки. “Погляд” поцікавився, щоб побажали і подарували президентові відомі львів’яни.
Любомир Буняк, екс-міський голова Львова
Я би побажав Ющенку хоч один раз у житті на такій високій посаді показати свою рішучість і принциповість. А щодо подарунків, то, наскільки мені відомо, він не любить святкувань і завжди від’їжджає в цей день кудись із сім’єю.
О. Орест Фредина, Протосинкл Львівської Архиєпархії УГКЦ
Як священик хотів би побажати, щоб його серце було відкрите на Бога. І не зважаючи на те, як на нього дивляться люди, Господь Бог на нього дивиться завжди ласкаво. Як і Господь Бог, ми, люди, чекаємо від нього, щоб він був сильний, мудрий і послідовний.
Кость Бондаренко, політтехнолог
Хотів би побажати більше рішучості і сили волі, а також пам’ятати, що влада – це велика відповідальність. Відтак, побажав би йому поступово позбуватися своєї безвідповідальності. Це найбільше, чого хотілося би. А по-людськи, то здоров’я. Що би хотів подарувати – навіть не знаю, це треба подумати.
Володимир Швець, директор інституту „Укрзахідпроектреставрація”
Побажав би йому міцного здоров’я і послідовності. А подарувати би хотів щось, пов’язане з його захопленнями, можливо, щось з трипільських речей. Хотів би мати можливість з ним трохи побалакати, може, тоді б для мене стало більше зрозуміло те, що робиться.
Микола Савєльєв, головний редактор газети „Ратуша”
Я хотів би побажати передусім здоров’я, а також, щоб у його передвиборчому гаслі „Не словом, а ділом” він нарешті згадав про другу частину гасла, щоб нарешті щось робилося, з того, що обіцялося. А подарувати хотів би цуценя вівчарки. Кажуть, що собаки не зраджують своїм господарям, тож це би була одна з небагатьох істот, яка би Ющенка після виборів не зрадила.
Галина Терещук, власкор радіо „Свобода”
Я би хотіла побажати Президентові України насамперед здорового глузду. І друге, щоб він незабував, що ті емоції громадян, які сьогодні є щодо нього, всі скеровуються на нього. Щоб він пам’ятав, що він є людина і, що перед людьми він має обов’язки. Свого часу, коли він був у Львові і ще не був президентом, я вже зробила йому подарунок – зібрання творів Митрополита Андрея Шептицького. Я би ще раз подарувала йому ці книжки, але вже підкреслені у тих місцях, на що би він мав звернутися увагу. Бо, мені видається, що, на жаль, він тих книжок так і не прочитав, про них забув, рівно як і забув про те, як треба будувати рідну хату.
Володимир Лучишин, виконавчий директор радіо”Львівська хвиля”
Хотів би побажати президентові здоров’я і впевненості у завтрашньому дні. А подарував би йому вулик. Найзвичайнісінький.
„Новий погляд”