Дитячі садочки: бунт неминучий?

У системі дошкільної освіти міста Львова назріває «маленький» бунт. Дефіцит місць у дитсадках, непрозора, на думку батьків, електронна черга та добровільно-примусові благочинні внески, без яких дитячі установи уже давно розучилися жити, потроху доводять суспільні настрої до кипіння.

Червоним сигналом того, що у нас не все гаразд став небагатолюдний, але дуже емоційний і по-дитячому щирий baby-протест під львівською Ратушею. Одного літнього дня львівські батьки і діти вийшли на центральну площу міста протестувати проти заплутаної електронної системи зарахування у дитячі садки. Головні претензії батьків – черга закрита, відбір відбувається непрозоро, а головне незрозуміло.

Конкуренція

Через «дику» конкуренцію містом не перший рік мандрують чутки про корупцію і непрозорий «відбір» у дитячі садочки. У листопаді цього року у Львові запрацювала електронна система реєстрації дітей, яка мала покласти край цим неприємним розмовам. Утім, дива не сталося. Нововведення не лише не вирішило проблему, воно породило нову хвилю недовіри до системи дошкілля.

Зокрема, недосконала система і погане інформування населення, призвели до плутанини в черзі та появи спільноти невдоволених. Під міською радою з’явилися перші мами-протестувальниці. З’ясувалося, що люди не знають ані свого порядкового номера в черзі, ані кількості вільних місць у садочку, не бачать хто є перед ними, хто за ними і просто не можуть відстежити, як черга змінюється. Сумнівна радість – ти реєструєшся і тихо сподіваєшся на Бога.

В управлінні освіти зізнаються, «електронна черга», справді, має кілька прикрих, але не «смертельних» вад, які уже до вересня можна виправити. Зокрема, начальниця управління Галина Слічна пояснила, що плутанина з місцями виникла через те, що завідувачі ДНЗ самостійно реєстрували дітей, яких записали в садочок ще до старту електронної черги. Вони посунули тих, хто реєструвався самостійно. Також система «не прийняла» дітей, батьки яких обрали будь-яку іншу дату бажаного зарахування, окрім першого вересня. Чому ця дата не виставляється автоматично і чому не можна було внести дані раніше записаних дітей ще до старту загальної он-лайн реєстрації, питання, вочевидь, риторичне.

Також Галина Слічна нарікає на погане інформування населення. Мовляв, люди зрозуміли, що «електронна черга» – це вже гарантія прийому у дитсадок. Насправді ж – це лише «шанс на прозоріше зарахування», який виключає контакт батьків і керівників дошкільних навчальних закладів. Добре це чи зле, але люди цієї прозорості наразі не бачать. Через закритість системи недовіра до формування черги, попри запевнення чиновників, тільки зростає.

Повна хата дітей

За даними управління освіти Львівської міської ради, у місті сьогодні функціонує 94 дитячих садки. Цього року через електронну чергу до них хочуть потрапити 16,5 тисяч малюків. Реально місто може прийняти лише 5 тисяч новачків. Це означає, що на одне «безцінне» місце у Львові претендує аж троє діток. Батьки з гіркотою жартують, що записати дитину у садок складніше, аніж вступити до університету.

У міському управлінні освіти розводять руками. Садки, які є, переповнені. Жодна з груп не відповідає державним санітарним правилам щодо кількості дітей. На 100 місцях виховується 152 дитини.

У мерії також скаржаться, що невесела ситуація з дитячими садочками дісталася Львову у спадок від важких 90-их, коли половину дитячих установ передали в оренду, частково продали чи перепрофілювали. Сьогодні місто намагається виправити помилки минулого, розриваючи угоди з орендарями та відновлюючи по кілька груп в рік. Утім ситуацію це не рятує. За даними управління освіти, цього року місто відновило 18 груп, торік – 12, а за останні чотири роки – 240. Але, незважаючи на це, одинадцять з половиною тисяч дітей прилаштувати наразі ніде. Державні садочки відроджуються дуже повільно, а доступної альтернативи у місті немає.

Начальниця управління освіти Галина Слічна розповідає, що на відновлення одного дитячого садочка необхідно від 15 до 19 мільйонів гривень. Для міста, це, начебто, непосильний тягар і без підтримки держави самотужки цю проблему воно не вирішить. Але, якщо поцікавитися в що інвестують гроші міського бюджету, можна дійти висновку, що проблема захована не лише в катастрофічній нестачі коштів, а і в неправильно розставлених пріоритетах. Лише один приклад – нав’язлива ідея міського голови Львова Андрія Садового – будівництво «трамваю на Сихів». Заради нього місто не жалкує 12 мільйонів євро. (6 мільйонів євро – кредит ЄБРР та 6,2 мільйона євро пайова участь ЛМР). Справа, мабуть, благородна і потрібна. Але точно не першочергова. Коли в будинку тече дах, добрий господар стіни не фарбує. Замість легендарної колії на Сихів, місто могло б спорудити 10 дошкільних навчальних закладів. Як кажуть, інформація для роздумів…

Реформи

А поки фінансові потоки міста спрямовують в іншому напрямку, управління освіти вирішило розширити «пропускну здатність» дитячих садків шляхом кількох реформ. Насамперед, з дитсадків Львова пропонують забрати безкоштовні логопедичні групи. На думку, Г.Слічної, логопед має працювати в кожній групі, а діти з вадами мовлення краще розвиваються серед тих, хто таких проблем не має. Натомість на місці колишніх логопедичних у Львові хочуть відкрити додаткові групи, завдяки яким у садочок можна буде прийняти більше дітей. Нову концепцію готують уже на вересень, але її ще має погодити Міносвіти. Без цього логопеди працюватимуть, як і раніше.

Окрім того, під приціл реформаторів потрапляють діти шестирічного віку, яких батьки не віддають до школи і залишають на повторний курс у дитсадку. На думку управління освіти міста Львова, перебувати в ДНЗ дітям такого віку немає потреби і вони мають звільнити місце для молодших. Галина Слічна пропонує для таких дітей створити групи позашкільного перебування тривалістю до чотирьох годин на день. Однак, як це має виглядати практично, чиновники, схоже, чітко наразі не уявляють. Крім того, кардинально на ситуацію така ініціатива не вплине. Адже дітей шестирічного віку, які повторно залишились у садочку, цього року на ціле місто було аж 427. Крапля в океані порівняно з одинадцятьма тисячами.

Більше того, таке нововведення може викликати нову хвилю непорозумінь. Зокрема, у коментарі Львівському порталу мама 5-річної Даринки Тетяна розповіла, що чутки про таку ініціативу управління освіти уже викликали занепокоєння в батьків дитсадка на вулиці Коновальця. Їхні діти через брак місць не потрапили в старшу групу. «Виходить, що мені треба буде в шість років забирати дитину до школи з середньої групи. А рівень підготовки там дуже відрізняється. Більше того, психологи самі кажуть, що не всі діти готові відвідувати школу у шість років. Питання дуже спірне», – вважає Тетяна.

Ще одна реформа може дуже не сподобатися батькам дітей дворічного віку. У Львові розглядається можливість введення обмеження на прийом у яслі дітей, яким не виповнилося трьох років, і батьки яких не вийшли на роботу. Якщо з шестирічками ще можна погодитись, то питання дворічок не настільки однозначне. Кожній мамі, яка хоч раз віддавала дитину в яслі, добре відоме словосполучення «адаптаційний період». І кожна матуся намагається привести малятко в дитсадок трохи раніше, щоб усі кризові моменти пережити ще до офіційного виходу на роботу.

«Цікаво, як мама може вийти на роботу, якщо, для прикладу, вихователь півроку не може в обідній період покласти дитину спати, чи коли малеча починає багато хворіти. Власне, є дуже багато нюансів – звикання, емоційний стан дитини, вироблення імунітету, входження в колектив. Все це потребує часу, терпіння і уваги», – каже мама 3-річної Оленки із садочка «Барвінок» на вулиці Шафарика.

Слід наголосити, що усі ці нововведення наразі є лише проектом, який не матиме майбутнього без схвалення Міністерства освіти і науки України. А воно такого схвалення наразі не дало.

Як діятиме міська влада в умовах постійного браку місць у дитсадках на тлі зростаючого baby-буму та наскільки мудрими і обережними будуть кроки чиновників-освітян, покаже час. Але вже сьогодні можна спрогнозувати, що, якщо найближчим часом у системі дошкільної освіти Львова нічого не зміниться, у місті може статися соціальний вибух. Коли система довго працює на межі, рано чи пізно вона дає збій. Готуймося.