Впродовж останніх кількох місяців завод «Ензим» ставав чи не найзгадуванішим серед існуючих сотень львівських підприємств. За таких частих інформаційних приводів, які спричиняв відомий ще з радянських часів дріжджовий завод, можна було б подумати, що йдеться про активну піар-кампанію підприємства. Однак, насправді про таку славу навряд чи мріє будь-який бізнес.
З невідомих наразі причин, однак з легкої руки міської влади Львова, ПрАТ «Компанія Ензим» була названа головним винуватцем смороду, що часто дошкуляє мешканцям та гостям міста. Безпосередньо приклався до таких звинувачень міський голова Андрій Садовий. Саме мер Львова, який, здавалося, мав би більше за інших вболівати за розвиток кожного підприємства, що працює та збагачує податками скарбницю міста, наніс найбільшого удару іміджу «Ензиму». Із трибуни сесійного залу пан Садовий неодноразово запевняв, що підприємство є головною причиною неприємних ароматів у місті. Ба більше. Міський голова безапеляційно звинувативши підприємство, заявив, що його необхідно взагалі позбутися.
“Ензим” розмістився у затишній місцині на околиці Львова
До історії питання
Попри те, що у Львові час від часу підсмерджувало не один рік, активно зацікавились можновладці цією пікантною темою лише минулої осені. Це й зрозуміло – наближався єврочемпіонат з футболу. І якщо львів’яни вже звикли час від часу гидливо затуляли носи, то перед навалою туристів із цивілізованої Європи мало бути геть незручно за неєвропейські запахи. Відтак на сесії міськради, після обговорення неприємної ситуації, було створено відповідну комісію, через кілька місяців ще одну. До нової увійшли разом із чиновниками й міські обранці.
Поважні комісії мали достеменно дослідити міські комунікації й винюхати, що й коли спричиняє сморід. Час від часу роботу цих дослідників висвітлювали у ЗМІ. Здебільшого це були інформації, продуковані прес-службою міської ради, у яких з нав’язливою постійністю повторювалось «комісія зробила висновки – запах у місті з’являється через перевищення забруднень в стічних водах компаній «Ензим», «Світоч» та «Львівський жиркомбінат»». Іноді до списку додавались ще кілька підприємств.
Варто зазначити також що ще минулого року комісія, яку очолював заступник міського голови з питань містобудування та інфраструктури Володимир Шевчук назвала усі чинники, котрі винні за виникнення неприємного запаху. Це, зокрема, і відсутність сучасної гідродинамічної машини для очищення каналізаційних колекторів. Й те, що більшість головних каналізаційних колекторів вичерпали свій експлуатаційний ресурс та потребують реконструкції або заміни. А також наявність неканалізованих районів та ряд інших причин.
Однак, як виявилось, влада міста на озвученні цих чинників і заспокоїлась. Конкретних кроків для виправлення ситуації ніхто не поспішав, тим паче, що взимку, дякуючи холодам, смерділо менше. А от навесні «раптом» знову згадали за неприємні аромати. І знову почали з того ж самого – створення нових комісій, дослідження і винюхування.
Проте цього разу з уст міських чиновників дедалі менше лунали фрази про застарілі очисні споруди та про перенасичення нечистотами каналізаційних колекторів. Натомість все частіше у повідомленнях з мерії почав вимальовуватись головний ворог – компанія «Ензим» – який нібито засмерджує місто та наносить неабиякої шкоди екологічній ситуації Львова.
Підприємство своєю чергою намагалось відбілитись від звинувачень, аргументовано пояснюючи свою непричетність, адже стічні води «Ензиму» складають лише 2% від загальної кількості стоків, що потрапляють на міські очисні споруди.
«Протягом 365 днів року «Ензим» працює , очищає свої стоки і скидає їх щоденно на міські очисні споруди, а смердить періодично і у всьому місті однаково. «Ензим» роками співпрацює з «Львівводоканалом» згідно діючої угоди, вчасно сплачує як за водопостачання, так і за додаткове очищення своїх стічних вод», – зазначали на підприємстві.
До речі, ще у 2009 році «Ензим» інвестував 5 млн. євро в проект з очищення стічних вод й за іронією долі став чи не єдиним виробничим підприємством у місті, яке має власні очисні споруди. Та, схоже, логічні пояснення не для вух міських посадовців, особливо, коли зверху подана команда на цькування.
Підтримати “ензимців” під стіни львівської Ратуші вийшли працівники й інших підприємств міста
«Є вказівка закривати»
Інформаційною війною з підприємством не обмежувались. «Львівводоканал» закидав «Ензим» претензійними заявами та подав до суду, погрожуючи припинити прийняття стоків підприємства до міської каналізації. «Ми надіслали десятки листів та претензій і врешті подали три позовні заяви до Господарського суду», — рапортував керівник «Львівводоканалу» Степан Пакіж.
Переговори щодо вирішення проблеми, які відбувалися між керівництвом «Ензиму» та «Львівводоканалу» завершилися негативно. Як розповів комерційний директор «Ензиму» Сергій Лавров, «Львівводоканал» виставив жорсткі і неконструктивні умови «Ензиму» – виплатити штрафних санкцій на суму 6-6,5 млн грн. За словами С.Лаврова, «Ензим» не може виплатити такі кошти, оскільки це означає, що підприємство зупинить свою роботу.
Утім, зважаючи на подальші заяви очільника міста, на такий плачевний для підприємства результат у мерії вочевидь й сподівались. Принаймні про це недвозначно заявив міський голова Андрій Садовий під час сесії міськради 12 липня.
«Проблема неприємного запаху є чітко встановлена – основним чинником неприємного запаху є конкретне підприємство. За кожен місяць підприємству «Ензим» виставляються претензії по 1,5 мільйона. Справи зараз в судах. Я вважаю, що це підприємство, не виконуючи всі відповідні чинному законодавству правила, не має права в подальшому отруювати життя львів`ян. Інших варіантів, як припиняти роботу цього підприємства, я не бачу», – заявив А.Садовий.
Далі він додав, що юридичне управління уже опрацьовує механізм та продумує варіанти, як припинити роботу підприємства.
А вже 25 липня працівники «Львівводоканалу» перейшли від слів до справи й таки намагались перекрити стоки «Ензиму». Як повідомила речник «Львівводоканалу» Уляна Горбата: «Є вказівка закривати».
Для підприємства такий розвиток подій ознаменував би початок краху. А у випадку закриття «Ензиму» без роботи могли б залишитись 500 людей. Окрім того, припинення випуску дріжджів спровокували б чималі проблеми у хлібопекарській галузі України, адже підприємство забезпечує 70% дріжджів для українського ринку.
Відтак працівники «Ензиму» вийшли до колектора й фізично не допустили представників водоканалу до перекриття каналізації.
Своє слово на захист дріжджзаводу врешті сказав голова Львівської ОДА Михайло Костюк, який зрозумів всю вибухонебезпечність ситуації навколо підприємства. «Проблему очищення виробничих стоків не варто вирішувати радикальними заходами, або необґрунтованими штрафами. Не варто робити різких рухів, а розробити план дій й організувати перемовини між адміністрацією «Ензиму», «Львівводоканалом» та державною екологічною інспекцією, щоб вирішити ці екологічно-виробничі проблеми», – зазначив М.Костюк.
Губернатор також ввів так званий мораторій для «Львівводоканалу» та інших контролюючих екологічних структур щодо перешкоджання у роботі «Ензиму».
З цього часу активні атаки на підприємство призупинились. Представники «Ензиму» та «Львівводоканалу» почали узгоджувати комплексні заходи із покращення очищення стоків. А у мерії швиденько дійшли висновку, що головною причиною виникнення неприємного запаху є незадовільний стан каналізаційної мережі. Щоправда такий висновок озвучив не мер Львова, а в.о. начальника управління екології Львівської міської ради Андрій Галушка.
Здавалось би, тема вичерпана. Проте термін дії мораторію, оголошеного губернатором, цими днями минає. Чи не означає це, що незабаром ми можемо стати свідком нової атаки на «Ензим». Адже досі немає відповіді на головне питання: кому й навіщо було потрібно зробити флагман українського дріжджового виробництва крайнім у цій смердючій історії?
Кому не до смаку львівські дріжджі?
Хто замовляє музику?
Дії міської влади та «Львівводоканалу» без перебільшення загрожували фактичним знищенням «Ензиму». Виробництво дріжджів – справа дуже делікатна, наслідком переривання виробничого циклу може стати безповоротна загибель мікроорганізмів, які їх створюють. Зрештою, ця загроза – не єдина.
«Раптова зупинка підприємства або перекриття каналізаційних мереж, які ми відкачуємо, призведе до того, що процес поступово буде гаснути, мікроорганізми почнуть гинути, а на очисних спорудах басейни переповнюватимуться, і це призведе до «краснодарського лиха». Тобто, все рване та піде в сторону Винник і може затопити цей регіон стоками, які мають відкачуватись», – застерігає президент ПрАТ «Компанія Ензим» Орест Вовк.
Він же наголошував й на загрозі якщо не фізичного, то економічного знищення підприємства: «Ці мільйони (йдеться про суму штрафних санкцій, які «Львівводоканал» хотів накласти на «Ензим») можуть призвести до банкрутства «Ензиму», адже компанія працює на кредитні кошти.
Загрозу ситуації відчули не лише у Львові та Україні («Ензим» забезпечує дріжджами понад 70 відсотків хлібопекарень держави), але й за кордоном. Торгові місії Болгарії та Чехії надіслали до українського уряду стурбовані листи, позаяк хлібна промисловість цих країн теж наполовину базується на “Львівських дріжджах”.
І лише з вікон львівської Ратуші ситуація виглядала абсолютно іншою. Чиновники міськради не чули ні пояснень «Ензиму», ні доводів тверезомислячих людей в Україні, ні закликів з-за кордону. Зарозумілість та тупість чи все-таки щось інше?Якось не віриться, що у мерії зібралися суцільні недоумки, готові своїми руками рубати гілляку, на якій так зручно всілися. Міському голові Львова та його команді можна закидати все що завгодно, але аж ніяк не пришелепкуватість. Як стверджують «злі язики», все, що робить мер Львова, має чітку і конкретну логіку, яка, як правило, вимірюється сумами з багатьма нулями.
Війна, як відомо, є золотим дном для підприємливих людей. До того, що Андрій Садовий з дивною періодичністю виходить на прю з черговим «супостатом», у Львові вже звикли.
Слово заступникові голови Асоціації платників податків України Андрію Антонищаку.
«У Львові що півроку міська влада знаходить собі ворогів. Спочатку воювали МАФами, після цього почалися війни з продажем алкоголю, цигарок, рекламним бізнесом, з бабусями, що продають яблука та інтерактивними клубами. Тепер почалась війна з «Ензимом».
При цьому, зайнята пошуками головного «винуватця» смороду у Львові, міська влада впритул не хоче бачити власних «грішків» у цій галузі. Мова не лише про запущене каналізаційне господарство, а й про відверту корупцію.
«Загалом у Львові налічується близько 250 підприємств, які перевищують гранично допустимі викиди у міські стоки, а відтак вони мали б у кілька разів більше сплачувати водоканалу за користування каналізацією. Власне ці кошти могли би йти на модернізацію всієї каналізаційної системи, очисних споруд. Але водоканал має заключені договори лише з 14 підприємствами. Куди ж гроші йдуть від решти 236-ти? Це питання мало б зацікавити правоохоронні органи», – каже А.Антонищак.
Очевидно, таки зацікавило, бо Антонищаку вторить прокуратура Львівській області.
«Упродовж поточного року ЛМКП «Львівводоканал» видало дозволи на скидання наднормативно забруднених стічних вод у каналізаційну мережу міста 13-ти підприємствам. Ще 85 підприємств це роблять без отримання відповідного дозволу. Однак ЛМКП «Львівводоканал» не нараховує цим суб’єктам плату в п’ятикратному розмірі від встановленого тарифу як передбачено Правилами прийому стічних вод», — йдеться у повідомленні прес-служби прокуратури.
Отож, при бажанні, міський голова Львова міг знайти крайнього у смороді не на околиці Львова, а поближче до свого кабінету. Тож чому саме «Ензим» став основною мішенню атаки мера? Кому було вигідно під вуаллю боротьби зі смородом спробувати знищити далеко не найгірше у Львові підприємство, яке справно наповнює доброю копійчиною міську казну і дає роботу більш як 500 львів’янам?
У розмовах з кореспондентом «Львівського порталу» не останні у Львові люди, у тому числі в стінах мерії, відверто говорили: «наїзд» на «Ензим» – відверта «заказуха», за якою стоїть впевнена диригентська рука у високих столичних кабінетах. Ось що, зокрема, каже секретар Львівської міської ради Василь Павлюк.
«Один зі столичних високодостойників, який керував проведенням Євро-2012, володіє практично всією хлібопекарською галуззю України. І тільки дріжджовий завод, який поставляє 70 відсотків продукції на всю Україну, а також і за кордон, належить іншим людям. Та ще й знаходиться у Львові. Так чого ж не прибрати це все до своїх рук? От і пішов удар. Зараз трошки процес притих, оскільки прозвучала загроза зупинити виробництво, а це зупинка пекарень. Була б страшна трагедія. Тому побоялись і дали команду стоп. Хоча це затишшя тимчасове. Удар піде знову, з іншого боку. Вони не залишать підприємство у спокої», – вважає він.
Голова ЛОДА Михайло Костюк теж вважає, що в ситуації з “Ензимом» не все чисто, називаючи її «екологічним рейдерством». Зрештою, позиція М.Костюка, якому підприємство чималою мірою завдячує припиненню атаки на нього, вартує ширшої цитати:
«Коли я почув галас навколо підприємства «Ензим», запросив кілька аналітичних довідок.
Поїхав подивився підприємство, як воно виглядає. Там все чисто, гарно, сучасно, прибрана територія, все працює за регламентом. І склалось враження, що цей шум, негатив – це несправедливо, не толерантно щодо підприємства. Спеціалісти з управління економіки теж кажуть: не можна такого робити, це антиреклама. А у підприємства багато європейських споживачів, там експорт налагоджений.
Відтак я запросив ініціаторів того домагання – я б так це назвав. І кажу: «Скажіть хлопці, звідки ви взяли, що саме «Ензим» є джерелом неприємного запаху. Вони відповіли: «Та ні. Та ми не знаємо чи саме це підприємство, але воно стоки скидає». Попросив конкретні характеристики: що пахне, які елементи складають собою неприємний запах, яка шкідливість, просив: розпишіть мені, який продукт, хімічна сполука чи газ може бути спричинений цим підприємством. Мені не відповіли.
Я тоді сказав, щоб не робили з цього цирку, бо вони ганьблять край та ганьблять підприємство.
Хто міг це зробити? Звичайно, такий поголос негативної інформації – це приховане рейдерство, екологічне. Це група людей, яка закидає підприємству вимоги, звинувачує у чомусь, а другі приходять і роблять свою чорну справу.
Я б не хотів, щоб у нас це відбувалось. Наш край вільний від рейдерства і в нас має бути вільний доступ до ринку.
Ну і звичайно присутня політика. Від такого шуму політики хочуть дістати дивіденди. Спочатку один шумить, потім другий ходить дивіденди збирає. Я не хочу, щоб це робилось. Хай політики працюють на майданчиках, які не зв’язані з економічним успіхом підприємств. Виходьте на майдан і говоріть, що завгодно. Але від цього не має спадати виробництво, не повинні втрачатись робочі місця і не повинно бути зменшено податкових надходження до бюджету області».
А що ж безпосередній організатор «екологічного рейдерства»? Міський голова Андрій Садовий, якого ми попросили прокоментувати версію замовної атаки на «Ензим», зробив круглі очі:
«Факт, що озвучуєте… Я рекомендую зробити звернення у прокуратуру, щоб провели розслідування. Це надзвичайно серйозні речі і не мають залишитись поза увагою».
При цьому міський голова Львова не втратив нагоди ще раз кинути шпильку на адресу підприємства.
«Те, що підприємство не хоче оперативно вирішувати проблему і пробує шукати невідомо який кут, – їм це не поможе. Я маю повагу до всіх підприємств міста Львова, я чітко стою на позиції: усі підприємства мають працювати згідно до чинного законодавства. Є у нас «Львівводоканал» і є в нас «Ензим» і поміж собою повинні працювати по закону.
Але коли показують дослідження, які робить екологічна інспекція, які робить інспекція водоканалу і там перевищення рівня шкідливих речовин у стоках у п’ять-десять разів… Куди ж це сховати?».
Отож, схоже, ставити крапку в цій історії ще рано. Після першої сутички гравці взяли паузу, щоб по недовгій перерві розпочати нову атаку. Можливо, зачекають завершення виборчого процесу, а можливо, й навпаки, спробують зловити рибку у смердючій воді саме у розпал передвиборчих баталій.
А смороду, до речі, у Львові менше не стало.
Фото – Львівський портал
Зоряна Онишкевич, Юрій Лобан, «Львівський портал»