Віктор Ющенко офіційно вступив на президентських пост. Проте, одна з найосновніших складових поствиборного „синдрому“ – персоніфікований розподіл владних повноважень – може стати однією з найосновніших проблем новообраного президента. Львівщина не стала „білою вороною“ у цьому процесі. Більш того, публічні міжусобні протистояння між львівськими політиками-переможцями почалися ще задовго до інавгурації лідера „Сили народу“. Чи не усі сходяться на тому, що посаду голови Львівської ОДА посяде народний депутат України, керівник Львівського обласного штабу Віктора Ющенка Петро Олійник. Проте, окрім губернатора Львівщини, інші посади в регіоні залишаються за завісою таємничості. Про підводні течії боротьби за входження у владу, слідування критеріям Віктора Ющенка стосовно нової кадрової політики в Україні та апетити на обіймання ключових посад у Львівській області кореспондентові Західної інформаційної корпорації розповідає голова ЛОО партії „Батьківщина“ (складової коаліції „Сила народу“) Іван Денькович.
— Пане Іване, кандидатура Петра Олійника на посаду голови Львівської ОДА є справою вирішеною чи, можливо, губернатором області може стати хтось інший?
— Кандидатура на посаду голови Львівської облдержадміністрації ще остаточно не вирішена, але першим кандидатом на посаду губернатора Львівської області є Петро Олійник. Усі питання будуть зняті тоді, коли Віктор Ющенко підпише указ про призначення Петра Олійника губернатором Львівщини.
— Тобто справа уже вирішена!?
— Петро Олійник – реальна кандидатура, котра має усі задатки, аби очолити Львівську область.
— На Вашу думку, чи залежатиме призначення львівського губернатора від прізвища прем’єр-міністра України?
— Те, хто буде прем’єр-міністром, не матиме значення при визначенні посади губернатора Львівщини. Петро Олійник – найреальніша кандидатура, незважаючи на те, хто буде головою уряду. Це не вплине на вибір голови Львівської ОДА. Олійник довів свої якості, керуючи штабом Віктора Андрійовича, проявив організаторські здібності, прагнення, бачення ситуації. Спочатку він довів це на посаді міського голови Червонограда.
— Пане Денькович, критерії Ющенка стосовно формування нової кадрової політики в Україні зводяться до таких якостей як професіоналізм, моральність, патріотизм. Жодного слова про приналежність до тієї чи іншої політичної структури там немає. Як це в’яжеться зі справжньою кадровою політично-персоніфікованою війною, що розгорнулася зараз у Львівській області?
— Ми провели у Львівській обласній раді „круглий стіл“, на якому голови обласних партійних організацій висували ті ж критерії. В кожній обласній організації партії як складової „Сили народу“ та у наших союзників є люди, котрі відповідають цим критеріям.
А партійна приналежність є нічим іншим, як дотриманням тієї квоти, яку узгодили під час підписання угоди про створення коаліції „Сила народу“. Там написано: „Наша Україна“ – 50% посад, БЮТ – 25%, і союзникам, котрі приєдналися пізніше, також 25%. Це відбулося на рівні Києва. На рівні Львівської області такої угоди не підписували. Але я вважаю, що ці домовленості потрібно дотримувати.
Якщо взяти до уваги Львівщину, то 25% посад ЛОО „Батьківщина“ забезпечить без проблем. В інших регіонах, де партійні організації є слабшими, висуватимуться не обов’язково члени партії. Можна висувати членів партії або прихильників.
— Чи можемо ми назвати боротьбу за розподіл головних посад в області в середовищі „Сили народу“ на Львівщині конкурентно здоровою? Чи не узяли партійні та особисті амбіції гору над загальнонаціональним інтересом?
— Партійні та особисті амбіції взяли гору. Про це свідчать заяви Ярослава Кендзьора, мовляв, у партію „Батьківщина“ вступило багато есдеків. Це робиться для того, аби принизити роль „Батьківщини“.
На рівні районів конкуренція ще жорсткіша. Люди не оцінюють свої здібності, рівень знань, стаж, а пропонують свої кандидатури на посаду голови райдержадміністрації, на ту чи іншу посаду. Боротьба триває. Вона тривала навіть тоді, коли створювали штаби і працювали в штабах на спільну перемогу.
А зараз триває боротьба між партіями. Це неприпустимо, адже наші вороги збоку спостерігають і радіють цьому. Конкурентно здоровою цю боротьбу я назвати не можу. У інших регіонах відбувається те ж. Я спілкувався з моїм колегою з Тернополя: там така ж ситуація.
— Наскільки впливовими під час формування нової владної вертикалі та безпосередньо роботи виконавчої структури області будуть Львівська обласна рада та її голова Михайло Сендак?
— Для того, аби на Львівщині була нормальна ситуація під час формування нової влади, потрібно сісти за стіл переговорів Петрові Олійнику, представникам облради на чолі з Сендаком та представникам обласних партійних організацій: „Сили народу“, СПУ та ПППУ.
— А НАПУ?
— Якщо на рівні Києва НАПУ відіграла значну роль, то на теренах Львівщини вона була в тіні. І те, що Володимир Снітинський спочатку очолив штаб Януковича на Львівщині, багато про що говорить.
Призначення повинні відбуватися чесно, відверто та прозоро. Обласну раду також потрібно враховувати. Якщо не врахують позицію чиєїсь зі сторін, йтиме підкилимна боротьба, може розгорнутися війна, скажімо, між губернатором та головою обласної ради.
На сьогодні Михайло Сендак не ставить вимоги віддати йому кілька голів РДА. Він ставить вимогу брати участь у формуванні влади. Це нормальне явище.
— Вдамося до простої арифметики: ви вважаєте, що представники БЮТу достойні посісти п’ять посад голів РДА, соціалісти твердять про три, НАПУ – також про п’ять. Тоді „Нашій Україні“ залишається сім посад керівників районів. Очевидно, що на усіх не вистачить. Чи готові ви відмовитися від своїх претензій на користь інших учасників коаліції „Сила народу“ і за яких умов?
— Згідно з угодою, підписаною між Ющенком та Тимошенко, „Наша Україна“ повинна обійняти 50% голів РДА. Тобто 10 районів повинні очолити представники „Нашої України“. Ці 10 посад нехай ділять між собою так, як їм заманеться. 5 голів РДА (25%) повинні бути за „Батьківщиною“. А решта 5 – для СПУ, НАПУ та партії Кінаха.
Але ми не можемо порівнювати потенціал, скажімо, „Батьківщини“ та соціалістів на Львівщині, виходячи з критеріїв Віктора Ющенка. Хоча внесок кожної партії в перемогу Ющенка був потрібним. Але під час формування влади потрібно реально оцінювати свої можливості, а не просто говорити: „Я хочу!“.
— Бажання ЛОО партії „Батьківщина“ бачити на посаді голови уряду Юлію Тимошенко є зрозумілим та природнім. Ваша позиція співпала з позицією депутатів Львівської обласної ради випадково, чи, можливо, існувала інша мотивація в облради, аби виступити з листом на підтримку Юлії Тимошенко?
— Обласна рада приймала рішення самостійно. Я не брав у цьому участі, мене навіть не було у Львові. Мені Новоженець передзвонив і повідомив, що рада прийняла таке рішення. Я не вбачаю у цьому нічого поганого. Людина заслужила бути прем’єр-міністром. Я переконаний, що Юлія Володимирівна Ющенка не підведе.
Але наближаються парламентські вибори, і багато хто з коаліції „Сила народу“ на бажає бачити Юлію Тимошенко на посаді голови уряду, адже це потужний стартовий майданчик для перемоги на парламентських виборах.
Коли представники „Сили народу“ (у той час, коли Ющенко був хворий) перебували у Львові і потрібно було їхати у Червоноград, ніхто не поїхав (ні Костенко, ні Тарасюк, ні Порошенко), а поїхала Юлія Володимирівна, адже там чекало 5 тисяч людей. І після цього вона не полетіла до Києва літаком, як усі інші, а поїхала автомобілем. Вона працювала потужно і заслужила на цю посаду.
Потрібно прислухатися до думки простого люду. Адже не секрет, що переважна більшість виборців на Заході і в Центрі України хочуть бачити Юлію Тимошенко на чолі уряду.
— Чому ж тоді Ярослав Кендзьор за присутності Петра Олійника назвав це усе вороттям до часів СРСР? Невже так важко було дочекатися, принаймні, інавгурації Віктора Ющенка перед тим, як починати випускати критичні стріли один в одного?
— Боротьба, яка тривала до президентських виборів, продовжується й зараз. Саме це спонукало Ярослава Кендзьора скликати прес-конференцію та випускати критичні стріли в бік нашої партії. Президентські вибори трохи це призупинили, але тепер Кендзьор побачив реальну силу партії „Батьківщина“. Він побачив реального конкурента на парламентських виборах. Він побачив, що наша партія має підтримку людей, міцні структурні підрозділи. І для того, аби принизити роль „Батьківщини“, аби ми не взяли участі у розподілі влади, проводяться такі прес-конференції.
Мені дуже дивно, що це відбувається за участі Петра Олійника. Він навпаки, як майбутній голова Львівської облдержадміністрації, мав би Ярослава Кендзьора зупинити.
— Вам лише дивно? А що ж далі?
— Я радився з Києвом, ми хотіли зробити певні заяви, але мені порадили не реагувати на витівки Ярослава Кендзьора. Партію „Батьківщина“ хочуть бачити союзниками УНП, ХДС, УРП „Собор“. Практично усі хочуть бачити союзника у нашому обличчі. Але партія „Батьківщина“ є самодостатньою структурою, аби йти на вибори 2006 року самостійно.
Те, що люди зараз ідуть у нашу партію (а це порядні люди), є дуже позитивним моментом. Але на цьому інші спекулюють. Наголошую: ті люди, які були причетні до співпраці з СДПУ(О) або „Партією Регіонів“, які є непорядними, або які були членами СДПУ(О) чи „регіонів“ у партії „Батьківщина“ не будуть. Їм закрита туди дорога.
А Ярослав Кендзьор, не володіючи жодними фактами (нехай би, принаймні, назвав прізвища), огульно вдався до критики. Якщо б він був моїм нормальним колегою, згадав би, що ми є коаліцією „Сила народу“, зустрівся б зі мною (чи, принаймні, викликав до себе) і сказав: „Іване, ти робиш помилку! Ці люди є такими, такими і навіть такими!“. А він навіть не передзвонив до мене як старший колега. Він міг дати мені пораду, а замість цього – проводить прес-конференцію і огульно „констатує“, що партія „Батьківщина“ стала лігвом для СДПУ(О) і інших.
Стосовно Мостиськ. У партію „Батьківщина“ написав заяву голова Мостиської районної ради Ігор Стецина – довірена особа Андрія Шкіля. Ця заява досі не розглянута на бюро районної організації партії. Бюро вирішуватиме: чи приймати його в партію, чи ні. Але відмовити можна на певній підставі. Ми не можемо заборонити людині написати заяву з бажанням вступити в партію. Кожна людина може це зробити.
Стосовно фракції „Батьківщина“ у Мостиській районній раді. Вони можуть це не погоджувати з головою ЛОО „Батьківщина“. Вони назвали фракцію „Батьківщина“, не будучи членами партії.
— Фракційне об’єднання у раді будь-якого рівня створюється за ідеологічними переконаннями, на відміну від депутатської групи?..
— Поки що фракція „Батьківщина“ у Мостиській райраді не має стосунку до партії. Але якщо депутати, які ввійшли до цієї фракції, напишуть заяви на вступ до партії і, якщо вони є порядним та чесними людьми (не мають зв’язку з СДПУ(О) чи „Партією Регіонів“), то дорога для них не є закритою. Але, якщо вони були в цих партіях, особливо в СДПУ(О) (з якою Юлія Володимирівна воювала стільки років), то їх у „Батьківщині“ не буде.
Йде боротьба за владу. Звертатися до Юлії Тимошенко може кожен громадянин України. Але мені дуже дивно, що у цьому листі на ім’я голови нашої партії, першим стоїть прізвище Бердяка, а на другому – Саїка (голова Мостиської районної організації партії „Батьківщина“. – Авт.). Йде боротьба за портфель голови Мостиської РДА.
Можна задати питання панові Бердяку: а де ж він працює останніх вісім років? В районній адміністрації, на службі режиму Кучми. Тому звинувачувати поголовно усіх, а не бачити свого обличчя в дзеркалі…
„Батьківщина“ не претендує на посаду голови Мостиської РДА. Тому мені дуже шкода, що у цю боротьбу втягнули голову Мостиської районної організації партії пана Саїка.
— А на які райони претендує ЛОО „Батьківщина“?
— Ми претендуватимемо на голову РДА у Золочеві, Городку, Скольому, Перемишлянах, Стрию. Але ми свідомі того, що потрібно вести переговори. На посади голів РДА у цих районах в основному ми висуватимемо голів районних парторганізацій „Батьківщини“.
– Зараз у „Батьківщину“ на Львівщині почало вступати багато людей. Переважно, це так звані „помаранчеві трансвестити“. Дехто з нардепів від Львівщини навіть заявляв, що скаржитиметься голові вашої партії Юлії Тимошенко, мовляв, такими перевертнями не можна поповнювати ряди складової коаліції „Сили народу“ в нашому регіоні. До речі, чимало розмов викликає масовий вступ у БЮТ працівників мерії, зокрема, заступника міського голови Ірини Романів, начальників управлінь. Вам не видається, що таке нарощення політичних м’язів напередодні парламентських виборів мимоволі викликає аналогії з розбудовою окремих партій часів Леоніда Кучми?
– Поки що з мерії заяву на вступ до „Батьківщини“ написала лише заступник міського голови Ірина Романів. Точаться розмови (Кендзьор про це знає, а я – не знаю), що написали заяви Василь Кравців та інші. Я цього, на відміну від Ярослава Кендзьора, не знаю.
Я розумію, що наближаються вибори і вестиметься боротьба за крісло міського голови Львова. Я впевнений, що Любомир Буняк піде на наступну каденцію, він шукає підтримки тієї чи іншої партії. „Батьківщина“ підтримала Любомира Костянтиновича на минулих виборах. Я не заперечую, що ми його підтримуватимемо і у 2006 році. Але це не є остаточним рішенням. Якщо у нас не знайдеться іншої кандидатури, тоді ми його підтримаємо.
Зрозуміло, що НРУ, УНП, ПРП матиме свої кандидатури, буде йти боротьба. І та партія, яка матиме більший вплив у Львові, отримає перемогу. Сьогодні я не сумніваюся, що партія „Батьківщина“ має найвищий рейтинг у місті. Ми нічим не скомпрометували себе. Тому люди зараз реально оцінюють можливості кожної партії.
Чому мерія хоче підтримки нашої партії? У мерії також працюють мудрі люди, аналізують ситуацію і розуміють, що підтримки, скажімо, у НРУ, який постійно воює з міським головою, вони не знайдуть.