ОСТАННІ НОВИНИ

«Газова камера» для інвесторів: на Львівщині може вибухнути черговий інвестиційний скандал

Олена ЖОЛКЕВСЬКА, Львівський портал

|

Ринкова економіка породила чіткий, зрозумілий, органічний, взаємовигідний та ефективний спосіб існування в усіх сферах економічних відносин. Той, хто вкладає кошти в розвиток, неодмінно принесе благо не лише собі, а й галузі, яку намагається зробити максимально ефективною. Перш за все це стосується взаємовідносин держава-приватний інвестор. Адже від ефективної взаємодії цих суб’єктів залежить перш за все не лише рівень вигоди того приватника, який вклав кошти, а рівень становлення та збалансування усієї державної галузі, в рамках якої здійснюється той чи інший проект.

254

Іншими словами, якщо державні інституції, як володар-розпорядник тих чи інших благ, йдуть назустріч інвестору, то чекай розвитку. Якщо ж ні – то однозначно, нас переслідують ті чи інші шкурні інтереси. Біда в тому, що шкурний інтерес кількох вмілих ділків вже здер три шкури з українців. А трагізм ситуації в тому, що після двох революцій в Україні та вже дворічної кривавої війни на Донбасі схеми, ролі та сценарії, на жаль, не змінилися. Під вершиною айсберга боротьби з корупцією та «всюдисущого реформування» й далі гніздиться кубло кланово-олігархічного-кріпацького ладу, який і не думав виходити з 90-их.

І не думає досі. Не виключення, а радше правило – Західна Україна, в рідній землі якої зосереджено не так вже й мало дорогоцінних копалин. Не будемо вже згадувати про бурштин, вугілля та інші проблемні речі, які й так не сходять з екранів телевізорів.

Копнімо, а точніше пробуримо, глибше: природній газ. Ціни на блакитне паливо для населення зросли в рази, через російську військову агресію українська влада домовляється про імпорт газу з європейських країн і постійно говорить про потребу збільшення видобутку власного газу. І є наближені до владної верхівки особи, які заробляли мільярди на газі, видобуваючи блакитне паливо з розроблених за державний кошт газових родовищ і не сплачуючи державі ренту за користування надрами.  Так нарощував свої капітали на газових родовищах зараз вже біглий Онищенко. Ні про які інвестиції в геологічні вивчення та буріння нових газових свердловин – навіть мова не йшла. А навіщо – якщо все можна зробити за державні гроші, а прибуток покласти у приватні кишені.

І таких онищенків буде десятки, допоки прокуратура не перекриє вентилі викачування державних коштів, а влада не забезпечить прозорі ринкові умови для тих небагатьох приватних інвесторів, які вкладають кошти у розвиток.

А поки українські урядовці розповідають на міжнародних економічних форумах про інвестиційну привабливість нашої держави, на газовидобувному ринку України через неоднозначну позицію керівництва Державної служби геології та надр України розгорається інвестиційний скандал. Один з небагатьох інвесторів, який ризикнув укласти договір про спільну діяльність з державною геологічною службою, має всі шанси бути «кинутим» на понад 4,5 мільйонів доларів США.

Йдеться про співпрацю в георозвідувальній сфері між державним підприємством «Західукргеологія» та приватною компанією-інвестором «Нафтогазрембуд-1». ДП «Західукргеологія» входить до складу НАК «Надра України» і позиціонує себе як провідне підприємство геологорозвідувальної галузі в Західних областях України. Ні більше, ні менше. З інформації на офіційному сайті «Західукргеології» – підприємством відкрито, розвідано і продовжується розвідка понад 1300 родовищ корисних копалин, з них: нафти – 20, газоконденсату – 12; газу – 37; шахтних полів кам’яного вугілля – 26; бурого вугілля, золота, поліметалів, германію, самородної сірки,  калійних солей; родовищ прісних, мінеральних, термальних вод та багато іншого чим багаті наші надра.

Коштів на дороговартісні георозвідувальні та видобувні роботи держпідприємтво не має. Тому з двохтисячних років уклало близько 17 договорів про спільну діяльність з приватними компаніями. Відповідно до українського законодавства існує практика співпраці на основі договору про спільну діяльність між приватними структурами (інвесторами) та державними підприємствами. Такий самий договір про спільну діяльність у 2003 році ДП «Західукргеологія» укладає з корпорацією «Укрнерудпром» на проведення геологічних вивчень на території Тинівської площі (Львівська область). Мета співпраці між приватним «Укрнерудпром» та державним ДП «Західукргеологія» – пошук та розвідка газових родовищ. Співпраця вигідна для обох. З однієї сторони державне підприємство має спеціальний дозвіл на геологорозвідувальні роботи і може виконувати повний комплекс робіт, починаючи від пошуку і закінчуючи видобутком… Може, але не має коштів. Ні на що! З другої сторони приватний інвестор, який вкладає кошти в усі роботи по геологічному вивченню Тинівської площі і при цьому забезпечує роботою фахівців ДП «Західукргеологія».

Відповідно до договору, його учасники мають однакові права на набуту інформацію в процесі геологічного вивчення, яка коштує дуже великих грошей. Якщо в ході геологічних вивчень знайшли газ, то прибуток від його продажу розподілявся у співвідношенні: 40% отримує ДП «Західукргеологія», а 60% – інвестор – корпорація «Укрнерудпром». Окрім того, договором сплачуються податки. Лише за 2015 рік сплачено понад 30 мільйонів рентного платежу та податків в державний бюджет.

В 2011 році «Укрнерудпром» продає свою частку компанії «Нафтогазрембуд-1», яка отримала правонаступництво по договору.

І поки інвестор вкладав кошти в геологічні роботи і при цьому заробляли як інвестор, так і держава – все було добре. У 2014 році компанія «Нафтогазрембуд-1» готує звіт в Державну комісію України по запасах корисних копалин на Тинівській площі, щоб надалі отримати спецдозвіл вже на промисловий видобуток газу.

Саме з цього моменту засновники компанії-інвестора зіштовхуються з українськими реаліями співпраці з держпідприємствами і зайдуть в дворічну судову тяганину, щоб захисти свої права і вкладені ними 4,5 мільйонам доларів США.

Постанова Кабміну № 615 від 30 травня 2011 року «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» твердить, що той приватний інвестор, який вклав кошти у геологічні вивчення надр і знайшов корисні копалини, має право без конкурсу отримати від Державної служби геології та надр України спецдозвіл на промисловий видобуток знайденого (у даному випадку – газу) на 15 і більше років. При цьому, угода між ДП «Західукргеологія» та «Нафтогазрембуд-1» передбачає, що промисловий видобуток може здійснюватися двома суб’єктами також на підставі договору про спільну діяльність.

Отже, компанія-інвестор за власні кошти розробила проект захисту запасів та захистила його в Державній комісії України по запасах корисних копалин. Далі звіт по захисту запасів подали в Державну службу геології та надр України, яка його і затвердила.

Цим же шляхом мало б рухатися і керівництво  ДП «Західукргеологія»: збирати документи, отримувати окрім іншого необхідні дозволи з Міністерства екології і природніх ресурсів, Львівської обласної ради і так далі. Це дало б їм можливість надалі вести спільну діяльність з приватним інвестором, тільки вже щодо промислового видобутку газу. Проте, на держпідприємстві «Західукргеологія» чи то з причини відсутності коштів, чи то з якихось інших, – документи на отримання спецдозволу на промисловий видобуток на Тинівській площі не готували.

Відтак, «Нафтогазрембуд-1» як юридична особа подає в Державну службу геології та надр України документи на отримання спецдозволу на промисловий видобуток газу на Тинівській площі. Однак отримали відписку, а з нею і розуміння, що спецдозвіл їм не збираються видавати.

«Ми отримали відписку від Держгеослужби, начебто ми не можемо отримати спецдозвіл на промисловий видобуток, бо він належить ДП «Західукргеологія». Але це звичайна маніпуляція, бо «Західукргеологія» має спецдозвіл на геологічне вивчення, але аж ніяк не на промисловий видобуток. Наша компанія вклала свої кошти, добросовісно виконала інвестиційні зобов’язання і має законне право отримати дозвіл на видобуток газу. За нашою інформацією, є особи, які поклали око на родовище. Тобто ми вклали мільйони в розвідку, а це надзвичайно дороговартісна інвестиція і, зважаючи на низькодебетність газових родовищ на Львівщині, – ще й з великим терміном окупності. А хтось просто хоче прийти і практично забрати твою працю, твої кошти. Ми маємо справу зі своєрідним рейдерством і покривається воно керівництвом Держгеослужби. По цьому факту ми будемо писати звернення до Генпрокурора і до Прем’єр-міністра. Також дізнаємось, що керівництво Держгеослужби пробує нашу компанію прив’язати якимось чином до Онищенка, очевидно від правового безсилля і для якоїсь дискредитації. Якщо влада та правоохоронні органи не будуть захищати права інвесторів в Україні – це відкат в минуле», – розповідає директор компанії «Нафтогазрембуд-1» Володимир Яцик.

На сьогодні компанія-інвестор «Нафтогазрембуд-1» виграла дев’ять судів різних інстанцій. Невдовзі має відбутись чергове судове засідання – Держгеослужба подала касацію.

Не виключено, що в таку ж ситуацію, як «Нафтогазрембуд-1», можуть потрапити й інші інвестори, які уклали договори про спільну діяльність з державними геологічними підприємствами і вкладали кошти в розвиток.

Тому виникає питання: чому в нашій країні так поводяться з багатомільйонним інвестором, який приносить кошти, вкладає в галузь, розвиває її, забезпечує роботою багатьох людей, дає поштовх для розвитку, хоче працювати на законних підставах? Який інвестиційний імідж на міжнародній арені після такого може мати держава Україна, якщо керівники таких держструктур як Держгеослужба лише декларативно супроводжують та підтримують інвестиційні проекти?

Львівський портал звернувся за коментарем до директора ДП «Західукргеологія» Дмитра Штикала:

«Західукргеологія» – це підприємство, яке стовідсотково належить НАК «Надра України». Відповідно «Західукргеологія» представляє державу. Дозволом на розробку родовища ми володіємо вже давно. Зараз на етапі нашої співпраці з «Нафтозагрембуд-1» останній вирішив забрати цей дозвіл з державного управління в приватне. Ми з цим категорично не погоджуємося, адже «Західукргеологія» вважає, що цей спецдозвіл належить державному підприємству. Його не можна забрати. Це – незаконно.

«Нафтозагрембуд-1» пішов судовим шляхом. Питання видачі спецдозволів належить до сфери управління Державної служи геології та надр України. І саме вона цим займається. Ми подали запит на продовження спецдозволу для «Західукргеологія» ще півроку назад. Моя особиста думка є такою, що ми маємо право сподіватися, що цей спецдозвіл буде нам продовжено.

Законодавство дозволяє нам рухати двома шляхами: ми можемо продовжувати геологічне вивчення, а можемо його призупинити і займатися лише розробкою. Але площа ще не освоєна до кінця, тому є можливість продовжувати геологічні вивчення.

Також за останні два роки вони припинили платити нам дивіденди. Ще «Нафтозагрембуд-1» не надає документи на свою господарську діяльність. В категоричній формі відмовляється надати інформацію про рух коштів на рахунку.

Зараз ми хочемо розірвати договір про спільну діяльність. Адже інша сторона не дотримується умов договору».

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.