Правосуддя по-львівськи або технічна описка як підстава для рейдерської атаки

|

Приватне підприємство «ТІМ» заявляє про те, що зазнає зухвалої рейдерської атаки з метою заволодіння належним йому активом, а саме будівлі торгівельного центру по вул.Сахарова, 45. Про це йдеться у прес-релізі підприємства, який опинився у розпорядженні Львівського порталу.

hvemida

Ця історія почалася майже десять років тому. 22 лютого 2006 року між ТзОВ «ЖИТЛОБУДДИЗАЙН» (продавець) та Приватним підприємством «ТІМ» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу будівлі, відповідно до п.1. якого ТзОВ «ЖИТЛОБУДДИЗАЙН» продало Приватному підприємству «ТІМ» будівлю корпусу № 59 під літерою «З-2» загальною площею 3 747,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сахарова, буд. 45.

Продаж було вчинено за 3 903 000,00 грн., які повністю були  сплачені покупцем (ПП «ТІМ») на рахунок продавця, а в день укладення та нотаріального посвідчення договору сторонами було підписано Акт приймання-передачі приміщення, за яким продавцем було передано, а покупцем прийнято у власність будівлю корпусу № 59 під літерою «З-2» загальною площею 3 747,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сахарова, буд. 45. Право власності на вищевказану будівлю було зареєстроване 02.03.2006 року ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» за ПП «Тім» відповівдно до витягу № 9985823.

Придбавши будівлю і повністю розрахувавшись за неї ПП «ТІМ», враховуючи  перебування будівлі в жалюгідному та непридатному для ведення бізнесу стані,  вирішило реконструювати його під торговий центр для наступної передачі його в оренду.

На підставі рішення Виконавчого комітету  Львівської міської ради від 02.06.2009 року № 393 Приватному підприємству «ТІМ» дозволено проектування реконструкції будівлі корпусу №59 на вул. Академіка Сахарова, 45 під торговий центр.

22 червня 2011 року Інспекцією державного архітектурно будівельного контролю у Львівській області було зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт № АВ 08311008534 на реконструкцію приміщень в м. Львові на вул. Сахарова, 45 під торгівельний центр.

05 липня 2011 року Інспекцією державного архітектурно будівельного контролю у Львівській області після завершення реконструкції приміщень в м. Львові по вул. Сахарова, 45 під торгівельний центр було зареєстровано Декларацію про готовність об’єкта до експлуатації № АВ 14311013, у пункті 12 якої, вказано про те, що проведено реконструкцію 2 поверхової споруди з цокольним поверхом, під торгівельний центр (магазин самообслуговування). Проведено будівельні роботи з влаштуванням в цокольному поверсі технологічних приміщень торгівельного центру, на першому та другому поверхах розташовано торгові площі. Загальна площа будівлі після реконструкції складає 3949,9 кв.м.

26.08.2014 року Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції було проведено державну реєстрацію права власності Приватного підприємства «ТІМ» на вказаний об’єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26.08.2014 року, відповідно до даних якого, за адресою м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд.45 знаходиться торгівельний центр площею 3949,9 кв.м. та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності номер 26026513 від 26.08.2014 року.

Минуло майже 9 років від дати укладення договору купівлі-продажу об’єкту. І раптом в листопаді 2014 року ТзОВ «ЖИТЛОБУДДИЗАЙН» звернулося до господарського суду Львівської області з позовом про те, що договір є недійсний у зв’язку із тим, що продаж відбувся не тій особі, замість ПП «ТІМ» мали продати ТзОВ «ТІМ», а тому угода укладена під впливом помилки та є недійсною, а майно слід повернути назад продавцю.

Розуміючи всю абсурдність та безпідставність таких вимог, пропуск термінів позовної давності, а також надуманість підстав для пред’явлення такого позову ПП «ТІМ», ґрунтуючись на вимогах закону та численій судовій практиці вищих судових інстанцій, почало захищати свої інтереси в суді.

За результатами розгляду справи 06.05.2015 року Господарським судом Львівської області було винесено єдине можливе з точки зору закону та логіки рішення про відмову в позові.

Суд першої інстанції мотивував, що в рішенні загальних зборів засновників, на підставі якого укладався спірний договір купівлі-продажу, має місце саме технічна описка в організаційно-правовій формі особи покупця, а не факт укладення договору під впливом помилки і це підтверджується фактом того, що доказів існування відносин між ТзОВ «Житлобуддизайн» та ТзОВ «Тім» не надано, продавець отримав кошти від ПП «Тім» в повному обсязі, будівля була передана по акту-приймання передачі і жодна із сторін впродовж майже 9 років не оспорювала такий договір (схвалення правочину), що об’єкт змінив свою первинну форму існування і вартість та вже не є корпусом №59, а є торговим центром, а тому реституція неможлива.

Однак це не зупинило опонентів і останні подають таку ж як і позов  необґрунтовану  апеляційну скаргу від 26.05.2015 року до Львівського апеляційного господарського суду.

Будучи глибоко переконаними в своїй правоті ПП «Тім» надало суду свої  заперечення спростувавши всі доводи апеляційної скарги.

Однак 27.08.2015 року колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду Мирутенко О.Л., Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М. було проголошено постанову, якою апеляційну скаргу задоволено з повністю, визнано недійсним Договір купівлі-продажу будівлі від 22 лютого 2006 року, укладений між ТзОВ «ЖИТЛОБУДДИЗАЙН» та ПП «ТІМ»,  застосовано правові наслідки недійсності правочину шляхом повернення ПП «ТІМ» ТзОВ «ЖИТЛОБУДДИЗАЙН» будівлю корпусу № 59 під літерою «З-2» загальною площею 3 474,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 45, і повернення ТзОВ «ЖИТЛОБУДДИЗАЙН» ПП «ТІМ» оплачених коштів.

При цьому судом зроблено висновок, що договір укладений під впливом помилки щодо сторони правочину, бо продаж мав відбутись саме ТзОВ «Тім», а не ПП «Тім», при цьому суд не вказує якому саме ТзОВ «Тім» (з посиланням на ідентифікаційний код) мала бути продана будівля та в чому полягає порушення прав продавця (кошти отримані від ПП «Тім» в сумі вказаній в договорі та рішенні зборів, що вказує на відсутність порушення прав того хто продав оскільки для продавця не має значення хто покупець важливою є сума договору та здійснення платежу). В ПП «Тім» обгрунтовано вважають, що суд повністю ігнорує факти схвалення правочину покупцем та визнання його протягом  майже 9 років.

Далі цитуємо викладену у прес-релізі позицію ПП «Тім»:

«Суд також ігнорує встановлені законом строки позовної давності (3 роки) та факт реконструкції корпусу №59 під торговий центр внаслідок чого виник новий об’єкт права власності (в постанові зобов’язує ПП «Тім» повернути корпус №59 якого не існує, а в мотивувальній частині намагається обґрунтувати, що корпус №59  дев’ять років тому та торговий центр  сьогодні є тією ж самою будівлею). Суд застосовуючи реституцію повністю ігнорує факт зміни вартості об’єкту, яка на момент купівлі будівлі корпусу №59 складала 3,9 млн.грн., а станом на дату розгляду справи, як торгового центру, складає 81,3 млн.грн, що підтверджується висновком Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, який є в матеріалах справи (який суд в постанові теж не визнає доказом по справі).

Суд в постанові робить абсолютно протилежні (взаємовиключні) за своїм змістом висновки, зокрема вказує, що підставою для визнання договору недійсним є помилка, щодо сторони правочину (ст.229 ЦКУ), а не перевищення повноважень директора (ст.241 ЦК) (на стор.8 постанови), а вже на наступній сторінці стверджує, що директор перевищив свої повноваження, які йому надали збори. Складається враження, що суд навіть не читав те, що підписував.

Апогеєм правового нігілізму та беззаконня у винесеній судом постанові є твердження колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду про те, що про порушене право ТзОВ «Житлобуддизайн», яке відчужило будівлю майже 9 років назад, дізналось лише 03.11.2014 року (!!!!!!) коли в товариства було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів щодо зміни складу учасників (нові учасники начебто на зборах вказали товариству, що 9 років тому будівля була продана не тій особі).

Судове рішення є безпрецедентне по кількості порушень норм матеріального права, а зокрема ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч.1 ст.229, ст. 241, ст. 256, ст.257, ст. 261, ст. 655, ст. 656 – 697 Цивільного Кодексу України, ст. 180 Господарського Кодексу України ст. та процесу – 43 ГПК України. Постанова винесена також і всупереч усталеній практиці Верховного суду України та Вищого господарського суду України по даній категорії справ, зокрема, всупереч роз’ясненням Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», винесена без належного дослідження та оцінки доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору по суті, та з огляду на значний суддівський стаж роботи суддів Львівського апеляційного господарського суду Мирутенко О.Л., Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М., вищенаведені грубі порушення норм чинного законодавства викликають підозру в тому, що судом було винесено завідомо неправосудне рішення в інтересах третіх осіб, з метою рейдерського захоплення майна ПП «ТІМ», – йдеться у прес-релізі.

На думку ПП «Тім» має місце саме замовний характер винесеної постанови та підозра у наявності зв’язку між суддями, які приймали таку постанову та особами, які здійснюють рейдерську атаку на торговий центр ПП «ТІМ». Красномовним підтвердженням такого висновку є зовсім інше застосування цими ж суддями цих же норм права у аналогічних спірних правовідносинах по інших судових справах (в справах де підлягала застосуванню позовна давність в три роки (№16/368), в справах щодо укладення договорів з перевищенням повноважень і наступне схвалення таких правочинів (№914/3730/13)  ці ж судді займали абсолютно протилежну правову позицію ніж вони прийняли в даній справі).   

По факту винесеної судом постанови підприємством подано касаційну скаргу до Вищого господарського суду України, а також готується заява на притягнення суддів Мирутенко О.Л., Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.  до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення їх з займаних посад, а також заява в Генеральну прокуратуру України, Службу безпеки України, Міністерство внутрішніх справ  щодо наявності підозри щодо винесення вищезгаданими суддями завідомо неправосудного рішення, їх можливої участі у спробі рейдерського захоплення майна, підозрі в отриманні хабарів.  

 

 

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.