Приватизація колись потужного підприємства може не відбутися.
Місяць тому “УіЧ” писала про оголошений Фондом держмайна у Львівській області аукціон для продажу державного підприємства “Львівприлад”. Не минуло й місяця, як довкола його приватизації розгорівся скандал. Депутати Львівської обласної ради минулого тижня звернулися до Фонду державного майна України і Кабінету Міністрів з проханням перенести аукціон на півроку. Натомість регіональне відділення ФДМУ у Львівській області переконане, що підстав для цього нема. Тим часом кілька львівських фірм подали позови у суд про порушення їхніх прав брати участь в аукціоні. До цього всього додався судовий конфлікт між новим керівником заводу Геннадієм Лазутіним і колективом.
Депутат Львівської обласної ради від фракції УНП Олег Немчинов повідомив “УіЧ”, що рішення депутатів виправдане. Адже напередодні вони створили робочу комісію і вивчили ситуацію довкола “Львівприладу”. Прийняти рішення про прохання перенести продаж підприємства депутатів змусило кілька факторів. Зокрема, план санації заводу не завершено, три львівські фірми від аукціону відсторонили, у суді перебувають справи працівників, яких звільнили незаконно (один з позивачів, головний енергетик взагалі помер, не дочекавшись судового рішення). Також Олег Немчинов вважає, що ціну “Львівприладу”, неповних 17 мільйонів гривень, занижено. На його думку, вартість повинна бути значно вищою.
Натомість керівник регіонального відділення ФДМУ у Львівській області Наталія Горлач повідомила кореспондента “УіЧ”, що претензії депутатів безпідставні. Щонайперше, обласна рада не зверталася до РВ ФДМУ у Львівській області з питаннями щодо приватизації “Львівприладу”. Також представників Фонду не запрошували на сесію, коли ухвалювали рішення. Щодо самої процедури подання заявок, то все витримано відповідно до чинного законодавства. Оцінку вартості підприємства проводила київська фірма, умови подання заявок на аукціон детально розписані, тому фірми, яким відмовили через грубі порушення в оформленні, повинні звинувачувати себе. Також юристи фонду проаналізували установчі документи двох фірм, допущених до аукціону, і не виявили між ними зв`язку.
Пані Горлач стверджує, що депутати керувалися тенденційною інформацією. За її словами, спроби призупинити продаж “Львівприладу” були ще на етапі підготовки до приватизації. Наша співрозмовниця вважає, що за бажанням перенести на півроку приватизацію приховано бажання довести підприємство до банкрутства і розпродати його рештки. Представники регіонального відділення фонду також підготували розширену інформацію щодо теперішньої ситуації довкола “Львівприладу” в центральний офіс і вимагатимуть від депутатів обласної ради спростувати поширену ними неправдиву інформацію.
Тим часом колишній головний інженер “Львівприладу” Романія Бачманюк трактує події довкола підприємства як його цілеспрямований розвал і наживання на розпродажу. Свого часу директора заводу Геннадія Лазутіна призначили на посаду з подачі Міністерства промислової політики без згоди на те Львівської обласної державної адміністрації. Пані Романія каже, що голова ЛОДА Петро Олійник п`ять разів відмовлявся від нав`язуваної Києвом кандидатури директора. До слова, Геннадій Лазутін — уродженець Москви і, як каже наша співрозмовниця, працював у Києві, Дніпропетровську. Його стиль роботи спрямований на розвал державних підприємств з подальшим їх скуповуванням за безцінь.
Щойно Геннадія Лазутіна призначили на посаду, як він всупереч законодавству звільнив Романію Бачманюк і ще кількох людей, які стали на захист підприємства, оскільки директор розпочав вивозити та продавати майно. Потерпіла подала позов у Франківський суд. Відбулося 21 судове засідання. Директор жодного разу не прийшов у суд і дотепер не хоче видати колишній працівниці довідки про заробітну плату…
Також пані Романію дивує той факт, що станом на 1 січня 2006 року балансова вартість підприємства становила 41 мільйон гривень, а тепер його продають за неповних 17 мільйонів. Виникає риторичне запитання: правоохоронним органам є над чим працювати?
Також пані Бачманюк вважає, що аукціон організували за схемою (терміни подачі, вимоги, написання бізнес-плану) під конкретного покупця, щоби інші не змогли взяти участі. А харківська і київська фірми, допущені до аукціону, за безцінь придбають решту 30 тисяч квадратних метрів корпусів і кілька гектарів землі, після чого перепродадуть їх у кілька разів дорожче…
Ми поцікавилися думкою начальника головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Львівської облдержадміністрації Ростислава Сороки: хто має рацію — регіональне відділення ФДМУ у Львівській області чи обласна рада? На що Ростислав Юрійович нам відповів: “Ми маємо застереження щодо допущених до аукціону двох фірм. Вони причетні до процедури санації підприємства і за цей період нічим себе не проявили. Окрім того, за деякою інформацією вони пов`язані між собою. Ми виходимо з того, що від приватизації “Львівприладу” повинен виграти наш регіон. Тобто щоби налагодити прибуткове виробництво на заводі. Тому чим більше учасників братиме участь в аукціоні, тим вищою буде конкуренція і ціна, тим краще для підприємства. Тим паче, ми не можемо перечити депутатам обласної ради, оскільки вони намагаються з`ясувати істинний стан справ”.
За словами Ростислава Сороки, 2-3 роки тому обласна адміністрація мала намір створити на базі “Львівприладу” приладобудівний технопарк. Таку ідею успішно реалізовано, наприклад, у Києві, Дніпропетровську. Проте на заваді стала порушена справа про банкрутство і, відповідно, санація. Нині ж, якщо відбудеться аукціон за участі двох згаданих фірм, то підприємство можуть перепрофілювати під, скажімо, черговий торговий центр. А це вже не промисловість.
Андрій ХОРУНЖАК, “Україна і час”