У п’ятницю, 19 червня, Львів проведе в останню путь Василя Смітюха, Івана Прокопова та Сергія Цюпака, які загинули на війні з російськими окупантами. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі мерії.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають захисників на Личаківському кладовищі (поле почесних поховань №87 на вул. Пасічній).
Львів’ян закликають віддати шану полеглим воїнам й утриматися в цей час від святкових та розважальних заходів.
Біографічна довідка:
Львів’янин Василь Смітюх (13.02.1974 – 04.07.2024) навчався у середній загальноосвітній школі №90. Згодом здобув освіту у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського та Національному університеті «Львівська політехніка».
Працював на різних посадах в Управлінні податкової поліції Державної податкової адміністрації України, а також у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб „Динамо“ Київ».
Зі слів рідних, Василь був люблячим батьком і сином, добрим, щирим, товариським та комунікабельним. Вирізнявся позитивним світоглядом, життєрадісністю, турботливістю та гарним почуттям гумору. Захоплювався туризмом, трекінгом і спортом, зокрема дзюдо та рукопашним боєм. Був кандидатом у майстри спорту, неодноразовим переможцем і призером спортивних змагань.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів брав участь в обороні Києва, згодом воював на Херсонському та Донецькому напрямках у складі 206 окремого батальйону територіальної оборони Сил територіальної оборони.
Нагороджений відзнакою Міністерства внутрішніх справ України «Вогнепальна зброя», медалями «Честь. Слава. Держава», «Захиснику Вітчизни», «Ветеран війни» та нагрудним знаком «Захисник рідної землі».
У Василя Смітюха залишилися мати, дружина, донька, син, брат із сім’єю, родина, друзі та побратими.
Львів’янин Сергій Цюпак (22.07.1981 – 01.06.2025) навчався у середній загальноосвітній школі №9. Здобув освіту за спеціальністю інженера-механіка у Національному університеті «Львівська політехніка». Працював водієм на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Сергій був позитивним, життєрадісним, відповідальним і турботливим, понад усе цінував родину. Захоплювався спортом, зокрема футболом і плаванням, любив готувати, працювати власними руками, подорожувати та відпочивати на природі.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Воював на Донецькому напрямку у складі 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.
У Сергія Цюпака залишилися дружина та донька.
Іван Прокопов (09.10.1978 – 30.07.2025) був уродженцем міста Приморськ Запорізької області. Навчався у Комишуваській гімназії «Джерело», згодом здобув професію зварювальника у Бердянському професійно-технічному училищі.Проходив строкову військову службу.
Працював механіком на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Іван був добрим, щирим, відповідальним і турботливим, вирізнявся активністю, товариськістю та комунікабельністю. Був надійною опорою для рідних і близьких. Любив море, відпочинок на природі та проведення часу у колі друзів.
У 2024 році став до лав ЗСУ. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північнослобожанському напрямку у складі 156 окремої механізованої бригади.
В Івана Прокопова залишилися сестра, родина та друзі.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталя Дуляба