29 листопада Львів попрощається із двома захисниками

У п’ятницю, 29 листопада, Львів попрощається з військовослужбовцями Борисом Бабʼяком та Романом Єрмаковим, які захищали Україну від російських окупантів. Про це Львівському порталу повідомили в пресслужбі Львівської міської ради.

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають обох полеглих захисників на Личаківському кладовищі.

Борис Баб’як (24.04.1980-24.11.2024) Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №77 м. Львова з поглибленим вивченням економіки та управлінської діяльності. Здобув освіту у колишньому Львівському державному екологічному політехнікумі (сьогодні – Відокремлений структурний підрозділ «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування»). Після завершення навчання проходив військову службу у лавах прикордонників на Львівщині.

Понад п’ять років пропрацював начальником охорони у торговельній мережі «Сільпо». У вільний час захоплювався кінематографом, багато читав.

Із 2015 року виконував завдання у зоні проведення антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил у лавах 66-го військового мобільного госпіталю. Початок повномасштабного вторгнення російської федерації зустрів на передовій. За особисту відвагу був нагороджений державними нагородами, зокрема, відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», нагрудним знаком «Знак пошани» Міністерства оборони України», медаллю «10 років сумлінної служби» та багатьма іншими.

У Бориса Баб’яка залишилися мама, дружина, донька, син та брат.

Роман Єрмаков (15.07.1980-26.11.2024) Народився на території рф.

У 15-річному віці разом із мамою та бабусею переїхав до Львова.

Навчався у середній загальноосвітній школі №84 імені Блаженної Йосафати Гордашевської. Здобув освіту у Відокремленому структурному підрозділі «Технічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка».

Працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЕТА». У вільний час захоплювався грою на барабанах, також захоплювався грою на консолях.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність бойового досвіду, став на захист Батьківщини від окупантів. Боронив незалежність та суверенітет держави у лавах 414-го окремого полку ударних безпілотних авіаційних систем «Птахи Мадяра» Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

У Романа Єрмакова залишилися мама, дружина та двоє дітей.