У Львові завершився дводенний міжнародний форум агломерацій «Співпраця громад задля сталого розвитку України» за підсумками якого буде напрацьовано рішення для майбутнього агломераційного розвитку в Україні, засвоєння європейського досвіду та посилення співпраці.
Участь у заході взяли представники громад-членів Асоціації «Львівська агломерація» (що включає Львівську і 9 сусідніх громад – Жовківську, Городоцьку, Пустомитівську, Бібрську, Великолюбінську, Давидівську, Жовтанецьку, Куликівську та Новояричівську, представники громад інших потенційних агломерацій України, іноземні агломерації, депутати Верховної Ради України, представники Кабінету міністрів, місцевих асоціацій, Львівської ОВА, міжнародні експерти, представники громадянського суспільства.
Науковці два дні обговорювали якісні проєкти рішень для майбутнього розвитку, підвищення рівня співпраці та засвоєння європейського досвіду. Зокрема, конкретні приклади співпраці громад в українських і європейських агломераціях, розвиток економічного потенціалу агломерацій, розбудова індустріальних парків і залученню інвестицій, виклики, пов’язані із вирішенням спільних інфраструктурних проблем, перспективи законодавчого врегулювання функціонування агломерацій і державної підтримки їхнього розвитку.
Як відомо, торік офіційно було створено асоціацію «Львівська агломерація», в яку наразі увійшли десять громад. Вона стала другою в Україні та першою, яка за підтримки Ради Європи розробила Стратегію розвитку.
Амбіції великі – Львівська агломерація хоче зайняти своє місце на мапі заходу України та східної Європи.
«Для нас із самого початку було ясно, що Львівська агломерація – це вільний рух товарів, людей, послуг… Вважаємо, що це – аналог Великого Відня, Великого Лондона тощо. Це синергія. Це коли 1+1 буде більше, ніж 2», – каже виконавчий директор Асоціації «Львівська агломерація» Роман Кізима.
Співпраця у агломерації стала ще й цікавим прикладом збігу інтересів усіх гравців регіону. Адже Львівська обласна військова адміністрація одна із перших ініціювала процес створення стратегії та й досі підтримує агломерацію. Такий досвід обласні посадовці хотіли би перенести і далі, на інші регіони. «По-перше, громади між собою порозумілися, що це – правильний вектор і кожен може отримати результати. Друге – що вже створена асоціація, на рівних умовах, де кожен голова громади незалежно від кількості населення, від своїх інфраструктурних здобутків, має рівне право голосу», – пояснює переваги агломерації заступниця голови облдержадміністрації Христина Замула.
«Це про простір можливостей, ті інструменти і механізми, які дозволять нам спрягтися і тягнути того воза – на жаль, наразі воза боротьби, а потім, після перемоги – воза поступу і розвитку в щасливе майбутнє незалежної процвітаючої української держави», – підтримує міський голова Городка, член Правління Асоціації «Львівська агломерація» Володимир Ременяк.
Власне агломераційні процеси у часі війни, відпрацьовані у Львові, можуть бути використані як модель пізніше і в інших регіонах. Як забезпечити рівномірний розвиток усіх громад, враховуючи, що маємо фактично фронтові та тилові – над цим зараз посилено думають державні посадовці. І тому приклад самоорганізації на усіх рівнях, як у Львівській агломерації, буде корисним для держави.
«Це дуже важливий кейс, який точно треба масштабувати на іншу територію. Думаю, варто почати з кількох експериментів, пілотних проєктів. Побачити, як це працює. А далі – масштабувати на всю країну», – розповів своє бачення заступник міністра розвитку громад та територій України Олексій Рябикін.
«Львів показав приклад створення такої асоціації агломерації – і ключове тут, що голови громад повірили одне одному. Що можна мати якийсь один орган управління, спільні інтереси. І довкола цього розбудовувати територію», – таку позицію має народний депутат України, голова підкомітету з питань співробітництва територіальних громад та регіонів Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Аліксійчук.
Ідеться не тільки про теперішній час, але і про найближче майбутнє. В Україні саме агломерації мають стати драйверами повоєнної відбудови і відновлення. Державна концепція передбачає сім метрополій. Майбутнє у них є. «Якщо подивитись на агломерації як такі, то це точно точка економічного зростання. На моє суб’єктивне переконання якщо ми подивимось на Україну вже зараз, в період повномасштабної війни і на Україну, напевно, першої декади після війни, то в нас оця міграція, знелюднення прикордонних з росією територій, знелюднення села, зростання агломерацій з населенням і так далі напевно будуть тільки тривати», – переконаний народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін.
Від законодавців же ж очікують закону про агломерації, який унормує стосунки в цій площині, синхронізує ініціативи знизу та законодавче забезпечення.
«Коли ми 10 років тому почали займатися темою агломерацій, то йшов процес, можна сказати, зверху вниз. Тому що робили законопроєкт, певні консультації, обговорення. На жаль, тоді закон не вдалося прийняти. Зараз процес іде знизу вверх», – говорить заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач.
Близькість до кордону та Європи зумовлює у Львові прискорені агломераційні процеси. За ними пильно спостерігають в Європі та у світі. Українські агломерації в часі війни – досвід, який є неповторним.
«Рада Європи має досвід співпраці вже з двома із них – Львівська і Київська. Метою є покращення добробуту і створення комфортного середовища для конкретної людини в конкретній громаді», – запевнила проєктна менеджерка Центру експертизи багаторівневого врядування Ради Європи, керівниця Програми «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» Ольга Шевчук.
Ба навіть більше: європейці заохочують інших партнерів поза Україною спостерігати за нами і допомагати нам. Адже українці в агломераціях не лише борються, а й готові до інновацій. «Кінцевою метою вашої роботи є покращити послуги для людей, які живуть в цих громадах, це наша кінцева мета. В РЄ ми також вважаємо, що метрополії будуть ключовими у відновленні України. Ми хочемо надати їм якомога більше можливостей, ініціювати діалоги їх з іншими структурами», – переконує директорка Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи (онлайн) Клаудіа Лучіані.
Тим часом Україні та й агломераціям зокрема стане в нагоді європейський та світовий досвід. Адже чимало кроків уже зроблено – варто придивитися до них і узяти вдалі рішення. «Швейцарія – дуже організована держава, дуже об’єднана між собою, і характеризується здебільшого агломераціями. Можна вважати її однією великою метрополією», – розповідає знаний урбаніст та міський планувальник Урс Томанн. Адже у світі теж думають над новими методами роботи щодо метрополій.
Форма міст змінюється: не лише більше людей живуть тут, але й наше сприйняття міського життя також стає іншим, каже генеральний секретар європейської асоціації METROPOLIS Джорджі Вакуер: «Старі способи мислення про те, що ми ставимо міста як противагу до природи, всі ці дихотомії відпадають. І зараз ми фокусуємо на великих містах не тільки Європи, а й усього світу. Ці міста стають мозаїками територій. Де є високозаселені, низькозаселені території, сільські місцевості, міські. Все це взаємодіє в метрополіях і утворює одне ціле». Україна – у світовому тренді, хоча й має особливе місце. Бо в нас після перемоги – амбітна мета, то є відновити втрачене. «Нью Йорк Таймс» нарахували 210 тисяч зруйнованих будівель в Україні на лінії фронту, повідомила провідна експертка проєкту ЄС APENA-3, завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України Світлана Краковська.
Відбудовувати усе варто одразу правильно, вважає науковиця: «Дуже важливо вводити жорсткі правила енергоефективності. А також інфраструктури, стійкої до наслідків зміни клімату. І людям це важливо».
Дізнавайтесь найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Григорій МАКАРІВ