Військовий на псевдо «Музикант», який після важкого поранення з черепно-мозковою травмою і паралічем, взагалі не міг ходити самостійно, зробив свої перші кроки у центрі UNBROKEN. І навіть дав свій перший після поранення мініконцерт. Про це Львівському порталу повідомили в пресслужбі Львівської міської ради.
Усе життя 40-річний Олександр Коваль із Черкащини займався музикою. Викладав у музичній школі, грав і співав на весіллях та акомпанував ансамблям. Але у 2022 році усвідомив, що не може і далі цим займатися, коли в країні війна. Тож вступив до ЗСУ. Воював піхотинцем у складі 47-ї окремої механізованої бригади.
Поранення Олександр отримав на Харківщині.
«Нас накривали з усього можливого: міномети, дрони, РСЗВ, гелікоптери. Я не пам’ятаю деталей – лише гул у вухах і як я впав, втративши свідомість», – пригадує захисник.
Олександр зазнав множинних поранень. Осколками зрешетило майже все тіло: проникаючі ураження голови, плечей, тулуба, а також верхніх і нижніх кінцівок. До харківської лікарні Олександра привезли вже в комі. Там медики, найперше, видалили важкопораненому субдуральну гематому – кров, що скупчилася між головним мозком і твердою оболонкою. А також виконали пластику дефекту черепа. Після стабілізації стану пацієнта перевезли до Києва для виконання подальших операцій. А на відновлення захисника скерували до Львова – у центр реабілітації UNBROKEN.
Коли чоловік сюди прибув, то геть не міг пересуватися без сторонньої допомоги, а його праву руку скував параліч. Поруч і тоді, і зараз з Олександром – його мама. Найбільше, що лякало чоловіка – страх стати тягарем для найріднішої.
«Я живу з мамою, яка вже в похилому віці. І розумію, що вона потребує підтримки. Найменше, чого я хотів — це бути для когось тягарем. Тому я поставив собі за мету якнайшвидше стати на ноги», – каже Олександр.
«Олександр демонструє неймовірний прогрес. Нині він може пересуватися самостійно, хоч і повільно. Ходьба значно покращилася і він уже навіть піднімається сходами. Є покращення і в рухах руки. Відновлюються когнітивні навички та пам’ять. На такий швидкий результат ми не сподівалися, адже стан Олександра був дуже важкий. Однак, завдяки його сильному бажанню одужати та великій підтримці матері, яка постійно поруч, ми і бачимо такі успіхи», – ділиться лікарка фізичної та реабілітаційної медицини Любов Колошинська.
Олександр прагне повного відновлення. Хоче не лише знову стати опорою для мами, а й наставником для дітей, які захоплюються музикою. Поки він ще не може грати на своїх улюблених інструментах: гітарі, баяні та акордеоні. Але, аби пацієнт вже починав повертатися до музики, спеціалісти з реабілітації принесли до центру глюкофон – це такий пелюстковий барабан. І просто в реабілітаційній залі Олександр зіграв для медиків, які допомагають йому подолати травму.
