У Львові захисник з ампутованою ногою отримав протез та планує повертатись на фронт

У центрі UNBROKEN нацгвардієць, якому через поранення довелось ампутувати праву ногу, отримав протез та незабаром завершить свою реабілітацію. Опісля захисник планує повернутись на фронт заради сина. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі Львівської міськради.  

38-річний Олексій із Миколаєва повернувся до України за день до початку повномасштабного вторгнення. Він працював на круїзному лайнері і саме прибув з рейсу. В цей час його дружина була на дев’ятому місяці вагітності і наприкінці березня народила сина, якого назвала на честь батька – Олексою.  

Наприкінці осені батько, хоч і не мав досвіду строкової служби, вирішив йти воювати. Чоловік доєднався до Нацгвардії та став гранатометником. 

«Основною мотивацією було те, що в мене маленька дитина. Треба захищати свій дім, свою землю, свою сім’ю», – зазначив Олексій. 

Поранення захисник отримав у березні цього року на Запоріжжі, поблизу Роботиного. Оператор ворожого дрона-камікадзе скерував безпілотник просто йому в ноги, та евакуювати важкопораненого Олексія з поля бою вдалося лише за шість годин.  

За цей час у нього розвинувся турнікетний синдром і праву ногу медикам довелося ампутувати. На реабілітацію та протезування захисника скерували до Львова – у центр UNBROKEN, де його вперше після поранення і побачив дворічний син. 

«Трохи йому поки незрозуміло. Він дивився на мене і не міг зрозуміти, що я без ноги. Дуже цікавий такий погляд. Тато тут, але вже трохи інший», – розповідає він. 

Нацгвардієць уже отримав свій протез, щоденно займається з фізичним терапевтом та все впевненіше опановує ходьбу. Лише за тиждень після протезування він може за раз подолати дистанцію у 400 метрів за допомогою милиць. Однак, спеціалісти запевняють, що це чудовий результат.  

Після завершення реабілітації Олексій планує повернутися на передову. Але найперше, що зробить, коли навчиться впевнено ходити на протезі – це піде на прогулянку з сином.  

«Я би дуже хотів, щоб на той момент, коли син підросте, війна вже закінчилася. І щоби він знав про неї тільки з розповідей, як ми свого часу від наших бабусь і дідусів. І щоб потім війна його більше ніколи не торкнулася. Саме тому я і пішов захищати. Бо якщо ми не закінчимо цю війну – вона залишиться нашим дітям», – зауважує Олексій. 

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.