У суботу, 17 серпня Львів попрощається з військовими Ігорем Северенчуком, Любомиром Крамарівським та Георгієм Окулом, які загинули, захищаючи Україну від окупантів. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.
Львів’янин. Навчався у Середній загальноосвітній школі №62. Здобув освіту спершу у Львівському поліграфічному фаховому коледжі та Ставропігійському вищому професійному училищі м. Львова, згодом вступив до Української академії друкарства. Також закінчив Львівську філію Європейського університету.
Займався приватним підприємництвом у поліграфічній сфері. Захоплювався садівництвом, любив подорожувати і обожнював присвячувати час дітям. За словами рідних, «завжди був життєрадісною людиною, готовою віддати останнє, аби допомогти іншим».
У квітні 2024 року став на захист України від загарбників. Проходив військову службу на Сумщині у лавах 103-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
Любомиру Крамарівському було 43 роки. У нього залишилися батьки, вагітна дружина, однорічна донька та брат.
Георгій Окул
Львів’янин. Навчався у Ліцеї №93 Львівської міської ради. Здобув освіту у колишньому Львівському технікумі залізничного транспорту. Брав безпосередню участь у будівництві Храму Різдва Пресвятої Богородиці.
Після завершення навчання працював електриком у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Згодом – у Регіональній філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця», а впродовж останнього часу – у ТОВ «Деос Реліз». У вільний час захоплювався грою в більярд, цікавився військовою технікою і зброєю, активно вивчав історію та колекціонував марки.
Із початком повномасштабного вторгнення РФ став на захист держави від російських окупантів. Виконував бойові завдання на Луганщині у лавах 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ ЗСУ.
Георгію Окулі було 44 роки. У нього залишилися мама, дві сестри, два племінники, дві племінниці та кохана дівчина.
Ігор Северенчук
Народився у Києві. Згодом родина Ігоря Северинчука переїхала до Львова. Навчався у Ліцеї №93 Львівської міської ради, згодом вступив до Спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву з футболу «Карпати». Здобув вищу освіту в Інституті геодезії НУ «Львівська політехніка».
Після завершення навчання займався приватним підприємництвом у сфері надання послуг із вивезення побутових відходів. Ще зі школи захоплювався футболом, входив до дублюючого складу ФК «Говерла», також грав за низку українських та зарубіжних клубів. Обожнював активний відпочинок і подорожі. За словам близьких, «був надзвичайно щирим та енергійним, природженим лідером, люблячим чоловіком і найкращим у світі татом, винятково відповідальною людиною».
Із перших днів повномасштабного вторгнення РФ добровольцем став на захист держави від окупантів до лав 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Брав участь у боях за Довгеньке і Торецьк, визволяв Ізюм та Лиман від окупантів. Попри отримані поранення, щоразу повертався на фронт.
За особисту мужність і сумлінну службу був нагороджений численною кількістю відзнак, зокрема, Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» та орденом «За мужність» III-го ступеня.
Ігорю Северенчуку було 30 років. У нього залишилися батьки, дружина, син та брат.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталія Жолинська