У п’ятницю, 12 липня, Львів попрощається з військовослужбовцями Ігорем Лупієм та Ярославом Бакаєм, які загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі мерії.
Чин похорону Ігоря Лупія розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на Личаківському кладовищі.
Чин похорону Ярослава Бакая розпочнеться об 11:00 з родинного помешкання у Підбірцях (вул. Яхимовича, 135) та продовжиться у місцевому храмі святого Миколая. Поховають воїна на місцевому кладовищі у Підбірцях.
Львів’ян закликають віддати останню шану полеглим воїнам, а також утриматися у цей час від розважальних та святкових заходів.
Біографічна довідка:
Львів’янин Ігор Лупій (05.12.1984 – 05.07.2024) навчався у Середній загальноосвітній школі №72. Здобув освіту у Державному професійно-технічному училищі №33 (сьогодні – Державний професійно-технічний навчальний заклад «Львівський професійний політехнічний ліцей»). Потім вступив до Української академії друкарства.
Після завершення навчання працював у швейній компанії «Ролада» у Львові, згодом – на меблевому підприємстві у селі Давидів Львівської області. За словами рідних, «любив людей і був безвідмовним, обожнював своїх племінників та хрещеного сина».
З перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист держави. Проходив військову службу на Харківщині та Донеччині у лавах 7-го прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
У Ігоря Лупія залишилися мама та сестра.
Ярослав Бакай (19.06.1968 – 04.07.2024) був уродженцем села Давидів Львівської області.
Навчався у Давидівському ліцеї ім. Т. Г. Шевченка Давидівської сільської ради. Здобув професію автослюсаря у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Львівський професійний політехнічний ліцей» (тоді – Державне професійно-технічне училище №33).
Проживав у Підбірцях, працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Барком». За словами родини, Ярослав Бакай був «чудовим батьком та чоловіком».
З початком повномасштабного вторгнення рф став на оборону держави від окупантів. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності Батьківщини в «гарячих» точках фронту у складі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Ярослава Бакая залишилися мама, дружина, син та брат.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Олег Дерев'янко