Росія відновила атаки на енергетичну інфраструктуру України навесні та змінила тактику атак. Про це йдеться у матеріалі CNN, передає Укрінформ.
Як зазначається, за останні дві зими Україна витримала низку російських авіаударів, якими ворог намагався вивести з ладу енергетичну інфраструктуру. Цього вдалося досягти завдяки західним системам протиповітряної оборони та енергозберігаючим заходам.
Однак Росія відновила атаки останніми тижнями, завдаючи удару по енергомережі України з такою інтенсивністю та таким чином, якого не було за понад два роки війни. Тоді російські атаки були більш розпорошеними та націленими по великих частинах енергетичної системи України. Тепер же удари стають більш точними та концентрованими – на одну ціль скеровують десятки ракет і безпілотників, наголошує CNN.
«За кілька тижнів цих масованих російських атак майже всі наші річні зусилля з відновлення та ремонту були знищені за кілька днів, за кілька атак», – сказала CNN заступниця міністра енергетики України Світлана Гринчук.
За словами директора київського Центру досліджень енергетики (EIRC) Олександра Харченка, переломний момент стався наприкінці березня. «22 березня Росія почала реалізовувати нову стратегію нападів… Вона полягає в масованих ракетних атаках по конкретних цілях, коли велика кількість ракет і безпілотників одночасно зосереджуються на дуже обмеженій кількості цілей», – сказав він CNN.
Відтоді Росія розгромила українські електростанції по всій країні, а 11 квітня повністю знищила Трипільську ТЕС – найбільшу електростанцію в Київській області.
«Замість того, щоб продовжувати зосереджувати свої атаки на українських системах передачі електроенергії, з кінця березня Росія почала масовані атаки на нашу інфраструктуру виробництва електроенергії. На жаль, ворог розвинув свою тактику і використовує високоточну зброю. Результатом є величезне зростання руйнівної сили порівняно з 2023 роком», — наголосив телеканалу генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко.
Водночас удари по теплових електростанціях не спричинили миттєвих тривалих відключень електроенергії в Україні. Теплові станції здебільшого використовуються для балансування загальних потреб – особливо під час інтенсивних періодів опалення взимку, коли споживання різко зростає.
Окрім інтенсивності та концентрації російських атак, змінився і час їх проведення, зазначає CNN. Раніше основна маса ударів Росії припадала на підготовку до зими. Тепер прийшла незвично тепла весна.
Як наголошується, є дві причини, чому Росія чекала до весни, щоб розпочати свою нову стратегію. По-перше, Росії потрібен був час, щоб створити зброю та напрацювати розвідувальні дані, необхідні для завдання ударів, зауважив Харченко. «Ця стратегія явно розроблялася довго, вони витратили багато часу на її розробку, вони чітко збирали розвідувальні дані і дуже ретельно готувалися до цих атак», – сказав він.
По-друге, Росія, ймовірно, чекала, доки українські електростанції стануть менш захищені протиповітряною обороною через дефіцит снарядів для ППО після двох років війни і призупинення допомоги США.
Президент українського енергетичного аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко вважає, що Україна досить добре захистила свою енергетичну інфраструктуру до зими, оскільки очікувала ударів Росії. Однак згодом, за словами Павленко, частину ППО могли передислокувати, наприклад, на лінію фронту. «Це не помилка, це просто розстановка пріоритетів. Ми думали, що якщо закінчиться зима, то, напевно, ми зможемо застосувати ППО в інших місцях», – сказала вона.
CNN зазначає, що Україна показала надзвичайну здатність усувати пошкодження своєї електромережі. Наприклад, деякі високовольтні підстанції відновлювали понад 10 разів. Також різко зросли темпи роботи енергетиків.
Але зараз перед Україною стоїть зовсім інше завдання: ремонтувати не просто підстанції, а цілі електростанції, йдеться у матеріалі. У той час як підстанції можна захистити мішками з піском, сітками для захисту від дронів та іншими запобіжними засобами, великі станції можна захистити лише протиповітряною обороною. І хоча такі відновлювальні роботи можливі, вони можуть бути марними.
«Ми можемо все відновити. У нас дуже хороша та мотивована команда. Але, знову ж таки, без достатньої кількості ракет для протиповітряної оборони це будуть, м’яко кажучи, марні зусилля», – сказав генеральний директор «Центренерго», яке керує зруйнованою Трипільською ТЕС, Андрій Гота.
Натомість Україна також може розглядати можливість зміни тактики. Замість того, щоб відновлювати великі та вразливі електростанції, вона може змінити спосіб виробництва енергії. «Замість 20 великих електростанцій, які зосереджують високі виробничі потужності і мають значну частку в енергетичному балансі, має бути 150-200 малих електростанцій, розкиданих по всій країні, які зможуть забезпечити енергією місто, якщо одна з них вийде з ладу», – зазначила керівник відділу комунікацій Укренерго Марія Цатурян.
За словами Харченка, Харкову, який найбільше постраждав від російських атак по енергоструктурі, до прикладу, уже потрібна подібна система. «Зараз зрозуміло, що в Харків потрібно масово завозити газопоршневі двигуни, таємно їх встановлювати, берегти… Альтернативи цьому немає. Будь-який більший об’єкт буде просто знищений атаками», – сказав він.
Хоча до наступної зими ще є час, енергетична мережа України може зазнати навантаження в літні місяці, коли використання кондиціонерів спричиняє різке зростання споживання, йдеться у публікації. Щоб компенсувати це, в Україні планують застосовувати «додатковий механізм для збалансування системи та підтримки стабільної роботи – імпорт», сказала Гринчук. За її словами, Україна звернулась до європейських союзників із проханням збільшити ліміт імпорту до 1,7 гігават.
Але пріоритетом залишається отримання ППО, додала вона. «Без захисту з повітря ми бачимо трагічні наслідки та руйнування, які можуть спричинити російські атаки. Тому протиповітряна оборона нам дійсно потрібна», – наголосила Гринчук.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Маркіян Рой