5 січня християни східного обряду святкують Другий або Хрещенський святвечір. Традиційно цього дня українські родини збираються за вечерею, обов’язковим атрибутом якої є кутя. Про це повідомляє Львівський портал.
Навечір’я Богоявлення у народі називають Другий святвечір або ж Голодна кутя. «Голодна», бо в цей день прийнято дотримуватися суворого посту, а на столі зазвичай є менше страв, аніж на вечерю перед Різдвом.
На другий Святвечір всі страви теж мають бути пісними, а зіркою серед них традиційно є кутя. До вечері українці сідають зі сходом першої зорі.
Також у цей день у храмах проводять велике освячення води, яку потрібно надпити під час Святої вечері.
«За церковним уставом, цей чин звершується лише двічі на рік з нагоди Хрещення Господнього: у Хрещенський святвечір і в сам день свята Богоявлення. Ця освячена під час виголошення особливих молитов вода зветься агіасмою – великою святинею, хрещенською, або богоявленською святою водою. Вона є носієм благодаті Божої», – пояснюють у Православній церкві України.
Повернувшись із храму, люди окроплюють святою водою власні оселі та рідних, споживають її з вірою на зцілення душевних і тілесних хвороб.
А на наступний день, на Водохреща, 6 січня, освячення здійснюють на великих водоймах та джерелах. Як кажуть у ПЦУ, це також пов’язано з давньою традицією: у минулому в Навечір’я Богоявлення звершували хрещення оголошених – тих, хто готувався прийняти Таїнство Хрещення. А Єрусалимська церква встановила традицію на Богоявлення звершувати урочистий хід на річку Йордан і освячувати воду там як спомин про подію Хрещення Спасителя. Тому нині церква звершуємо Велике водосвяття двічі.
У Надвечір’я Богоявлення до осель українців приходять щедрувати дівчата. Тим часом колядувати в Україні прийнято впродовж усього різдвяного циклу свят аж до свята Стрітення, яке тепер за новим календарем українці відзначають 2 лютого.
Христос Хрещається! У ріці Йордан!
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталя Дуляба