Молодий захисник із Донеччини, який підірвався на двох мінах і втратив ногу, готується до протезування у львівському реабілітаційному центрі «Незламні» (UNBROKEN). Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.
Андрію Жиліну – 26, він із селища на Донеччині. Боронячи Україну від російських загарбників, боєць підірвався в районі Бахмуту на двох мінах. Зараз він лікується та готується до протезування у Національному реабілітаційному центрі «Незламні» (UNBROKEN).
Коли 2014 року ворог розпочав війну, Андрій був ще підлітком, і бойові дії навіть в межах рідної області здавалися йому далекими. Однак 24 лютого 2022 року молодий чоловік відчув усю реальність загрози. Полишив роботу водієм і доєднався до територіальної оборони. Вже у лавах ЗСУ Андрій воював спершу на Харківщині, а потім у рідній Донеччині, де і отримав поранення. Це сталося цьогоріч у серпні на Бахмутському напрямку, у боях за Кліщіївку.
«Нам треба було з однієї позиції перейти на іншу, тож я пішов у розвідку. Ступаю ніби на «чисту» землю – і підриваюсь на міні. Втрачаю координацію, падаю та наплічником зачіпаю ще одну міну. Знову підриваюсь», – розповідає Андрій.
Він втратив частину стопи, наклав собі турнікет, але йти не міг. Тож годинами лежав посеред донецького степу.
«Немає ані людей, ані дерев. Лише дрони літають над головою, а сховатися ніде. Тоді я відчув шалений страх та подумав: я так хочу ще жити, я стільки всього ще не зробив», – розповідає захисник про свої відчуття у момент трагедії.
Попри все, побратимам вдалося знайти, витягти та евакуювати Андрія. На момент поступлення до лікарні Харкова турнікет на нозі бійця пробув цілих 11 годин. Тож стопу довелося ампутувати.
На подальше лікування та реабілітацію Андрія скерували до Львова, у центр «Незламні». Тут захисникові провели повторну ампутацію. Через цю операцію доводиться проходити кожному другому воїнові, який втратив частину кінцівки. Бо лише реампутація дає можливість сформувати правильну куксу для встановлення сучасного функціонального протезу.
«Тут у Центрі про тебе повсякчас дбають, постійно вигадують нові методи реабілітації та різноманітні активності. І ти відчуваєш себе, як у великій, дружній родині, а не просто лежиш у палаті та залишаєшся сам на сам зі своєю проблемою», – ділиться враженнями Андрій.
Нині захисник відновлюється після повторної ампутації та займається з фізичними терапевтами. Аби спеціалісти могли приступити до протезування, кукса пацієнта має повністю загоїтися. Андрій не будує плани на далеке майбутнє. Наразі його мрії близькі й осяжні. Це якнайшвидше стати на протез, повернутися у стрій та раз і назавжди вигнати ворога із рідної Донеччини.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій Котенський