У суботу, 7 жовтня, в рамках 29 міжнародного фестивалю «Контрасти» звучатимуть три світові премʼєри. Про це Львівському порталу повідомили організатори заходу.
Зазирнути за межі класичних програм та винести на сцену музику, яка до того, цілком можливо, жодного разу не звучала в залі.
Саме такою є концепція передостаннього дня фестивалю та концерту “Інтермедія”, програма якого взяла на себе найбільшу кількість світових премʼєр, а також візію максимально обʼємно представити музику останнього століття. Невипадково предметом програми стала мініатюра – символ років, коли часу стало надто мало, а інформації забагато, тож все, навіть медитативний спокій потребувало нового формату.
Пошук лаконічності музичного висловлювання став точкою перетину композиторів різних куточків Землі. Навіть з назв творів яких зчитується швидкоплинність сьогодення, його прориви, подолання меж, крихкість, циклічність. Ці короткі та різні емоційно пʼєси подібно до інтермедій у фугах: зʼєднуватимуть, або ж навпаки – розділятимуть, доповнюватимуть та заперечуватимуть погляди одна одної, залучатимуть вас до внутрішнього діалогу та пошуку відповіді на питання: як в цій багатоманітності віднайти своє?
Скрипаль та перший виконавець п’єси Анастасії Лозової “Пастораль” Євген Крук вбачає в цій музиці: “Пошук природного спокою, споглядання у наш час тотальної урбанізації.Своєрідна спроба втечі від метушні теперішнього життя”.
Натомість для флейтистки та постійної учасниці фестивалю Наталії Кожушко-Максимів програма стала “поєднанням класики і нової музики на новий лад”:
“Твір китайського композитора Ман-Чінг Дональда Юя. «Breakthrough» – сучасний, а “Секвенца” Лучано Беріо – вже фактично класика, але ж звучить дуже актуально. “Секвенца” Беріо для мене – то були такі своєрідні двері, які я певний час наважувалася відкрити, але коли відкрила і зайшла – то назад вже дороги не було. В ній цікавий спосіб викладу: тривалості не вказані звичним способом, є приблизний метр і за рахунок відстаней між нотами виконавець має відчути правильну ритміку. Також там застосовано, здається, перший в історії флейтової музики мультифонік. Що цікаво, виконавці, видно, не дуже старалися вникнути в ритм, тому Беріо зробив ще другу редакцію, де виписав точні тривалості. Але я люблю більше першу редакцію, то така ілюзія свободи, чи що.
Загалом цей твір дуже театральний, потребує дуже різноманітної артикуляції, вокалізації звуку, тому виконувати його кожного разу дуже цікаво.
Твір китайського композитора ми виконуватимемо разом із моїм братом, Богданом Кожушком. Дуже тішуся з такої нагоди, бо останнім часом нам якось не щастило зібратися на спільну програму. Мені дуже відгукується ідея цього твору – долання перешкод, пробивання стін. Останнім часом мені весь час крутиться в голові рядок із Пісні 551 Лишеги: «Поки не пізно – бийся головою об лід! Поки не темно – бийся головою об лід! Пробивайся, вибивайся – Ти побачиш прекрасний світ!».
Також в програмі концерту прозвучать твори Горка Хермоза (Естонія), Остапа Мануляка (Україна) та Богдана Сегіна (Україна).
Більше інформації за посиланням.
Омелян Шевчук