Депутати Львівської облради створили групу «За хистиянські цінності»

У Львівській обласній раді створили депутатську групу «За християнські цінності». Таку ініціативу озвучила на початку засідання 30 березня голова обласної ради Ірина Гримак. Про це повідомляє Львівський портал.

«Мета створення групи – відстоювання принципів та засад, без яких неможлива побудова справедливого суспільства і держави, зокрема права громадян на здорову сім`ю, відповідальне батьківство і материнство, збереження життя, повага до старших та немічних, турбота про ближнього. Вітаємо ініціативу створення групи «За християнські цінності» і запрошуємо депутатів облради до участі в ній», – заявила голова Львівської обласної ради Ірина Гримак.

Уповноваженою групи визначии депутатку Ірину Сех. Вона відразу на засіданні запропонувала внести до порядку денного звернення до Верховної Ради про неприпустимість прийняття законопроєкту №9103 про створення в Україні інституту реєстрованих партнерств для одностатевих і різностатевих пар. Це звернення розглянуть на наступній сесії.

«Я пропоную повторно внести на розгляд сесії обласної ради звернення щодо неприпустимості ухвалення законопроєкту про партнерства, авторства Ірини Свистун. Тема набула широкого суспільного резонансу, на неї різко відреагували релігійні лідери. Вони вказують, що цей законопроєкт несе загрозу для суспільної моралі, зокрема, для морального і психологічного здоров’я дітей та їхнього права на виховання в сім’ї з чоловіка та жінки та погіршує демографічну ситуацію в Україні…Львівська обласна рада не може залишитись осторонь і робити вигляд, що нас це не стосується», – заявила Ірина Сех.

Зазначимо, відповідний законопроєкт № 9103 зареєстровано у Верховній Раді 13 березня. Група народних депутатів пропонує законодавчо закріпити створення в Україні інституту реєстрованих партнерств для одностатевих і різностатевих пар.

Як пише Інтерфакс-Україна, ініціатори документа звертають увагу на те, що в Україні висвітлення питання про реєстроване (або, як іноді називають, «цивільне») партнерство найчастіше відбувається в контексті надання рівних можливостей для одностатевих пар. Однак, наголошують депутати, у багатьох розвинених державах цей інститут рівною мірою доступний і для різностатевих пар, оскільки запровадження реєстрованого партнерства лише для одностатевих пар поглиблює сегрегацію (поділ) у суспільстві.

«З огляду на те, що інститут шлюбу в суспільстві стійко асоціюється з релігією, реєстроване партнерство є альтернативою для тих різностатевих пар, які не представляють жодного релігійного вірування, або ж не бажають укладати саме шлюб з якихось інших причин. Перевагою партнерства також є більш швидка процедура реєстрації та спрощений порядок розірвання», – наголошується в пояснювальній записці.

Крім того, у Раді звертають увагу на те, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну актуалізувало це питання.

Насамперед, пояснюють нардепи, це необхідно, щоб захистити права військових, оскільки тисячі з них не можуть офіційно оформити свої стосунки через те, що їхні партнери або партнерки однієї з ними статі. Тому у випадках поранення, зникнення безвісти або загибелі – їхні сім’ї та вони самі не мають достатнього юридичного захисту з боку держави. Захисту також потребують і цивільні, життя яких перебуває під постійною загрозою через ракетні обстріли з боку Росії.

Згідно із законодавчою ініціативою, реєстрованим партнерством є зареєстрований у певному порядку добровільний сімейний союз двох повнолітніх осіб однієї або різної статі відповідно до норм Сімейного кодексу України. Водночас у законопроєкті уточнюється, що реєстроване партнерство не є шлюбом і що проживання осіб однією сім’єю не є реєстрованим партнерством, якщо такий союз не зареєстровано.

Після держреєстрації партнери отримують статус близьких родичів, а саме – членів сім’ї першого ступеня спорідненості, незалежно від того, чи проживають вони фактично разом і чи ведуть спільно домашнє господарство.

Реєстрація партнерства проводитиметься після 10-ти днів з дня подання відповідної заяви, а розірвання можливе як за спільною заявою, так і за волевиявленням однієї зі сторін.

Законопроєкт передбачає положення про можливість реєстрації партнерства за відсутності однієї особи або поза органом реєстрації актів цивільного стану (наприклад, коли партнер є військовослужбовцем).

Документ також містить положення щодо договору реєстрованого партнерства та вимог щодо його укладення. Так, на майно, набуте за час перебування в партнерстві, поширюється режим спільної власності.

Парламентарії пропонують встановити соціальний захист партнерів, вирішення питання в разі зникнення безвісти або смерті одного з партнерів (зокрема – питання спадкування). Відповідні положення щодо конкретних прав партнерів, які реєструються, передбачені і в прикінцевих положеннях законопроєкту, які вносять зміни до більш ніж 40 законодавчих актів. Водночас законопроєкт не врегульовує питання батьківства реєстрованих партнерів.

В Україні ухвалення законопроєкту про партнерства мало відбутися ще 2017 року. У рамках євроінтеграційних процесів уряд України зобов’язався до другого кварталу 2017 року розробити законопроєкт про легалізацію зареєстрованого цивільного партнерства для різностатевих і одностатевих пар. Це було передбачено і Національною стратегією у сфері прав людини на період до 2020 року і зафіксовано в Розпорядженні уряду №1393 від 23 листопада 2015 року. Але законопроєкт так і не був ухвалений у визначені терміни.

Співавторами законопроєкту виступили 17 депутатів, зокрема з фракцій Голос і Слуга народу, Інна Совсун, Кіра Рудик, Ярослав Железняк, Олександра Устинова, Дмитро Гурін, Микита Потураєв, Олена Шуляк та Олександр Мережко.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.