15 березня Верховний суд Англії ухвалив рішення за підсумками розгляду позову Росії проти України щодо повернення позики за єврооблігаціями на 3 млрд дол, більш відомого як «борг Януковича». Суд відхилив два заперечення захисту, які стосувалися незаконності емісії єврооблігацій. Україна наполягала на тому, що зазначені цінні папери в грудні 2013 року випустили з порушенням внутрішнього законодавства. Проте суд визнав «достатніми та сильними» аргументи про те, що цей борг був узятий під примусом Росії, повідомляє Економічна правда.
Захист стверджував, що внаслідок погроз, здійснюваних РФ до випуску єврооблігацій, та актів економічної і військової агресії з її боку Україна була позбавлена права вибору і внаслідок примусу уклала угоду про отримання позики.
Верховний суд Англії розглядав справу наприкінці 2021 року, до великої війни, тому агресія Росії після 24 лютого 2022 року не враховувалася під час ухвалення цього рішення. Однак суд зазначив, що надалі не може ігнорувати цей факт.
Суд відправив справу про «борг Януковича» на повторний розгляд у першу інстанцію англійського судочинства. Важливо, що цей розгляд проходитиме за повною процедурою у відкритому засіданні.
Цього разу слухання стосуватимуться «примусу і тиску», який чинила на Україну Росія у 2013 році та після цього, наслідком чого став випуск єврооблігацій на 3 млрд дол.
Що це означає
Суд відхилив вимоги РФ про погашення Україною заборгованості на 3 млрд дол. Водночас якщо Росія вирішить продовжувати судитися за ці кошти, то процедуру оскарження Кремль повинен буде проходити спочатку.
Іншими словами, якщо Росія не захоче далі судитися за «борг Януковича», то Україні не доведеться виплачувати 3 млрд дол, проценти і штрафи, які нарахували за ним з 2015 року. Цей борг Україна просто спише зі своїх рахунків. На цьому захист і наполягав, тому рішення Верховного суду можна назвати перемогою української сторони.
Однак Росія, імовірно, не відмовиться від своїх вимог. Але суди в справі навряд чи будуть приємними для Кремля. Росіянам доведеться доводити, що вони не тиснули на Україну.
Слухання можуть зайти в площину російської агресії проти України, і суд вимагатиме від Росії відкрити всі факти, які підтверджують або спростовують цю агресію.
«Тепер на росію лягає тягар доведення суду, що погрози в сторону України не вплинули на рішення України випустити єврооблігації, що в подальшому були використані росією як один з інструментів зброї проти України. Верховний суд зазначив, що Україна досягне успіху в цій справі, якщо не буде доведене зворотне, що тиск росії не відіграв жодної ролі в рішенні України про випуск єврооблігацій», – пояснюють у Мінфіні.
Про який борг ідеться
«Боргом Януковича» називають заборгованість України перед РФ за єврооблігаціями, які уряд випустив в останні місяці президентства Януковича. Тоді дві держави домовилися про те, що росіяни нададуть Україні кредит на 15 млрд дол.
Як виявилося згодом, це була «плата» за відмову України від підписання договору про асоціацію з Євросоюзом на саміті Східного партнерства ЄС 27 листопада 2013 року.
Радість Віктора Януковича від отримання російського кредиту, обернеться для нього втечею з України, а для Владіміра Путіна – втратою 3 млрд дол.
У грудні 2013 року надійшов перший транш цієї позики – 3 млрд дол. Другий транш, 2 млрд дол, мав надійти в лютому 2014 року, але після втечі Януковича РФ вирішила не продовжувати кредитування. Повернути кошти з відсотками держава мала через два роки.
«Борг Януковича» не був міждержавною позикою, а існував у вигляді єврооблігацій, випущених за англійським правом на Ірландській фондовій біржі. Придбав їх не російський уряд, а Фонд національного багатства РФ (ФНБ), у якому накопичуються надлишкові кошти від продажу російських вуглеводнів.
Цікаво, що отримані 3 млрд дол, що надійшли в держбюджет, одразу ж були витрачені тодішнім урядом Азарова на «латання дір». За даними ексголови НБУ (лютий-червень 2014 року) Степана Кубіва, отримані кошти Україна одразу повернула РФ.
«Російський кредит на 3 мільярди доларів, отриманий Україною в грудні 2013 року, був відразу ж направлений назад до РФ як розрахунок за російський газ», – заявив він у квітні 2014 року.
Що Україна робила з боргом
Повернути тіло кредиту Україна мала в грудні 2015 року. До того часу уряд навіть виплачував на користь РФ процентні платежі на загальну суму 233 млн дол.
Це при тому, що протягом 2015 року Україна домовлялася зі своїми комерційними кредиторами про реструктуризацію державного боргу. Переговори тривали пів року і закінчилися згодою майже всіх власників українських єврооблігацій піти на поступки та реструктуризувати заборгованість. Не погодилася з цим лише Росія. Вона відмовилася обговорювати реструктуризацію «боргу Януковича».
У грудні 2015 року уряд запровадив мораторій на виплату боргу за цими єврооблігаціями.
17 лютого 2016 року траст The Law Debenture Trust Corporation PLC, що діє за вказівкою РФ, подав до Високого суду Англії позов про стягнення заборгованості з України.
У своїх запереченнях українська сторона вказала, що укладена угода недійсна і не підлягає примусовому виконанню з низки причин. Серед них – тиск з боку РФ упродовж 2013 року з метою не допустити укладення Україною угоди про асоціацію з ЄС, а також військове вторгнення на територію Криму та подальша анексія півострова.
Цікаво, що 29 березня 2017 року Високий суд Лондона погодився з позицією Росії. Він відхилив доводи України і зобов’язав її погасити єврооблігації на 3 млрд дол та виплатити відсотки. Водночас суд дозволив захисту подати апеляцію.
14 вересня 2018 року Апеляційний суд Англії задовольнив апеляційну скаргу України, фінальне слухання в справі завершилося 11 листопада 2021 року. Своє рішення Верховний суд ухвалив на підставі рішення Апеляційного суду.
Як Україна ледь не повернула «борги Януковича»
Хоча англійські суди дозволили Україні подавати апеляцію на рішення судів, які зобов’язували її погасити борг перед РФ, імовірність позитивного для України рішення в справі була мінімальною.
«У 2020 і 2021 роках цей аргумент (про тиск РФ на Україну – ЕП) не виглядав куленепробивним. З точки зору великого світу ситуація у відносинах України і Росії більш-менш вгамувалася, а анексія Криму сприймалася багатьма як fait accompli (подія, яку неможливо змінити).
Тому очікування, що буде створений прецедент, коли за євробондами можна не платити з такою аргументацією, були не дуже високими», – зазначає керівний партнер FinPoint Investment Advisors Сергій Будкін.
Остаточне рішення в справі, яке, імовірно, могло бути на користь Росії, Верховний суд мав оголосити у 2022 році. Проте після початку великої війни він його відклав.
Як кажуть самі судді, агресія РФ проти України стала фактором, який неможливо було ігнорувати. Якби 24 лютого 2022 року Росія не почала велику війну проти України, то рішення могло б бути на користь РФ.
«Це дало б росії величезну інформаційну і фінансову зброю. Тільки уявіть, що в росії є підтверджений Верховним судом Британії борг України і вона має змогу і право накладати стягнення на активи України по всьому світу, включаючи Британію, ЄС та США», – додає Будкін.
Теоретично Росія могла б використати стягнення боргу як одну з підстав для залучення своєї армії до «військових операцій» на території України та легітимізації своєї агресії.
Які наслідки матиме рішення для українських фінансів
Тепер Україна не мусить виплачувати заборгованість агресору, а Росія не отримає права на стягнення цього боргу коштом українських активів за кордоном. Водночас якогось позитивного впливу на державні фінанси це не матиме.
Оскільки рішення англійського суду не остаточне, то Україна не має права списувати цю частину держборгу зі своєї статистики. Отже, «борг Януковича» і далі псуватиме уряду статистичні показники. Він висітиме у зобов’язаннях уряду і «завищуватимуть» співвідношення держборгу до ВВП, аж допоки не буде остаточного рішення англійського суду.
Раніше Євросоюз оприлюднив рішення Ради ЄС щодо вилучення зі списку санкцій президента втікача Віктора Януковича, його сина Олександра, ексгенпрокурора Віктора Пшонки та його сина Артема, введених за розкрадання держкоштів.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
Андрій Котенський