Озера розбрату

У Львові розгорівся скандал довкола чистки озер у Снопківському парку. Місцеві мешканці скаржаться на утворення суцільних боліт довкола, через які тепер неможливо пройти, та ставлять під сумнів законність таких робіт.

Екологи кажуть, що таке “очищення” взагалі нашкодить водоймам. Але в міському управлінні екології це заперечують і запевняють, що ніякої зради тут немає.

Львівський портал розповідає, що ж сталося з озерами у рекреаційній зоні, хто їх “очищав” і чому цією справою вже зацікавились правоохоронці.

Від відомої купальні до занедбаних озер

Йдеться про два невеликі озера, які знаходяться на території Снопківського парку між вул. Кримською та Зеленою. До ІІ Світової війни це було популярне місце відпочинку у Львові, відоме як “Зелене око”.

У 1934-1935 роках на цьому місці облаштували цілу купальню за проєктом архітекторів Рудольфа Польта та Рудольфа Рімера. Крім двох ставів, верхнього і нижнього, де можна було вільно купатися, тут був пляж, дерев’яний купальний будинок, який дотепер не зберігся, а також інша відпочинкова інфраструктура.

Як видно з рекламного оголошення 1930-х років, “Зелене око” було сучасним місцем відпочинку, де також можна було пограти в теніс, бридж, потанцювати, послухати радіо та поїсти у буфеті.

Реклама озер “Зелене око” у Львові, 1930-ті роки

Власниками “Зеленого ока” була родина Малушинських. Як цей невеличкий курорт пережив війну і коли саме було зруйновано його інфраструктуру, достеменних згадок немає. Відомо, що на час створення Снопківського парку наприкінці 1950 – на початку 1960 років збереглися лише самі водойми, які тривалий час впорядковували небайдужі. Згодом територію довкола почали активно забудовувати, втім наводити лад із озерами ніхто не поспішав.

Зараз же ці озера, якщо говорити про суто візуальну складову, виглядають вкрай занедбаними, і ніщо навіть не нагадує, що тут колись була сучасна й популярна відпочинкова зона.

Вид на озера станом на 2020 і 2021 роки

Замість того, щоб навести лад, зробили все навпаки?

Наприкінці грудня стало відомо, що міське управління екології розчистило озера “Зелене око”. Здавалось би, нарешті це місце дочекалось свого відновлення, однак місцеві мешканці нарікають, що водойми, можливо, й очистили, зате довкола зробили непрохідні болота.

“Дорога, яка веде попри озеро в парк, і так була не в кращому стані. Але люди дощечки, камені перекладали, то й пройти якось можна було. Тепер тут непрохідні болота. Екскаватор, витягуючи з озера мул, викидав його на дорогу або в інше озеро, те, що менше, і тепер весь цей мул весь плаває по всій дорозі”, – написала у Facebook львів’янка Лєна Максименко і опублікувала відповідні відео.

Водночас Лєна Максименко погоджується з тим, що озера потребували очистки, яку досі, до речі, проводили небайдужі місцеві жителі власними силами. Втім вона наголошує, що таке очищення мало б бути якісним, яке б не нашкодило фауні. За словами львів’янки, у цих водоймах водилось чимало риби, а також черепаха, втім тепер від живності тут мало що залишилось.

Як розповідають активісти, на місці працювала важка техніка, яка, вирівняла береги та частково розчистила дно. Але зібраний мул вирішили поскладати на сусідній пагорб, який з потеплінням почав сповзати назад на доріжку, якою часто ходять люди.

Водночас еколог Анатолій Павелко зауважує, що створена берегова лінія є нестабільною, її не укріпили. Тому в подальшому дощ, талий сніг та інші водні потоки обвалять шмати землі назад у воду.

При цьому він наголошує: озеро – це не лише водна поверхня, а й територія довкола, яка є водозбором. Тому аби вберегти саму водойму, потрібно обов’язково дбати про те, що є навколо.

“Зараз це озеро більше схоже на якусь міську калюжу чи котлован, який чомусь залили водою. Це не відновлення, не порятунок озер. Це завдання шкоди і закопування грошей. Бо першочергово, про що треба було подбати проєктувальникам, – зберегти берегову лінію у стабільному стані, укріпити її. У тут навпаки відбулося її руйнування. Всі пласти землі, здерті екскаватором, є нестабільні. А це означає, що водні потоки призводитимуть до того, що всі ці береги будуть просто обвалюватися назад у це озеро. Тому замість користі ми отримали беззаперечну шкоду”, – пояснив Анатолій Павелко в ефірі Твого міста.

Крім того, він розкритикував тотальне видалення рослинності, в тому числі й зі самих озер. Вона не лише очищує воду, а й вберігає водойму від зсуву ґрунтових мас.

“В Україні існує вкрай хибна радянська система так званої “очистки” водних об’єктів. У нас замість того, щоб перетворювати водний об’єкт у систему, яка буде здоровою і зможе сама себе підтримувати, існувати без втручання людини і виконувати свої екологічні функції, існує “землечерпання”. Тобто заїжджає екскаватор, викидає весь намул, наприклад, з річки, незважаючи на те, чи є там корисна рослинність, чи шкідлива. А потім ця річка перетворюється у якусь канаву…

В екології є такий принцип як і в лікарів: не нашкодь. А в цьому випадку ми маємо протилежний результат, і мені дуже шкода. Загалом концепція очистки і приведення до належного стану міських водойм є потрібною, але не в такому вигляді”, – підкреслив еколог.

Відповідь чиновників із Ратуші

На суспільне обурення очищенням озер у Снопківському парку відреагувала керівниця міського управління екології Олександра Сладкова. Вона стверджує, що називати всю цю ситуацію “великою зрадою” є надто голослівно, а озерам насправді не завдано шкоди.

Однак посадовиця визнала, що комунікація з місцевими мешканцями провалена, тому пообіцяла надолужити втрачене спілкування та відновити комфортний шлях до водойм, як тільки буде така нагода. За словами Сладкової, це зроблять, коли зійде вода з відвалу і доріжки, адже до цього сенсу у таких роботах немає.

“Так, очистка озер – це “операція”. Ми ж не чекаємо, що людина після операції на другий день встане, піде на роботу, на пробіжку і буде їсти все під ряд. Так і з озерами, їм потрібен певний час на відновлення. Грубо кажучи, люди побачили “пів роботи” і зробили висновки. Не знаю, може, хтось очікував пересадки трави в грудні, але засів трави запланований, щойно зійде сніг після зими. На початку літа підсадимо водні рослини. Ще заплановано скоригувати гідротехнічні споруди переливів, аби скерувати воду так, щоб припинити розмиття доріжки і схилу, яке було ще до очистки”, – пояснила Олександра Сладкова.

Щодо берегової лінії вона запевнила, що тепер ситуація навпаки поліпшиться, адже виположені береги з глинистого ґрунту будуть триматися набагато краще у порівнянні з піщаними.

Очистка без проєкту і підозрілий підрядник

На очільницю міського управління екології посипались не лише звинувачення щодо можливої шкоди, завданої так званою “очисткою” озер у Снопківському парку, а й щодо законності таких робіт.

Адвокатка й активістка Галина Янко зауважує, що “Зелене око” є об’єктом природно-заповідного фонду, а зважаючи на історію озер – ще й пам’яткою культурної спадщини. Відтак для виконання будь-яких робіт тут спочатку мав би бути розроблений відповідний проєкт. Його, на думку Янко, немає.

“Завдяки криворуким екологам-урбаністам, таким як керівниця екології міста Львова Сладкова, знищено об’єкт водної культурної спадщини. Вона особисто була присутня і керувала знищенням берегової лінії та самого озера. Ніхто не бачив проєкту очистки і я думаю, що його немає в природі. Ніхто не бачив ліцензії фірми, котра здійснювала знищення озера. Прийшли варвари знищити і розпиляти бюджетні гроші”, – написала Галина Янко у своєму Facebook.

На цей закид Олександра Сладкова відповіла, що для очистки озера не потрібно розробляти проєктно-кошторисну документацію. Її законодавство України зобов’язує виготовляти при капітальних роботах на водоймах, наприклад, при проведенні благоустрою. Водночас про фаховість обраного підрядника та у скільки Львову обійшлася чистка “Зеленого ока” вона говорити не стала.

Як з’ясував Львівський портал, очистку озер “Зелене око”, а це специфічна процедура з очевидними особливостями, проводив ФОП Сікора Любомир Романович, із яким міське управління екології уклало відповідний договір 29 листопада 2022 року. За очищення від намулу ставків у Снопківському і ще трьох міських парках він отримав 1,2 млн грн.

Згідно з даними аналітичної системи YouControl, Сікора Любомир Романович зареєстрований як ФОП із 2008 року. Основний вид його діяльності вказаний як оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.

Серед інших його КВЕДів – рибальство, торгівля, будівельні роботи, в тому числі і будівництво водних споруд, інші спеціалізовані будівельні роботи, оренда нерухомого майна. Окремих ліцензій на спеціалізовану роботу з озерами чи іншими водоймами у цього ФОПа немає. Єдину ліцензію, яку раніше отримував цей підприємець, – ліцензія від ДФС на торгівлю тютюновими виробами.

Цікаво, що при подачі документів на тендер потрібно було підтвердити свій досвід виконання аналогічних робіт. ФОП Сікора Любомир Романович подав договір, у якому він фігурує лише як третя сторона, тому тендерний комітет згодом висунув свої зауваження з цього приводу. Також були й нюанси щодо будівельної техніки.

Очищенням озер у Снопківському парку зацікавились вже й правоохоронці. 3 січня поліція Львівщини подала коротку інформацію про те, що за фактом службової недбалості відкрито кримінальне провадження (ч.1 ст. 367 ККУ). Наразі триває слідство.

Натисніть на зображення для збільшення

P.S. Це вже не перша скандальна історія з озером у Снопківському парку. Між вул. Бучми і Кримською розташований третій ставок, біля якого намагаються звести житло. Ця справа застрягла у судах, але на початку 2022 року отримала новий поворот, коли управління охорони здоров’я Львівської міськради отримало від підрядника паспорт водойми, площа якого раптово зменшилась.

Свій підпис у документі ставила й Олександра Сладкова, тому її запідозрили у підігруванні на користь забудовникам. Детальніше читайте за цим посиланням.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.

Фото: Олександра Сладкова, Фотографії старого Львова, Google maps