У Львові вшанували пам'ять членів ОУН Біласа та Данилишин

У Львові вшанували пам’ять членів Організації українських націоналістів Василя Біласа та Дмитра Данилишина, яких було страчено у 1932 році через революційну боротьбу за незалежність України. Про це Львівському порталу повідомили у Департаменті комунікацій та внутрішньої політики ЛОВА.

Символічно о 06:25 годині (у годину їхньої страти) біля колишньої тюрми «Бригідки», представники влади, а також ветеранських, молодіжних організацій запалили лампадки на місці страти членів ОУН Василя Біласа і Дмитра Данилишина.

В межах вшанування також виконали Гімн Організації Українських Націоналістів.

Окрім того на Янівському кладовищі відбулася поминальна панахида. До могил Василя Біласа та Дмитра Данилишина на Меморіалі Січових Стрільців (поле № 38) поклали квіти, а також запалили лампадки.

«Тяглість та пам’ять про українських Героїв, чи не найяскравіший приклад боротьби за ідею вільної та міцної України. Саме на таких засадах, в умовах сьогодення, необхідно виховувати майбутні покоління патріотів», – зазначила заступниця керівника організації «Апостольська чота» Уляна Греділь.

Історична довідка

Дмитро Данилишин народився 2 квітня 1907 року в м. Трускавець. Закінчив три класи народної школи, та пішов працювати шевцем. Василю Біласу доводиться дядьком.

Василь Білас народився 17 вересня 1911 року у Трускавці. Після закінчення семирічної школи працював продавцем. Обоє належали до пластового куреня ім. Івана Богуна у Дрогобичі. Кілька разів В. Біласа судили за участь у Пласті. У складі п’ятірки ОУН брали участь також у нападах на пошти в містах Трускавець і Борислав та вбивстві депутата польського сейму Тадеуша Голувка.

30 листопада 1932 року група ОУН здійснила напад на пошту в м. Городок (Львівська область) з метою експропріації коштів для революційної діяльності за незалежність України. Загальне керівництво операцією здійснювали Роман Шухевич і Микола Лебідь. Дмитро Данилишин і Василь Білас, були затримані, під час відступу з місця подій, згодом заарештували і Мар’яна Жураківського та Зенона Коссака. У ході судового процесу Данилишин і Білас були засудженні «швидким судом» до смертної кари. Страчені 23 грудня 1932 року у Львові, на території в’язниці «Бригідки». Останніми словами Д. Данилишина були: «Мені тільки дуже жаль, що я не можу ще раз умерти за Україну».

У момент страти в багатьох греко-католицьких церквах Галичини проводили поминальні служби, при цьому польська поліція, остерігаючись масових заворушень, не наважилась втрутитися. Польська влада відмовилася віддати тіла страчених для поховання. Проте пізніше їх таки поховали у м. Львові на Янівському кладовищі.