Народний депутат України Микола Княжицький про ініціативу Кабінету міністрів об’єднати Міністерство культури та інформаційної політики із Офісом Євроінтеграції:
Прочитав про реорганізацію уряду. Офіс з питань євроінтеграції об’єднують з міністерством культури. Це дивно.
Євроінтеграція полягає перш за все у зміні законодавства та процедур управління і приведення їх у відповідність до європейських директив і правил у різних секторах держуправління та економіки.
Саме це Міністерство відповідає за виконання умов, необхідних для прийняття України у ЄС після набуття статусу кандидатства.
Є спеціальні вимоги для набуття членства і є загальні. Серед спеціальних, зокрема:
- ухвалити законодавство про процедуру добору суддів Конституційного Суду, яке має включати процес попереднього відбору на основі оцінки доброчесності та професійних навичок
- завершити перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- посилити боротьбу з корупцією, зокрема серед топпосадовців;
- завершити відбір та призначити нового директора НАБУ та прокурора САП;
- забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів (FATF);
- ухвалити комплексний стратегічний план реформування правоохоронного сектору;
- впровадити закон про олігархів;
- привести законодавство про ЗМІ у відповідність з європейським аудіовізуальним законодавством;
- завершити реформи законодавства для національних меншин.
Частину з цих вимог Україна вже виконала, більшість – ні.
Але жодна країна не стане членом ЄС без виконання Копенгагенських критеріїв. Ось вони:
Політичний — стабільність установ, які гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини та захист прав меншин.
Економічний — дієва ринкова економіка.
«Членський» — зобов’язання, які випливають із факту вступу до ЄС, зокрема, визнання його політичних, економічних та монетарних цілей.
Ще одне наше евроінтеграційне завдання – виконання Угоди про асоціацію з ЄС…
Я мав честь бути співголовою Парламентського Комітету Асоціації Україна–ЄС. Паралельно, між іншим очолюючи Комітет з питань культури попереднього скликання Ради. Так от у ПАК обговорюється право і економіка, закони і податки, а не питання культурної політики.
Культурна співпраця з ЄС безумовно важлива, але займатиме не більше декількох відсотків такої діяльності у всіх вимірах.
Значно ближче до євроінтеграції Мінюст, Мінекономіки, навіть Міністерство цифрової трансформації і Мінекології. Об’єднання з ними послабило б сигнал ЄС про наше прагнення до членства, але було б зрозумілим.
У Мінкульту багато своїх завдань. Міністерство не може ось російську церкву закрити, забезпечити захист свободи слова. Безліч завдань з відбудови і захисту культурних цінностей.
Навіть з точки зору влади це не логічно. Як посли країн ЄС говоритимуть з міністром, хто б не був на цій посаді, якому влада теж доручила впровадження цензури і контроль за пропагандистським провладним марафоном?
Значно ефективніше було б мати окремо сатрапа і демократа для таких цілей, а не змішувати їх в одне! Навіть теперішній міністр міг би успішно справитися з кожною з цих ролей, але окремо, а не разом!
Вважаю таке рішення помилковим. Воно гальмуватиме і розвиток культури і євроінтеграцію. Може, таке завдання і стоїть?»
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій Котенський