У неділю, 8 травня, Львівщина відзначила День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни 1939-1945 років. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі Львівської військової адміністрації.
Представники влади і громадськість поклали квіти та запалили лампадки біля Пам’ятного хреста на місці колишнього концентраційного табору «Шталаг–328».
«У День пам’яті та примирення ми дуже часто повторюємо слова ніколи знову. Свого часу це повторяла вся Європа, але зараз у самому її центрі відбувається геноцид українського народу. Це знищення відбувається лише через те, що ми українці, тому нам потрібно берегти не лише пам’ять тих буремних років Другої світової війни, але і пам’ятати кожного убитого українця від рук російських військових під час теперішнього вторгнення армії рф», – повідомив начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.
Священнослужителі провели екуменічну панахиду та спільно виконали гімн України і духовний гімн України «Боже великий єдиний».
День пам’яті та примирення — пам’ятний день в Україні, який відзначають 8 травня, в річницю капітуляції нацистської Німеччини (цю подію прийнято розглядати як символ перемоги над нацизмом). Відповідно до Указу Президента України, підписаного 2015 року, метою відзначення є «гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги усім борцям проти нацизму».
Варто нагадати, що у Другій світовій війні загинув кожен п’ятий українець. Внаслідок воєнних дій загинуло щонайменше 8 мільйонів українців. Із них більше 5.5 млн людей — мирне населення. З врахуванням вторинних демографічних втрат (померлі від хвороб і голоду, депортовані, емігранти), то втрати населення України у той час склали приблизно 14,5 млн людей.
Кривава Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року коли гітлерівські війська вторглися в Польщу. Упродовж 1939-41 років завдяки серії успішних військових кампаній та низки дипломатичних заходів нацисти захопили більшу частину континентальної Європи. У той же час Радянський Союз анексував (повністю або частково) території сусідніх європейських держав: Польщі, Румунії, Фінляндії та країн Балтії, що відійшли до його сфери впливу на підставі Пакту Молотова-Ріббентропа. Згідного цього нацьсько-радянського договору, який було підписано 23 серпня 1939 року у Москві.
Пакт гарантував нейтралітет Радянського Союзу в конфлікті Третього Рейху з Польщею та країнами Заходу, та надавав можливість захоплення колишніх територій Російської імперії, а також територій, що ніколи їй не належали.
Таємним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі та поділ Польщі між ними при очікуваному в ті дні нападі Німеччини на Польщу.
Договір, разом з іншими радянсько-німецькими угодами, втратив силу 22 червня 1941 року після нападу Німеччини на Радянський Союз. Лише після цього Радянський Союз вступив у боротьбу із гітлерівськими нацистами.
8 травня 1945 року у передмісті Берліна представники німецького головнокомандування на чолі з генералом Кейтелем підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій Котенський