Указом Президента України старший лейтенант Сергій Телушков посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно) – за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і вірність Військовій присязі. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі Національної академії сухопутних військ.
Герой України Сергій Телушков, який віддав життя за Україну, очікував на власне весілля та сина первістка.
Про нього ходили легенди. Вони супроводжували командирське життя старшого лейтенанта Сергія Телушкова. Зрештою, інакше й бути не могло. Можливо, тому, що його підрозділ щоразу із зони проведення операції Об’єднаних сил повертався без втрат!
Командир механізованого батальйону першої окремої танкової Сіверської бригади Сергій Хайло розповідає: «У Телушкова була неймовірна харизма. Неодноразово спостерігав, як бійці, відкривши рота, як губка воду, «всмоктували» кожне слово свого командира. Так, він був вимогливим, принциповим, рішучим, разом з тим вирізнявся надзвичайним почуттям гумору. Щоб налаштувати підлеглих на виконання того чи іншого завдання, доволі часто завершував свої настанови дотепним жартом. І це завжди ставало у пригоді офіцеру, у підпорядкуванні якого була сотня відважних бійців, зі своїм характером, баченням життя. Для усіх них Телушков був батьком. Підлеглі надзвичайно поважали його!».
Сергій неодноразово стверджував, що скільки себе пам’ятає, завжди мріяв стати не просто солдатом, а саме офіцером. Це бажання міцнішало з кожним роком, який наближав юнака до закінчення школи. Готуючись до вступу у військовий виш, окрім навчання, перевагу надавав спорту. Не важко передбачити, якою була його радість, коли юнака зарахували курсантом Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на факультет бойового застосування військ.
Перше офіцерське звання Телушкову присвоїли 2019 року і після випуску з Академії скерували в омріяну бригаду на посаду командира танкового взводу. А у свої 24 роки він вже був командиром танкової роти та успішно виконував визначенні завдання.
Богдан Чеботарьов, який був із Сергієм під час останньої ротації на Сході, розповідає, що рота щоразу відбувала на найнебезпечніші ділянки фронту. Командування вірило у командирську мудрість Телушкова, його набутий досвід ведення бойових дій.
Сам Сергій стверджував, що важливішого завдання, аніж захищати Україну, допоки йде війна, немає і бути не може: «Я й надалі готовий віддавати всього себе заради Перемоги! Я ніколи себе не шкодував й не шкодуватиму. А ось щодо бійців – це окрема тема. За їхні життя відповідаю я!».
25 лютого Сергій загинув у бою під Черніговом поблизу Рівнопілля, за кілька кілометрів від рідної домівки. Його танк уразив ворожий снаряд…
А рівно за три тижні, 18 березня, у нього мало відбутися весілля. Саме цього дня він свого часу познайомився зі своєю нареченою Христиною.
«На жаль, у січні нам відмовили у пришвидшеній реєстрації шлюбу. Обрали 18 березня і вирішили не засмучуватись, – розповідає дівчина. – Тим паче, що я вагітна, і ми чекали на народження сина. Сергій завжди заспокоював: «Не хвилюйся, зустрічати із пологового будинку будемо усією ротою». Дуже хотів сина! Казав, що також буде офіцером… Я переконана, що наш Сергій Сергійович обов’язково продовжить справу свого батька. Я докладу усіх зусиль!».
Христина пригадує, що з оголошенням тривоги та відбуттям у військову частину, Сергій час од часу телефонував. Перед зустріччю з ворожою колоною танків, які рухались через Рівнопілля, щоразу наголошував, аби я збирала речі і виїжджала з міста.
«Натомість я хотіла підвезти їм хоча б якусь їжу, воду. Та о 10.45 Сергій зателефонував і наказав не їхати: у їх бік прямувало п’ять десятків ворожих танків… Він мріяв про сім’ю, завжди знав, чого хоче від життя, був цілеспрямованою і світлою людиною. Завжди і в усьому намагався бути першим. Таким і залишиться у моїй пам’яті назавжди!».
Указом Президента України старший лейтенант Телушков нагороджений орденом Богдана
Спочивай з миром, Герою України.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій Котенський