ОСТАННІ НОВИНИ

Cьогодні – Різдво Христове. Традиції святкування

Аліса Белей

|

7 січня, українці відзначають Різдво Христове – одне з найбільших християнських свят, День народження Ісуса Христа.

Різдво відзначають усі християнські церкви (католицькі, православні та протестанти) за григоріанським календарем (25 грудня) та за юліанським календарем (7 січня). В Україні Різдво святкують із часів Середньовіччя. Період різдвяних свят триває до Водохреща, 19 січня. У цей час християни покликані чинити справи милосердя.

Традиції та звичаї на Різдво

  1. Зі самого ранку на Різдво заведено ходити із зіркою по домівках, співаючи колядки.
  2. При колядуванні заведено вбиратися в різноманітні костюми та вітати кожного зустрічного з Різдвом.
  3. Також є така традиція: опівночі, в ніч із 6 на 7 січня, необхідно відчинити вікна і двері, щоб Різдво увійшло в дім.
  4. Оскільки на Різдво закінчується піст, то заведено готувати 12 страв, але вже не пісних.
  5. Увечері на Різдво знову за вечерею збирається вся родина, щоб відсвяткувати народження Христа.
  6. Також 7 січня в церквах проводиться три богослужіння: опівночі, на світанку і вдень, тому необхідно відвідати церкву, якщо ви вірянин.

У цей день заведено розповідати дітям біблійні історії про народження Христа і всіляко їх духовно просвіщати.

Коляда

З давніх-давен існував у нашому народі гарний звичай бажати один одному і господарям щастя-здоров’я, многих літ і всяких статків у хаті та родині. Вже по Святій Вечері українці починали ходити по хатах, піснями та відтворенням побутових сценок вітали господарів та їхніх дітей, вінчували їм злагоду й достаток. Колядувати починають не в усіх місцевостях України одночасно: на Покутті діти ідуть колядувати вже на Святий Вечір; на колишній Гетьманщині, в Слобідській Україні та в Гуцульщині – на перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться Богослужіння. На Західному Поділлі йдуть колядувати на другий день свят вранці.

Готувалися до колядування заздалегідь, виготовляли колядницькі обладунки: восьмикутну зірку, маски Кози, Ведмедика. Різдвяні колядницькі гурти споряджали переважно парубки. Вони обирали отамана – хлопця, котрий вирізнявся спритністю, дотепністю, і якого в селі поважали. Крім того, він мав уміти гарно починати пісню, зробити в ній вивід. Традиційний одяг колядницьких ватаг – білі та коричневі кожушки й свитки, чоботи власної роботи, хустки або віночки у дівчат. Святкові ватаги залежно від регіону різнилися своїм кількісним складом і обрядовими персонажами.

Українці досить активно дотримуються цієї традиції, колядують діти, старші люди, при церквах та просто за святковим столом. Також вирізняють окрему парубоцьку та дівочу коляди.

Юнаки ходять колядувати із «звіздою» та дзвоником. «Звізду» роблять з дерев’яної обичайки та тоненьких дощечок – шалівок. Рівно не п’ять і не шість, а сім. Звізда декорується кольоровим папером та стрічками, а всередині – образок «Народження Христа» і свічка. Дівчата натомість колядувати ходять із ліхтарем, що має вигляд місяця або зірки. Його дівчата носять не в руках, а прив’язують до довгої тички, щоб здалека було видно, що йде дівоча ватага. Щобільше, дівчата-колядниці до хати не заходять: співають надворі, під вікном.

Вертеп

Вертеп є ще однією унікальною українською різдвяною традицією. Класичний сюжет вертепу – це історія про народження Ісуса Христа. Однак часто до сценарію українці додають й історію українського народу та нотки жарту. Неодмінний атрибут вертепу – різдвяна зірка. Її вважають символом радості, саме вона несе новину про народження Ісуса. Зірку виготовляють із дерева, а потім обклеюють кольоровим папером, тканинами та додають китиці.

Чого не можна робити на Різдво?

Згідно із церковною традицією, 7 січня можна снідати лише після того, як сім’я повертається із церкви. Першу ложку має з’їсти голова родини та благословити трапезу. Лише після цього інші члени сім’ї можуть приступати до частування.

Різдво вважають святом милосердя, тож не можна відмовляти нужденним у милостині. Своєрідною милостинею є і подяка колядникам, тому не реагувати на цей спів також не можна. Також у цей день заборонено лихословити і сваритися.

Як і на більшість православних свят, у Різдво забороняється шити, прати, прибирати, працювати в хаті та робити іншу фізичну роботу. Також народження Христа слід зустрічати охайними, не можна святкувати у старому, брудному одязі.

Мабуть, найкраща традиція Різдва – це проводити час у родинному колі. Тож не забувайте про своїх рідних, започатковуйте власні традиції та насолоджуйтесь цим святом!

Весь колектив Львівського порталу щиро вітає всіх із Різдвом Христовим! Зичимо вам сімейної злагоди та затишку, миру, душевного спокою, міцного здоров’я та всіх гараздів!

Христос народився! Славімо його!

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook

Фото – з мережі Інтернет

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *