Срібна призерка Паралімпійських Ігор в Токіо з фехтування на рапірі львів’янка Наталя Морквич про враження від свого виступу та незадовільну оцінку суддівству у змаганнях на шаблі:
«Враження неймовірні. Дуже була засмучена своїм п’ятим місцем у змаганнях на шаблі. Якщо відверто, то ще перед відльотом в Токіо, думала, що зможу себе краще показати саме в особистих змаганнях саме на шаблі. Принаймні, на цей вид зброї робила більшу ставку. Розуміла, що готова взяти медаль, але з іншої сторони усвідомлювала, що на Паралімпіаді трапитися може все.
Підвело суддівство. У чвертьфіналі з грузинкою, вважаю, мене засудили і ця буря емоцій, звичайно, не мене вплинула негативно. Розуміла, що на змаганнях у рапірі шанси у мене менші, тому, що рапіра для мене – складніший вид зброї, аніж шабля.
Незважаючи на це, дуже рада срібній медалі. Звичайно, могла боротися за золото, але моя поразка у фіналі дала зрозуміти наступне: відсутність офіційних змагань протягом великого часу далася взнаки. У нас не було можливості фехтувати з такими сильними спортсменками, які сьогодні виступають за Китай. На жаль, в Україні у класі А спарингів також майже немає.
Можливо, ще не все усвідомлюю, але, думаю, зараз у мене ті найкращі емоції, які може відчути кожен спортсмен, який йде до цієї медалі. Моя медаль – це не лише моя заслуга, а й усіх тренерів, а також тих людей, які створили хороші умови для підготовки до Паралімпійських Ігор. Думаю, усю вагу і працю цієї медалі відчую уже у рідному Львові».
Джерело: Управління спорту Львова
Вероніка Рой