Як обрати найкращу вакцину від коронавірусу або як перегній рятує від COVID

В Україні діє 15 лабораторій ІІ рівня біо-безпеки, яким пропагандистські ЗМІ часто закидають розробку біологічної зброї. Одна із таких лабораторій активно працює у Львові на базі Науково-дослідницького інституту епідеміології та гігієни. Тут щоденно працюють задля біологічної безпеки держави та захисту населення, а від минулого року діагностують коронавірусну інфекцію.

Виявляється, що коронавірусна інфекція, яка тероризує весь світ від минулого року, відома людству вже давно, і це далеко не перший спалах цієї епідемії. Ця інфекція постійно мутує, передається респіраторним шляхом і є не життєздатною на поверхнях.

Як перегній рятує від COVID, які засоби захисту найефективніші у боротьбі з коронавірусом, яку вакцину обрати, коли з’явиться її український аналог, як довго діє набутий імунітет, чому нам варто готуватися до нового підйому захворювання та, зрештою, коли вдасться зупинити пандемію.

Про все детальніше читайте в ексклюзивному інтерв’ю Львівського порталу із професором та директором Науково-дослідницького інституту епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Борисом Кузьміновим.

– Ще до минулого року людство не знало загрози коронавірусу. Чи можна було це якось передбачити?

– Коронавірус відкритий науковцями у 1931 році, тобто 90 років тому. Цей вірус має назву коронавірус птахів. А ось коронавірусів людини є всього сім. Їх було відкрито у 1965 році. Чотири із семи людських коронавірусів викликають легкі або середньої важкості гострі респіраторні захворювання. Водночас ще три відносяться до особливо-небезпечних вірусів – MERS-CoV, SARS-CoV, і SARS-CoV-2.

Сьогоднішня пандемія – це не перший спалах епідемії коронавірусу. Перша епідемія SARS-CoV виникла ще у 2002 році у Китаї. Другий спалах відбувся у 2012 році у Саудівській Аравії. Обидва випадки сталися у проміжку 10 років.

Можна було прогнозувати, що новий спалах коронавірусу відбудеться у 2022 році, але про нього мали попереджати відповідні фахівці, які займаються математичним моделюванням розповсюдження інфекцій.

– Побутує думка, що коронавірусом рано чи пізно перехворіють усі?

– Коректніше казати, що рано чи пізно у більшості людей має сформуватися природний або штучний імунітет проти коронавірусу. Хворіти коронавірусом – необов’язково, але обов’язково необхідно вакцинуватися.

– Які найнебезпечніші наслідки та ускладнення несе коронавірус людині?

– Необхідно розуміти, що коронавіруси – респіраторна інфекція, яка, в першу чергу, вражає респіраторний тракт (органи й проходи пов’язані із диханням, – ред.). І якщо у пацієнта є наявність якихось хронічних захворювань, то вони безумовно під час коронавірусної хвороби загострюються.

На сьогодні ми також знаємо, що існують довгострокові наслідки коронавірусної інфекції і таких симптомів налічується майже 170. Відтак у тих людей, які перехворіли короновірусною інфекцією можуть виникати ускладнення. Усі вони об’єднані терміном постковідний синдром, що може тривати близько 12 тижнів, а то й довше.

– Коронавірусна інфекція постійно мутує і з’являються все нові і нові штами, чи є шанс людству таки приборкати цю підступну хворобу?

Серед науковців некоректно вести розмову про штами. Штам – чиста культура живих бактерій, грибків і інших мікроорганізмів, а віруси, за сучасними науковими уявленнями, не належать до живої природи. Існують чіткі поняття епідеміології. Коли в популяції, яка живе на певній території, де виник спалах, сформується природній імунітет у 70% населення, тоді й буде шанс зупинити інфекцію.

Коронавірусна інфекція передається від хворої до здорової людини респіраторним шляхом. Минулорічні акценти на використання дезінфікуючих засобів та гумових рукавиць відходять у минуле. Вірус безумовно знаходиться у навколишньому середовищі і на різних поверхнях його життєздатність різниться. Наявний приклад цьому дослідження, які були проведені в Інституті вірусологіі Бонського університету в Німеччині, де зняли коронавірус із картону, пластику, металу тощо. Дослідники з’ясували, що після потрапляння коронавірусу на різного роду поверхні, він втрачає свою вірусну активність. Тобто вірус на поверхні є, але він нежиттєздатний. Відтак шанс передачі захворювання через поверхні дуже незначний. Проте у будь-якому випадку руки необхідно мити завше, не зважаючи на наявність чи відсутність вірусної інфекції.

З доцільності використання дезінфекційних засобів та гумових рукавичок існує навіть анекдот:

«Необхідно вранці взяти тачку гною, занурити в нього руки і тоді ви точно виконаєте всі рекомендації стосовно карантинних обмежень і профілактики поширення коронавірусу:

1. На півтора метри до вас точно ніхто не підійде, і ви зможете витримати рекомендовану соціальну дистанцію.
2. Ви ніколи руками із навозу не будете торкатися свого обличчя.
3. Ви обов’язково ретельно вимиєте руки, коли прийдете додому і захочете поїсти».

На мою думку, усі ці превентивні методи дезінфекції та використання гумових рукавиць – бізнес, на якому заробили шалені гроші.

Проте зауважу, що кожні п’ять хвилин обробляти руки дезінфікуючими засобами теж не можна. Шкіра продукує власні захисні компоненти і якщо їх постійно знімати дезінфектором чи навіть надмірно частим миттям рук, то нічого, окрім дерматиту, ми не отримаємо.

– В Україні працюють над створенням власної вакцини? Які напрацювання ми вже маємо?

– Національний фонд досліджень України у минулому році виділив два гранди для Інституту біохімії імені Олександра Палладіна у Києві та Інституту клітинної біології у Львові. Обидва заклади входять у структуру Національної академії наук України. Але у ЗМІ була поширена викривлена інформація, що гроші були виділені для створення нових вакцин. Це не відповідає дійсності, бо кошти направлено для створення нових технологічних платформ, на яких можна створювати нові вакцини.

Окрім відомих вакцин проти коронавірусу, що вже зареєстровані у світі, існує список із 200 вакцин кандидатів. Ці вакцини вже пройшли певні фази випробувань. Але в цьому списку немає жодної української вакцини.

Стандартний протокол випробувань вимагає, щоб експериментальні вакцини спочатку тестувалися на тваринах для оцінки їх безпеки та здатності запобігати хворобі, а потім тільки за участю людей. Випробування складаються з трьох фаз і тривають півтора року:

• перша фаза клінічних випробувань – вакцина вводиться невеликій кількості добровольців (10-40 осіб),
• друга фаза – вакцина вводиться сотням добровольців (100-400 осіб)
• третя фаза клінічних випробувань – вакцина вводиться тисячам добровольців (10000-40000 осіб).

Після цього проводиться порівняння з аналогічною групою людей, які не отримували вакцину, але отримували продукт порівняння – плацебо. За цими результатами оцінюють ефективність вакцини та рівень її безпеки для людей.

Тепер припустимо, що ми вже маємо національну вакцину, але її реєстрація може відбутися після всіх клінічних випробувань не раніше кінця 2022 року. Яка тоді доцільність цієї вакцини? А зважаючи на те, що вірус постійно мутує, я маю великі сумніви, що ми взагалі отримаємо українську вакцину проти коронавірусу.

– Які вакцини від коронавірусу найдієвіші на сьогодні і якими вакцинами Ви б не рекомендували вакцинуватися?

– На сьогодні в Україні у широкому доступі є три вакцини. CoronaVac виробництва китайського фармацевтичного підприємства Sinovac Biotech. Це класична вакцина з інактивованого (вбитого) вірусу. Класичні вакцини випускаються сотню років, не призводять до захворювання і не створюють ризику пов’язаних із ними ускладнень. Інактивацію вірусу проводять за допомогою хімікатів, тепла або випромінювання. Так виробляються вакцини проти сезонного грипу, поліомієліту, кашлюку, сказу і японського енцефаліту. Ефективність вакцини CoronaVac становить близько 60%, але вона на 100% захищає від важкої форми захворювання на коронавірус.

Вакцина AstraZeneca – векторна вакцина, розроблена Оксфордським університетом та британсько-шведською біофармацевтичною компанією AstraZeneca. Ці вакцини виготовляють в Європейському Союзі, Великобританії, Республіці Корея. Вакцина, яка вироблена за ліцензією в Індії, має назву Covishield. В якості вектора використовується аденовірус шимпанзе, до якого додали частину генетичного коду коронавірусу. Після введення такої вакцини організм формує захисну імунну відповідь. (Її ефективність становить 76% і вона на 100% захищає проти важких випадків захворювання, – ред.).

Третя вакцина – Pfizer-BioNTech. Це так звана нуклеїнова вакцина, яку б я навіть не називав вакциною, а препаратом. Це нова технологічна платформа, яку декілька років тому почали використовувати для лікування конкретних видів онкологічних захворювань. Через пандемію дослідження в цій області просунулися дуже швидко, і деякі РНК-вакцини від COVID-19 отримали дозвіл на використання. Вакцина Pfizer-BioNTech використовує частину генетичного коду вірусу і вчить клітини організму виробляти «протеїн шипів коронавірусу». Саме на ґрунті цього методу точилися фейкові розмови про чіпування і можливості введення в організм інформації, за допомогою якої можна буде відстежувати людей. (Середня ефективність вакцини становить 95%, – ред. ).

Також нещодавно Міністерство охорони здоров’я зареєструвало в Україні американську вакцину Janssen. Це також векторна вакцина, яка містить знешкоджений аденовірус людини, у який вмонтовано ДНК, що кодує шипоподібний білок вірусу SARS-CoV-2. (Вона ефективна у 66,9% випадків – ред.)

Усі вони дієві, а говорити, яка із вакцин краща – некоректно. Кожна із них має свої недоліки та переваги. Порадити, яку вакцину обрати пацієнту може його лікар. Він знає анамнез, знає, чим хворіли, чи маєте супутні захворювання, чи не перебуваєте у фазі їхнього загострення. Можливо, після додаткового дослідження виявиться, що ви взагалі безсимптомно перехворіли коронавірусом і на сьогодні взагалі не має доцільності вакцинуватися.

Кожна людина і випадок є індивідуальний. Важливо мати змогу обрати вакцину, і щоб зареєстровані в Україні вакцини визнавалися усіма країнами. Бо деякі з них вже створюють штучні перепони вакцинованим: аби ті, хто ще не отримали щеплення, обирали лише певний перелік вакцин.

Так само із вартістю вакцин, яка на ринку коливається від 1.78 до 18 євро. До прикладу AstraZeneca – 1.78 євро, Pfizer – 12 євро, Moderna – 18 євро. Усі вони дієві, але необхідно обирати вакцину, відповідно до показань пацієнта, а не її вартості.

Від 10 січня 2020 року, коли китайці розшифрували геном коронавірусу і виклали його у відкритий доступ, аби усі отримали змогу створювати платформи і вакцини, то стандартний протокол випробувань мав збігти у червні-липні 2021 року.

Натомість усі наявні вакцини були зареєстровані по програмі екстреного дозволу, деякі фази клінічних випробувань яких завершуються аж у грудні, а, отже, виробники ще мають час підтягнути показники ефективності і усунути наявні побічні ефекти. Якщо ж побічні прояви будуть після завершення повної фази випробувань, то виробник має внести їх до інструкції. В будь-якому разі вже зараз ми бачимо, що відсоток побічних ефектів зареєстрованих вакцини від коронавірусу є мізерним.

– Позаду три хвилі захворювання здавалося, що недуга відступає, але на фоні нових видів COVID-19 – Delta і Kappa – чи варто нам готуватися до четвертої хвилі пандемії?

– Всесвітня організація охорони здоров’я не прив’язує віруси до країн, їм тепер надають нейтральні імена за літерами грецького алфавіту. До прикладу альфа (Α) – це британський варіант вірусу, бета (Β) – південно-африканський, гамма (Г) – бразильський, дельта (Δ) – індійський й інші, яким присвоюють назви літер грецької абетки.

Незалежно від різновиду коронавірусу нам обов’язково необхідно готуватися до нового підйому захворювання. Це мова навіть не про хвилю, адже вони мають підйом, пік, плато і зниження. Ми фіксували піки, але жодного разу не виходили на нуль.

Існує два показники, за якими вводять карантинні заходи – рівень захворюваності і рівень розповсюджуваності. На жаль, в Україні немає точної цифри рівня захворюваності на SARS-CoV-2.

Вірус в організмі людини виявляє ПЛР тестування. Але, знову ж таки, 30-40% людей – безсимптомні носії, які не хворіють, але переносять вірус. Так само й ті люди, які пройшли щеплення двома дозами вакцини, також можуть бути носіями вірусу.

Коли нам дозволили виїзд за кордон для відпочинку, ми також отримали ризик перетнутися із людьми інших країн, у яких на сьогодні високий рівень поширення нових різновидів коронавірусу. Відтак відпочивальники рано чи пізно привезуть ці віруси в Україну.

Тривожним моментом є також початок навчання у школах і вищих навчальних закладах. Молодь – найактивніший прошарок населення, який хворіє безсимптомно. Саме молодь зазвичай приносить цей вірус до власного додому і передає родичам.

Ще одним важливим фактором є рівень вакцинації. У США – це 48%, Ізраїлі – 70%, деякі маленькі країни вже повністю завершують процес вакцинації, а в нас мова йде про лише 2% усього населення. Відтак є всі підстави хвилюватися, що під кінець серпня та початок вересня ми отримуємо чергову проблему із підйомом рівня захворюваності на коронавірус.

– Україна відверто проспала процес вакцинації на відміну від більшості розвинених країн Європи. Наскільки важливий цей процес для населення?

– Вакцинація – простий, безпечний та ефективний спосіб захисту від вірусних хвороб. Це своєрідний щит людини для контакту зі збудниками захворювань. Вакцинація вмикає захисні механізми організму людини для формування стійкості до низки інфекційних захворювань. Це тренажер нашої імунної системи.

Знову ж таки, у тих країнах, де вже провакциновано більшість населення, але фіксується зростання захворювання, науковці стверджують, що настає час повторної ревакцинації. Тобто цей штучний імунітет, якого було досягнуто завдяки введенню вакцини, діє певний проміжок часу.

– Якщо людина вже перехворіла, чи варто їй побоюватися повторного зараження і як довго зберігаються антитіла до коронавірусу?

– Під час обслуговування Львівської обласної інфекційної лікарні ми спостерігали явище, що ті пацієнти, які перехворіли коронавірусом у вересні 2020, повторно потрапляли на стаціонарне лікування у січні-лютому 2021 року. Природній імунітет в середньому триває до пів року. Це також підтверджують науковці та Всесвітня організація охорони здоров’я.

Тому після перенесення коронавірусної інфекції і перед тим, як робити вакцинацію, необхідно перевіряти свій рівень імуноглобуліну G. Цей так званий рівень антитіл, який зберігається у кожної людини по різному. В когось він падає за два-три місяці, а в когось може зберігатися шість місяців і більше.

– Алгоритм боротьби із поширенням COVID-19 постійно вдосконалюється. Яким Ви бачите його на сьогодні? 

– Є всього-на-всього дві стратегії боротьби із коронавірусом – елімінації та стримування.

Стратегія елімінації – коли на певній території, де є спалах, ви робите все для того, щоб його ліквідувати. Цей метод було застосовано в китайському Ухані. Коли там з’явилися хворі, вони обмежили доступ до цієї території. Ніхто не мав права в’їхати чи виїхати. Тестували всіх без винятку. Інфікованих відправляли у шпиталі. За 10 днів в Ухані облаштували один стаціонарний та три мобільні шпиталі, які після використання були спалені.

Ізоляція та карантинні обмеження допомогли китайцям подолати цю епідемію, але про цей досвід мало згадують, бо це комуністична країна, де діє диктаторським режимом. Однак станом на сьогодні на весь материковий Китай із майже 1.4 мільярда населення хворіє всього близько 400 осіб. Це наслідок ефективної стратегії елімінації.

Стратегія стримування, яку застосовували більшість країн і, зокрема, й Україна, полягає у введенні обмежень, аби надати час медицині підготуватися до збільшення кількості хворих.

Цю стратегію блискуче втілили у Новій Зеландії, де проживає близько п’яти мільйонів людей. У них оперативно закрили всі заклади, окрім критичної інфраструктури і люди сумлінно відсиділи необхідну самоізоляцію. Така дисциплінованість новозеландців допомогла швидко приборкати епідемію.

Також варто зауважити, що банальна медична маска – один із найефективніших засобів захисту від коронавірусу.

До прикладу, Японія. Там термін життя людей – один із найбільших у світі. У цій країні проживає найбільше літніх людей, які у групі ризику, що можуть померти від коронавірусу, але їхній рівень смертності становить лише 1%, тоді як у США він – майже 10%. Це все пов’язано із культурою носіння маски. Японці їх носять, аби їх не турбували і дотримувалися соціальної дистанції. Їхні люди в умовах пандемії не гуртуються, не обіймаються і в жодному разі не цілуються при зустрічі.

Також цікаво, що в епідсезоні 2020-21 року ми не мали спалаху грипу, а це ще раз свідчить, що маска – дієвий захист від респіраторних інфекцій.

Дотримання соціальної дистанції та використання масок у громадських місцях. Особливо у закритих приміщеннях – ключ до непоширення хвороби. Але маска не має бути модним аксесуаром із візерунками та малюнками. Вона ефективно оберігає лише до двох годин, а далі вона стає накопичувачем шкідливих мікроорганізмів.

Водночас носити маску на вулиці не має жодного сенсу, бо ви лише створюєте собі зайву перепону для дихання.

– Чому ж тоді хворіють наші медики, які за протоколом мають використовувати засоби індивідуального захисту?

– Тому що вони працюють у неналежних умовах або неправильно застосовують засоби індивідуального захисту. Найменше хворих медиків саме в Львівській обласній інфекційній лікарні. Бо ці люди весь свій професійний шлях йдуть поруч із інфекційними хворими.

Контакт із хворими на інфекційні хвороби означає, що на робочому місці не можна їсти, пити чи курити. Навіть у загальний туалет не можна ходити, бо при знятті захисного одягу ти стаєш неозброєний від інфекції.

– У мережі можна натрапити на послуги виготовлення фальшивих ПЛР-тестів для виїзду за кордон. Чому так легковажити не варто?

– Людей із фальшивими тестами необхідно не допускати на рейси, бо вони несуть загрозу здоровим людям.

Коронавірус – небезпечне респіраторне захворювання. При складних формах самоізоляція не допоможе, а потрібно перебувати під стаціонарним наглядом лікаря. І в жодному разі не можна займатися самолікуванням.

Коли ми в безсимптомному стані захворювання продовжуємо контактувати із іншими людьми, то лише наражаємо їх на небезпеку і сприяємо епідемії. Це ж стосується тих, хто намагаються перехитрити систему і купити фальшиву довідку про відсутність коронавірусу в організмі. І винні в тій ситуації не так ті, хто виготовляє фальшиві довідки, як ті, хто їх замовляє, бо попит породжує пропозицію.

ПЛР-довідки потрібні передовсім для виїзду за кордон. Якби була єдина база, де можна перевірити результат пред’явленого тесту, такого б не було. Мабуть, тому Польща відмовилась від наших довідок на кордоні, а скеровує усіх прибулих українців на власне тестування.

База даних із результатами тестів має бути доступна через QR-код. Потрібно усвідомлювати, що навіть один безсимптомний хворий на коронавірус передасть інфекцію здоровим людям, що поруч – у автобусі чи літаку.

За підрахунками американських вчених, аби захворіти на коронавірус, необхідно, щоб організм здорової людини увібрав певну дозу інфекційних частинок. Цю дозу ми вбираємо на відстані одного метра від хворого не швидше як за п’ять хвилин. Найгірша ж ситуація перебування здорових людей із хворим у закритому приміщенні. У таких умовах достатньо 50 хвилин, щоб зараження отримали всі.

– Як швидко ми зможемо розраховувати на колективний імунітет від коронавірусу в Україні?

– Якщо основний показник – це захворюваність, то її необхідно визначати наступним чином. Кожен, хто звернувся до сімейного лікаря із симптомами респіраторної інфекції, має вважатися хворим на коронавірусну інфекцію. Тоді б ми володіли перебільшеною, але статистикою.

Наразі ми не маємо точних даних захворюваності. Кількість інфікованих обчислюють за ПЛР-тестуваннями, але їх у пікові навантаження в Україні виконували близько 50-60 тисяч за добу. У вихідні таких тестувань проводять менше, тож кількість інфікованих штучно падає. Окрім того, є можливість маніпулювати даними. Бо якщо проводити менше тестувань, то ми природньо матимемо менше хворих у статистиці, але на ділі – це не так.

Адаптивні карантини чи карантини вихідного дня – не метод боротьби із поширенням епідемії. Доки ми не матимемо реальної статистики захворюваності та смертності буде дуже важко щось прогнозувати чи робити правильні висновки.

Є випадки, коли люди, які здолали коронавірус, помирають за три-чотири місяці після хвороби. Бо їхній ослаблений імунітет не зумів подолати загострення і ускладнення від супутніх захворювань. Це все – наслідок коронавірусної інфекції, а ці дані не фіксуються.

– Які нові пандемії можуть вплинути на безпеку людства?

– Із коронавірусом людство боротиметься і житиме ще довго. Сподіватися на те, що нові спалахи пандемій нас не турбуватимуть у майбутньому, – не варто. На жаль, жодна математична модель прогнозування не дасть чітких прогнозів.

Важливо мати здорову імунну систему і не мати супутніх захворювань. Раніше найбільшою групою ризику були люди від 60 років, особливо, якщо вони ще й хворіли діабетом, а сьогодні найбільш складні форми захворювання коронавірусом фіксують у людей віком від 30 до 45 років.

Процес еволюції вірусу відбувається він людини до людини, і наш імунітет також змінюється. Про це також свідчить безпідставне падіння захворюваності на коронавірус в Україні. Є всі підстави вважати, що він став менш заразним на нашій території. Подібна ситуація відбулася із епідемією коронавірусу в 2012 році у Саудівській Аравії, коли вірус раптово мутував і був подоланий без вакцинації. Та все ж не варто виключати можливості мутації вірусу у більш складні форми захворювання.

До цього також потрібно готуватися, а у Львові досі немає міської інфекційної лікарні, а лише обласна, профіль якої передбачався не в боротьбі з коронавірусами, а з кишковими захворюваннями.

Нова інфекційна міська лікарня мала б мати сучасне обладнання і спеціальні бокси для пацієнтів, щоб не лише лікарям було зручніше працювати, а й нам вдалося врятувати більше життів.

– Ваш науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни виконує завдання пов’язані з епідемічною безпекою держави. Про які саме завдання йде мова?

– Відповідно до чинних наказів МОЗ України в інституті функціонують українські науково-методичні центри для забезпечення біологічної безпеки держави та біологічного захисту населення: з рикетсійних інфекцій; вивчення проблем іксодових кліщових бореліозів; кліщового вірусного енцефаліту та природно-вогнищевих хвороб арбовірусної етіології. Центри здійснюють виявлення та облік природних вогнищ, прогнозування їх активності, забезпечують постійну організаційно-методичну, консультативну і практичну допомогу закладам охорони здоров’я у проведенні діагностики, профілактики та епіднагляду. Окрім того функціонує Центр спостереження за популяційним імунітетом проти дифтерії та правцю.

Відповідно до спільного наказу МОЗ України та Національної академії медичних наук України інститут є центром індикації біологічних патогенних агентів і в рамках Міжнародної програми зі зменшення біологічної загрози у 2010 році в нашій установі була створена лабораторія другого рівня біобезпеки BSL-2.

В Україні таких лабораторії всього 15-ть (це саме ці лабораторії, яким пропагандистські ЗМІ закидають звинувачення у виготовленні біологічної зброї масового знищення, – ред.). Навіть нардепи Ренат Кузьмін та Віктор Медведчук (що входять до проросійської політична ОПЗЖ, – ред.), у 2020 році робили відповідний запит на моє ім’я чи бува львівська лабораторія не виготовляє біологічну зброю.

Лабораторію нам зробили американці і безумовно не для виготовлення біологічної зброї, а для проведення високоточної діагностики різноманітних інфекцій методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Згідно угоди із Львівським обласним лабораторним центром МОЗ України, з квітня 2020 року лабораторія задіяна для діагностики коронавірусної інфекції у Львівській області. На сьогодні лабораторія здійснила близько 30 тисяч тестувань методом ПЛР та ще – близько 10 тисяч методом ІФА – виявлення імуноглобулінів M та G (антитіл, – ред.).

Ми обслуговуємо одну із опорних лікарень в боротьбі із коронавірусом – Львівську обласну інфекційну лікарню, а також військово-медичну службу і шпиталь прикордонних військ.

Забір біологічного матеріалу здійснюється  із 08.00 до 13.00 години. Визначення коронавірусу проходить у три етапи: обробка проби, виділення вірусу та проведення ампліфікації.

Кожен із етапів відбувається в окремому приміщення, а біологічний матеріал по лабораторії передається через спеціальні шлюзи.

Процес дослідження і отримування результату тестів займає 5-6 годин.

Наразі у лабораторії використовують два прилади, що за раз здатні проаналізувати 160 проб. При найбільших завантаженнях ми здійснюємо три закладки і отримуємо аналізи 480 проб за добу.

– Чи немає небезпеки у витоку інфекції із лабораторії, що розташована мало не в центрі Львова?

– Лабораторія не має нести загрози персоналу і навколишньому середовищу.

Наша лабораторія знаходиться на 5-му поверсі. Від жодного вмивальника чи унітазу немає прямого скиду до каналізації. Спеціальні компресори відсмоктують усі стоки на 6-й поверх будівлі, де стоять локальні очисні споруди. 12 фільтрів системи очистки повітря змінюємо щоквартально.

Лабораторію будували американці, а вони люди практичні і залишили нам кошторис утримування лабораторії до 2030 року. Згідно із ними, річні затрати становлять від 100 до 300 тисяч гривень, не враховуючи заробітної плати персоналу.

Кожен із етапів визначення коронавірусу проводиться в окремому приміщенні, які звуться ПЛР-боксами. У них працюють люди у спеціальному захисному вбранні. Аби потрапити до них, необхідно пройти так звані перед бокси, в яких на захисний одяг вдягається ще один костюм.

Роботи ведуться у ламінарних шафах при комфортній пониженій температурі повітря. Його очищують та охолоджують спеціальні кондиціонери. Всі ці заходи захисту передбачені, аби не захворіли працівники і вірус не зміг вибратися за межі вентиляційних чи каналізаційних виходів лабораторії.

Фото: Андрій Котенський