Міжнародний фонд Івана Франка оголосив претендентів на здобуття однойменної Премії, якою відзначають науковців, чиї праці є вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, мають міжнародне значення та ґрунтуються на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України. Про це Львівському порталу повідомили організатори заходу.
У 2021 році на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка було подано 26 наукових робіт. Подання надійшли з Австрії, Канади, США та України. Ініціаторами подання стали 11 закладів вищої освіти з Кембріджа, Дніпра, Дрогобича, Івано-Франківська, Києва, Мелітополя, Луцька, Львова, Харкова; 6 наукових установ та 4 лауреати Премії попередніх років.
За перемогу змагатимуться вчені з Канади, Литви та України. В умовах російської агресії до участі у конкурсі не допускалися наукові роботи, подані з РФ.
Монографії претендентів охоплюють 20 наукових дисциплін і написані двома мовами – українською та англійською.
Ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка планують оголосити наприкінці червня в Австрії (в Інституті славістики Віденського університету). Нагородження відбуватиметься на батьківщині Франка, у Дрогобичі, 27 серпня – у 165-ту річницю від дня його народження.
Серед претендентів:
- Колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса (Alfredas Bumblauskas, Dr.Hab, професор), Сальвіюса Кулявічюса (Salvijus Kulevičius, Dr.Hab, асистент професора) та Ігоря Скочиляса (доктор історичних наук, професор), «На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі».
- Колективна монографія за ред. Олександра Гриценка, Надії Гончаренко, Інни Кузнєцової, «Культура пам’яті сучасного українського суспільства: трансформація, декомунізація, європеїзація».
- БЕРЕГОВА ОЛЕНА (докторка мистецтвознавства, професорка), «Діалог культур: образ Іншого в музичному універсумі».
- ГОРАК РОМАН (кандидат хімічних наук), «Андрей Шептицький. Біографія».
- ЗИМОМРЯ МИКОЛА (доктор філологічних наук, професор, академік АН вищої школи України), ЯКУБОВСЬКА МАРІЯ (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Іван Франко: проєкція у сучасність».
- КІСЬ ОКСАНА (докторка історичних наук, старша наукова співробітниця), «Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти».
- КОЗАК БОГДАН (академік Національної академії мистецтв України, професор), «У лабіринтах історії українського театру».
- КРАВЧЕНКО ОЛЕНА (докторка історичних наук, доцентка), «Опіка над дітьми в Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.».
- МАСЛІЙЧУК ВОЛОДИМИР (доктор історичних наук, доцент), «Здобутки та ілюзії. Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.».
- МАЦЮК ЗОРЯНА (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Фразеологічний словник Західного Полісся та суміжних територій «Говорити як медок варити».
- МОНОЛАТІЙ ІВАН (доктор політичних наук, кандидат історичних наук, професор), «Зоосад революції. Західноукраїнська державність 1918–1923 років і теорії випадковостей ХХ – початку ХХІ сторіч».
- ПАТТЕРСОН ШОН (Sean Patterson, докторант), «Махно і пам’ять: Анархістські і менонітські наративи української громадянської війни, 1917-1921 рр.».
- ПІДКУЙМУХА ЛЮДМИЛА (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Мова Львова, або Коли й батяри говорили».
- РОЗДОЛЬСЬКА ІРИНА (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Літературний феномен Українських Січових Стрільців: функціонування та структура покоління».
- СОВА АНДРІЙ (доктор історичних наук, доцент), «Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність».
- СТЕПИКО МИХАЙЛО (доктор філософських наук, професор), «Українська ідентичність у глобалізованому світі».
- ТАРАСЕНКО МИКОЛА (доктор історичних наук, старший науковий співробітник), «У пошуках старожитностей з дару хедива. Давньоєгипетські пам’ятники XXI династії в музеях України».
- ТИМОШЕНКО ЛЕОНІД (кандидат історичних наук, професор), «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)».
- ФЕДОРАК НАЗАР (кандидат філологічних наук, доцент), «Вінець і вирій українського бароко. Сім наближень до Григорія Сковороди».
- ХАЙ МИХАЙЛО (доктор мистецтвознавства, професор), «Микола Будник і кобзарство».
- ШАРОВА ТЕТЯНА (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Автор і текст у системі соцреалізму: природа естетичного конформізму та поетика компромісу (на матеріалі творчості К. Гордієнка)».
- ШАФ ОЛЬГА (докторка філологічних наук, доцентка), «Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття».
- БЛАЖЕННІШИЙ СВЯТОСЛАВ ШЕВЧУК(доктор богослов’я), ЗАБУЖКО ОКСАНА (кандидатка філософських наук), «Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку».
- ЮДКІН ІГОР (член-кореспондент Національної академії мистецтв України, доктор мистецтвознавства), «Феноменологія культури як методологія інтерпретації».
Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви.
У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій.
У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету та Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі
У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні.
У 2020 році лауреатом став професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
