Через 70 років архів підпільників став доступним для українців. 320 документів, що були викопані у лісі поблизу села Лапаївка Пустомитівського району, опублікували на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху. Про це Львівському порталу повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.
Архів був знайдений у 2009 році. Його закопали восени 1950 року у металевому молочному бідоні. Таким чином повстанці хотіли врятувати свідчення про їхню боротьбу, зазначають у Центрі досліджень. Оскільки архів був викопаний у доброму стані, його розпродали серед колекціонерів в Україні, Німеччині та Польщі.
«Центру досліджень визвольного руху вдалося домовитися про копіювання. Відтак весь архів тепер оприлюднено онлайн. Нашою місією є робити минуле доступним, тож імена повстанців, персональні історії депортації, документація УПА дійшли таки до українців, хоч і через 70 років», – розповіла директорка Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник.
До онлайн-збірки увійшли:
- документи СБ ОУН: інструкції, протоколи допитів;
- Тексти підполковника УПА Степана Фрасуляка — «Хмеля», який керував підготовкою повстанців;
- звіти підпілля з Волині, Львівщини, Дрогобиччини, Рівненщини, Станіславщини, Тернопільщини;
- вишкільні матеріали, інструкції, листівки;
- накази про присвоєння звань воякам УПА;
- списки загиблих у боротьбі з більшовиками, некрологи.
За словами історика та члена Центру Руслана Забілого, Лапаївський архів є унікальною знахідкою для науковців та громадськості. Він містить поради для підпільної друкарні, описи вибухівки, інструкцію про ведення фінансів, поіменні списки загиблих повстанців з біографіями та описами обставин загибелі.
«Ми припускаємо, що архів збирали для Проводу ОУН, ймовірно, частина документів, призначалася для генерала Романа Шухевича, Головного командира УПА», – зазначив історик.
Також у документах є листи селян, яких депортували у Сибір, навіть поіменний список вивезених дітей, юнаків та старих людей.
«На жаль, так і не вдалося домовитися про копіювання дереворитів художника “Свирида“, учня Ніла Хасевича. Ця спадщина наразі в приватній колекції, і залишається невідомою для мистецтвознавців та істориків», – додав Руслан Забілий.
Колекцію документів Центр підготував та опублікував за підтримки Українського культурного фонду.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Юлія Осим